Електронна бібліотека/Поезія

Пісня пілігримаАнатолій Дністровий
Міста будували з сонця і глини...Сергій Жадан
Сонячний хлопчикВіктор Палинський
де каноє сумне і туманна безмежна ріка...Анатолій Дністровий
Любити словомЮрій Гундарєв
КульбабкаЮрій Гундарєв
Білий птах з чорною ознакоюЮрій Гундарєв
Закрите небоЮрій Гундарєв
БезжальноЮрій Гундарєв
Людському наступному світу...Микола Істин
СЦЕНИ З ПІДЗЕМЕЛЛЯАнатолій Дністровий
СЦЕНИ З ПІДЗЕМЕЛЛЯАнатолій Дністровий
Пізно ввечері, майже поночі...Сергій Жадан
Поетичні новиниМикола Істин
Настя малює не квіткуПавло Кущ
БубликПавло Кущ
Серцем-садом...Микола Істин
коли надто пізно ти знаєш що мало любив...Анатолій Дністровий
LET ME GОOKEAN ELZY
Конвертуй світлосутність поезії в душах...Микола Істин
де я тебе розлив...Сергій Осока
"Рейвах" (уривок з роману)Фредерік Верно
Стільки людей поховано у пустелі...Олег Короташ
Можеш забрати в мене трохи страху?Сергій Жадан
Далі стоятимеш там, де завжди і була...Катерина Калитко
Після снігуОксана Куценко
Спочатку поет жив в життєпросторі світла...Микола Істин
Буде час, коли ти...Сергій Жадан
Буде злива початку світу, і підніметься Рось...Катерина Калитко
І не вистачить сонця, аби все освітитиСергій Жадан
отак прокинутися від вибуху...Павло Коробчук
посеред ночі під час важкого кашлю...Анатолій Дністровий
з міста, якого немає, не доходять новини...Галина Крук
Завантажити

Я - не "свідок Єгови", як Джексон Майкль.
І ніколи я не кричав: "Хітлєр – хайль!"
І якщо і співав я як нахтігаль,
То лише для вкраїнських галь.

І лише про кохання пісня - кліп.
І любов до усякого мій щоденний хліб.
Не проститься ніколи заняття чи префікс "віп"
І впольований ближнім, розчавлений джипом.

І хітом може бути лише сльоза.
Захистить від дощу і образи коханих - лише вокзал.
І лиш того є правильним вибір, хто "за"
Голосує Ісуса.

І лиш той правдивий є козак,
Про походження своє хто дума, що щось не так
І у кого у крові тече нога, що лежить на леваді -
Прадідова, відрубана Махном у Єлисаветграді.

Або: пращуру кого Врангель в чоло
Револьверним дулом б`є ніби птиці крилом,
Хто залюблений в синє, без жовтого хто мертв`як.
Хто, скажіте, останній? Я - так!

А відтак я - син прадідів.
Я - полів син, ланів я прекрасний онук -
І людині не ворог, і світу не друг,
І не хочу із вами іти я у морок.

Я - з сторіччями зріс, і - якими були -
Пам`ятаю.Хоч люди забули, вони ожили -
Пломеніє, водою живою струменіє у досі минуле.
І - не тільки у скулах воно, і не - виключно кадр.

Воно вийде, воно вже виходить із надр
Й мов намулом
На майбутнє ляга. І не стерти, не випрати буле.

З ним і жити не можна й не жити ніззя.
Воно - правда, хоч скільки його не ховай, стезя.
Щоби серце було твоє чуле

Не до того лише, чим живеш ти тепер.
Бо не знаєш: живеш, чи, рухливий, дочасно помер,
Все минуле - це ти і, частково, етер.
І тобі так потрібно іще раз - востаннє - побачить бувальщини буле.



Партнери