Адже її події і починаються з того, що маленьке білченя Белл дуже сильно чекало осені. Всі навколо тільки про осінь і говорять, а він її жодного разу не бачив. Деякі називають осінь рудою чи навіть багряною, а деякі довгою та мокрою. Чого тільки не кажуть про осінь дорослі. Доки на власні очі не побачиш, не розберешся. У пошуках осені Белл несподівано для себе знайде чарівну книгу. Після цього холодні вечори білченя будуть наповнені дивами.

Нова книга змушує посміхатися з першої сторінки і до останньої. Адже в лісі (не чарівному, а звичайнісінькому) мешкають найдобріші та найдружніші  звірі та птахи. Цілі родини білок, їжаків та мишей, майстер-дятел, маленький хом’ячок, світлячки та багато інших – це все світ, створений Фадєєвою для маленького читача. Зі своєю книгою білченя Белл мріє натворити купу добрих справ для своїх рідних та друзів, ось тільки все якось виходить не так. Найкращі свої добрі справи Белл робить зовсім без допомоги чарів. Його винахідливість підказує, як повернути весну в ліс, а добре серце – як врятувати Мишаню, сміливість та хитрість проганяє сову з лісу та повертає всім безтурботні дні. Чарівна книга давно з’їдена короїдами, а в лісі ще довго будуть казати, що маленьке білченя – справжнісінький чарівник. То може і читач здатен творити дива?

Ілюстрації до книги створені самою авторкою. Мабуть тому вони просякнуті тією ж добротою та світлом, що і саме оповідання.

Навчити товаришувати, піклуватися про рідних, бути відповідальними за свої вчинки та слова, бути чуйним до чужої біди, не боятися труднощів, уміти помічати прекрасне в кожній порі року – хіба це все чому навчить нас ця книга? Ні, ще цінувати знання, слухати батьків, любити працю та багато чого іншого. Може ніякі короїди чарівну книгу не їли? Може ви саме зараз  читаєте про неї?

Ольга Фадєєва. Білченя, чарівна книга та його друзі. Харків: Ранок. 2016.