Електронна бібліотека/Поезія
- ДружбаВалентина Романюк
- Лілі МарленСергій Жадан
- так вже сталось. ти не вийшов...Тарас Федюк
- СкорописСергій Жадан
- Пустеля ока плаче у пісок...Василь Кузан
- Лиця (новела)Віктор Палинський
- Золота нива (новела)Віктор Палинський
- Сорок дев’ять – не Прип’ять...Олег Короташ
- Скрипіння сталевих чобіт десь серед вишень...Пауль Целан
- З жерстяними дахами, з теплом невлаштованості...Сергій Жадан
- Останній прапорПауль Целан
- Сорочка мертвихПауль Целан
- Міста при ріках...Сергій Жадан
- Робочий чатСеліна Тамамуші
- все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
- шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
- зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
- ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
- тато просив зайти...Олег Коцарев
- біле світло тіла...Олег Коцарев
- ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
- добре аж дивно...Олег Коцарев
- ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
- КОЛІР?Олег Коцарев
- ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
- БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
- ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
- ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
- Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
- Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
- Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
- ЧуттяЮрій Гундарєв
- МузаЮрій Гундарєв
Я - не "свідок Єгови", як Джексон Майкль.
І ніколи я не кричав: "Хітлєр – хайль!"
І якщо і співав я як нахтігаль,
То лише для вкраїнських галь.
І лише про кохання пісня - кліп.
І любов до усякого мій щоденний хліб.
Не проститься ніколи заняття чи префікс "віп"
І впольований ближнім, розчавлений джипом.
І хітом може бути лише сльоза.
Захистить від дощу і образи коханих - лише вокзал.
І лиш того є правильним вибір, хто "за"
Голосує Ісуса.
І лиш той правдивий є козак,
Про походження своє хто дума, що щось не так
І у кого у крові тече нога, що лежить на леваді -
Прадідова, відрубана Махном у Єлисаветграді.
Або: пращуру кого Врангель в чоло
Револьверним дулом б`є ніби птиці крилом,
Хто залюблений в синє, без жовтого хто мертв`як.
Хто, скажіте, останній? Я - так!
А відтак я - син прадідів.
Я - полів син, ланів я прекрасний онук -
І людині не ворог, і світу не друг,
І не хочу із вами іти я у морок.
Я - з сторіччями зріс, і - якими були -
Пам`ятаю.Хоч люди забули, вони ожили -
Пломеніє, водою живою струменіє у досі минуле.
І - не тільки у скулах воно, і не - виключно кадр.
Воно вийде, воно вже виходить із надр
Й мов намулом
На майбутнє ляга. І не стерти, не випрати буле.
З ним і жити не можна й не жити ніззя.
Воно - правда, хоч скільки його не ховай, стезя.
Щоби серце було твоє чуле
Не до того лише, чим живеш ти тепер.
Бо не знаєш: живеш, чи, рухливий, дочасно помер,
Все минуле - це ти і, частково, етер.
І тобі так потрібно іще раз - востаннє - побачить бувальщини буле.
Останні події
- 28.01.2026|09:39«Театр, ютуб, секс»: у Луцьку презентують книжку Ярослави Кравченко
- 25.01.2026|08:12«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Красне письменство»
- 24.01.2026|08:44«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Хрестоматія»
- 23.01.2026|18:01Розпочався прийом заявок на фестиваль-воркшоп для авторів-початківців “Прописи”
- 23.01.2026|07:07«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Візитівка»
- 22.01.2026|07:19«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Софія»
- 21.01.2026|08:09«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Обрії»
- 20.01.2026|11:32Пішов із життя Владислав Кириченко — людина, що творила «Наш Формат» та інтелектуальну Україну
- 20.01.2026|10:30Шкільних бібліотекарів запрошують до участі в новій номінації освітньої премії
- 20.01.2026|10:23Виставу за «Озерним вітром» Юрка Покальчука вперше поставлять на великій сцені