Завантажити

ми платимо відсотки за чужий кредит! В розвинутих країнах ця сума складає біля 50% від вартості будь-яких товарів чи послуг. Шановний читачу, у Вас з вуст зірвалася нечемна фраза? Дуже добре! Це свідчить про те, що ви успішно вникаєте в суть проблеми. Навіть в бджолиному світі є рої-злодії, котрі не хочуть збирати медок на квітах, а крадуть його у чужих вуликах.
Дещо з європейської статистики: 80% населення більше платять по відсотках, ніж одержують. Ще 10% одержують трохи більше, ніж платять, а останні 10% одержують у два рази більше, ніж платять. 1% населення отримує з відсотків десятикратний дохід, а 0,1% – сторазовий! Це ті грошенята, котрі витиснули з гаманців згадуваних 80% населення.
Система виплати відсотків не тільки запускає в хід механізм патологічного розвитку економіки, суспільних відносин і особливо суспільної моралі, але і діє, як пише Дітер Зур, проти прав людини: «Якщо конституція гарантує однаковий доступ громадян до всіх державних послуг, а грошова система може розглядатися в якості такої, то ситуація, коли 10% населення постійно одержують більше, ніж платять, за рахунок інших 80% населення, є незаконною.»
Німецький позичковий капітал має, приблизно, 255 мільярдів. І цій величезній сумі протистоїть виробничий капітал всієї німецької промисловості у, всього-навсього, 12 мільярдів. Той хто працює і випускає продукцію – в програші. Промисловий капітал починає грати за «правилами»: такі фірми, як «Сіменс», «Даймлер-Бенц» і «Крупп», німецька преса називає банками з виробничими фасадами, тому, що вони мають значно більше від лихварства, ніж від виробництва. Працювати стає невигідно!
Зрозуміло, що борги і відсотки по кредитах у державній господарці ростуть швидше, ніж доходи, що рано чи пізно приводить до фінансового обвалу, навіть у високорозвинених країнах (дуже скоро ми відчуємо і на своїй шкірі). На думку багатьох науковців трильйонні біржові крахи останніх років – це легкий дотик в порівнянні з потужним ударом, що очікує людство у випадку повторення всесвітньої економічної депресії у найближчі роки, якщо людство не зможе докорінно змінити існуючу фінансову систему.
Давайте поглянемо на фінансові обвали з іншого боку: на заводах зіпсувались станки, чи вселенський потоп розпочався? Може землетрус? Ні, просто хтось банально обікрав народ. Штучна грошова піраміда заплановано впала, придушила народ, а найбагатші стали ще багатшими – і все це згідно законодавства, демократично і ніякого криміналу.
За данними Міжнародного Банку Реконструкції і Розвитку, сума всіх грошових операцій у світі перевищує ту суму, котра необхідна для товарообміну. Ось і виходить так, що на один долар, витрачений у ході товарообміну приходиться п'ятнадцять(!) доларів, задіяних у фінансових спекуляціях. Як Вам ця циферка?
У середні віки люди вважали, що їм погано живеться через те, що вони зобов'язані виплачувати феодалам, або окупантам «десятину», тобто 10% від своїх доходів. Сьогодні у світі більше 30% від кожного долара, тугрика чи гривні, легально і надурняка, попадає в кишені паразитів-банкірів. А як Вам ця циферка?
Відсотки на позику, за словами американського фахівця з історії економіки Джона Л. Кінга, є «невидимою машиною руйнування». Держава, котра потрапила в лихварські тенета, навряд чи колись звільниться від цих пут. Міжнародні паразити світового класу дають позику для хворої держави завжди з причепом. У причепі – руйнівна ідеологія. Духовна кабала. Чужі ідеї, чужі релігійні секти, чужі організації, чужий спосіб життя, сексуальні революції, пропаганда збоченства і т.д. Суцільна, тобі, демократія. Що ми і бачимо в «українських» ЗМІ, котрі перетворилися в механізм нав’язування чужого і збоченого.
Нація, котра не бажає залізати в борги - бісить лихварів, а тут чекай «подарунків» на міжнародній арені. Тут тобі і права людини згадають, і права різних меншин, і свободи бродячих собак, і хартії непідписані, і демпінгові процеси організують, і в канібалізмі звинуватять. Ну спробуйте потім довести, що у вас в державі людей не їдять, навіть ні одного зайшлого туриста не спожили.

Народна оповідка.
Прийшов Іван до лихваря, щоб позичити 100 злотих на рік. Той радо погодився, з умовою виплати 100% річних і передачі в заставу сідла. Віддав Іван сідло, одержав гроші. По дорозі додому подумав і вирішив, що за один раз віддати 200 злотих йому буде важкувато. Повернувши з півдороги він віддав лихвареві першу половину відразу. Йде Іван додому і дивується: «Грошей нема, сідла нема і ще 100 злотих винен». І все ж по закону...
З місцевої газети 1883 року:
«...В Надвiрнянських пiдгiрських сторонах дуже використовують лихварi народ через так звану спiлку. Наприклад, лихвар дає селяниновi на спiлку пару бикiв, якi купив за 30 злотих. Селянин зимує, пасе, за 2-3 роки продає за 100 зл. Тепер лихвар вiдбирає собi 30 зл, як тi бики коштували, а 70 зл. ділить межи собою i селянином. Отже селяниновi прийде разом 35

читати