Завантажити

одержання 3% доходу, а відсотки на вклади в банках приносять 5%, то з погляду сучасної економіки дана інвестиція недоцільна. Це – про енергозбереження. А ось про чисте повітря: чи вигідно інвестувати винахід електромобіля, чи двигуна на екологічно чистому паливі? Фінансисти, котрі торгують бензином цього не допустять. Хто ж купуватиме бензин? Та вони скуплять усі електромобільні лабораторії світу разом з винахідниками і їхніми сім'ями до сьомого коліна, лиш би дохід від бензину не впав. А хто спробує пручатися – вистріляють, як собак. На кону ж мільярди! Покажіть мені в світі хоч одну фірму, яка серйозно займається цим глобальним, для нашої цивілізації, питанням. Хай хтось, хоч би й на державному рівні, спробує вкласти кілька мільйонів у розробку екологічно чистого двигуна – через пів року піде з торбами і він, і його капітал. Я не вірю в те, що людство, котре освоює космос, неспроможне винайти альтернативне джерело енергії для автомобілів. У нафтових фінансистів в цьому питанні сателітів достатньо: якщо в містах повітря стане чистішим, то люди стануть менше хворіти, а це – фантастичні втрати для фармакологічних фірм. То фінансисти-фармакологи не будуть гальмувати винахід? Ото ж бо!
Головною перешкодою для змін в грошовій системі є те, що далеко не всі розуміють суть лихварського паразитизму, і ще менше знають, що існує і рецепт ліків.
Ліки від цього всесвітнього педикульозу винайшов німецький економіст Сільвіо Гезель. У 1890 році він сформулював ідею «природного економічного порядку», при якому гроші стають державною(!) послугою, за яку люди платять державі, тобто, вводиться заборона на приватні банки і весь дохід від проценту іде в кишеню держави! Занадто просто, але це - вирішення маси проблем, викликаних паразитизмом відсотків. Плюс: земля не продається, зміни в системі оподаткування і т.д. (Детальніше – занудно, тільки для спеціалістів і на 500 сторінок.)
Ідеї Гезеля, по боротьбі з фінансовим паразитизмом, підтримали і розвинули Джон Кінг, Гейзела Хендерсон, Джон Мейнард Кейнс, Клаус фон Донані, Вернер Розенбергер, Ентоні Гресхем, Герман Ляйстнер, Дітер Зур, Генрі Джордж, Йошіто Отані, Дуглас, Содді, Кітсон, Орідж, Авільяно, Веблен та багато-багато інших науковців. Що ж буде, якщо провести реформування світової грошової системи по Гезелю? Послідовники Сільвіо Гезеля знають, що бідні стануть удвічі багатшими, не буде прибутку без праці (щезне клас паразитів), зникне інфляція, ціни і податки понизяться. Але чи захочуть цього багаті, адже саме в їхніх руках зосереджена політична влада? Зрозуміло, пересідати у фольксваген після мерседеса, ніхто не схоче і тому ідеї Гезеля майстерно дискредитовані і глибоко-глибоко закопані. Але найголовніше те, що для багатих втілення ідей Сільвіо Гезеля не є питанням втрати грошей, престижу чи комфорту. Це питання втрати найсолодшого відчуття – «відчуття бога», вершителя доль.
На початку 20-го сторіччя послідовники теорії Гезеля провели кілька експериментів, котрі довели правильність цієї думки. В Австрії, Франції, Італії, Німеччині, Іспанії, Швейцарії і США починалися локальні спроби впровадження чесних грошей, але як тільки експеримент набирав обертів і показував правильність теорії, якась закулісна сила його зупиняла, висуваючи масу аргументів в його «помилковості, недоцільності і шкідливості». Отож бо, панове! «І шкідливості»!
Один з науковців-реформаторів, Д. Батра, в своїй книзі пише: «Фахівці банківської справи, з якими я розмовляв, признавалися, що раніше нічого не чули про існування альтернативи сучасній грошовій системі. Після того, як я викладав її суть, нерідко висловлювалося побоювання, що гласне обговорення цієї проблеми може бути небезпечним для їхньої подальшої діяльності в цій якості.» Коротко і ясно: «раніше нічого не чули», але на питання журналіста про ідею безпроцентних грошей усі банкіри дають відповідь: «Утопія, дурня, популізм, профанація, нереально, казки для дітей». Історія пам'ятає, як один астроном також «казку для дітей» видумав, про те, що Земля крутиться. Дивні ці люди – банкіри, економісти. Вони науково(!) боронять свою злодійську систему і думають, що цього ніхто не помічає. Всі науки мають стабільну систему одиниць виміру- кілограми, градуси, вольти, герци. А економіка? Курс валют – як гумовий метр. 2 + 2 = ну, не більше 5. От вам і вся науковість. Професор Генрі Робертсон якось спитав поважних учасників поважного економічного форуму: «Сучасна економіка - це наука, чи спосіб заклинання стихій?»
Після закінчення Першої світової війни економіст Сильвіо Гезельу 1918 році передбачив початок нової війни. Коли у всьому світі співали і писали про мир, він написав видавцеві берлінської газети «Цайтунг ам міттаг» лист наступного змісту: «Не дивлячись на те, що народи дають священну клятву затаврувати війну на всі часи, не дивлячись на заклик мільйонів «Ні війні!», всупереч всім надіям на краще майбутнє, я повинен попередити: якщо нинішня грошова система збереже процентне господарство, то я зважуся

читати