Завантажити

- Так, мій друже, за слово вчепився – й, здається, давно.

Я-бо словом живу, і живе у мені його - німе - кіно -

Особливо під ранок, коли немає за нього німіш -

Це тоді, коли родиться вірш.

Це тоді, коли курка мовчить і півень піва,

Це - як в грудях, здається на мить, хрипить халва,

Але замість крові - із них разом з сонцем слова

Лиш квапливо із просинню першою світла за слова

Все чіпляються. Витягти хочуть мене, врятувати - в день

Мене кинуть як дівку об площу, як в ж... ремень,

Як реп’ях щоб я жив - якщо цвів, то на мить.

Так, як ви, я люблю ці слова. Всі. Мені болить,

Коли слово вчорашнє ізнов засне,

Коли вмре за столом, у чоло поета спершись, дурне.

І тому, як дункан айседора, вчепившись в словесний шарф,

Під колеса лечу я словам. І це не жарт.

Що народжуєш - власне, воно, а не бульба, уб’є.

Що було - те лиш буде - не те що є.

Ми - приблуди. І тому ти любим міф.

До побачення, люба... Скажи? А ти - скіф?..

читати