Електронна бібліотека/Поезія

Пісня пілігримаАнатолій Дністровий
Міста будували з сонця і глини...Сергій Жадан
Сонячний хлопчикВіктор Палинський
де каноє сумне і туманна безмежна ріка...Анатолій Дністровий
Любити словомЮрій Гундарєв
КульбабкаЮрій Гундарєв
Білий птах з чорною ознакоюЮрій Гундарєв
Закрите небоЮрій Гундарєв
БезжальноЮрій Гундарєв
Людському наступному світу...Микола Істин
СЦЕНИ З ПІДЗЕМЕЛЛЯАнатолій Дністровий
СЦЕНИ З ПІДЗЕМЕЛЛЯАнатолій Дністровий
Пізно ввечері, майже поночі...Сергій Жадан
Поетичні новиниМикола Істин
Настя малює не квіткуПавло Кущ
БубликПавло Кущ
Серцем-садом...Микола Істин
коли надто пізно ти знаєш що мало любив...Анатолій Дністровий
LET ME GОOKEAN ELZY
Конвертуй світлосутність поезії в душах...Микола Істин
де я тебе розлив...Сергій Осока
"Рейвах" (уривок з роману)Фредерік Верно
Стільки людей поховано у пустелі...Олег Короташ
Можеш забрати в мене трохи страху?Сергій Жадан
Далі стоятимеш там, де завжди і була...Катерина Калитко
Після снігуОксана Куценко
Спочатку поет жив в життєпросторі світла...Микола Істин
Буде час, коли ти...Сергій Жадан
Буде злива початку світу, і підніметься Рось...Катерина Калитко
І не вистачить сонця, аби все освітитиСергій Жадан
отак прокинутися від вибуху...Павло Коробчук
посеред ночі під час важкого кашлю...Анатолій Дністровий
з міста, якого немає, не доходять новини...Галина Крук
Завантажити

Lupus est hom homini, non homo quom qualis sit not novit.
Вовк - людина людині, якщо вона людину не знає.
Плавт, "Віслюки"

Я налаштований життя нестися світом.
Щоб скочуватися променем у власне ліжко вранці,
Цілуй колишньої повії м`яті майже саморобні квіти,
Тендітні руки - у вагоні, десь, між станцій.

І пранців ясла, що розкриті в небуття. Й побиті губи.
І всесвітом роздовбані, немов стіна жива, створіння
Тебе оточують: учора називались "люди",
Сьогодні - вирване і висотане в пил, самотної душі коріння.

Істотно: самота можлива лише в тих, хто з плоті.
Достоту: повен човен - виживання зднаморської піни.
Стіна води - лише згори. Дерева, наче храми, в позолоті.
А серця все іще - невиметений хлів - закриті сіни.

Зариті мрії, затискає пояс долі туго,
І кволі люди вулицями йдуть,полюючи за власним, несусідським лихом.
Ти - вовк усім, хіба що достеменно пам`ятаєш ймення свого друга.
Земля. Планета. Самота. І все-таки кружля. І все-таки хтось поруч диха.
12.11.09



Партнери