Електронна бібліотека/Щоденники

Робочий чатСеліна Тамамуші
все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
тато просив зайти...Олег Коцарев
біле світло тіла...Олег Коцарев
ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
добре аж дивно...Олег Коцарев
ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
КОЛІР?Олег Коцарев
ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
ЧуттяЮрій Гундарєв
МузаЮрій Гундарєв
МовчанняЮрій Гундарєв
СтратаЮрій Гундарєв
Архіваріус (новела)Віктор Палинський
АРМІЙСЬКІ ВІРШІМикола Істин
чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
напевно це найважче...Анатолій Дністровий
хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
знає мене як облупленого...Анатолій Дністровий
МуміїАнатолій Дністровий
Поет. 2025Ігор Павлюк
СучаснеІгор Павлюк
Подорож до горизонтуІгор Павлюк
НесосвітеннеІгор Павлюк
Завантажити
« 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 »

Григорівна Явленська. Поздоровили. Не один і не два, а три рази поздоровили. Потім почали поздоровляти відсутніх іменинниць, і я таки порядно напоздоровлявся.

Не зважаючи на останню вчорашню подію, я сьогодні прокинувся рано і, мов нічого не було, заходився коло свого журналу та, поки братія ще в обіймах Морфея, буду далі переписувати "Собачій Пиръ" до нового перепою.

Съ зажженнымъ фитилемъ, приложеннымь къ орудью

Въ дымящейся рук!

Свобода — женщина съ широкимъ, гордымъ шагомъ,

Со взоромъ огневымъ,

Подь гордо вьющимся по втру краснымъ флагомъ,

Подъ дымомъ боевымъ;

И голосъ у нея не женственный сопрано:

Ни жерлъ чугунный рядъ,

Ни мдь колоколовъ, ни палка барабана

Его не заглушатъ!

Свобода — женщина, но въ сладострастьи щедромъ

Избранникамъ своимъ врна,

Могучихъ лишь однихъ къ своимъ пріемлетъ ндрамъ

Могучая жена.

Ей нравится плебей, окрпнувшій въ проклятьяхъ,

А не гнилая знать,

И въ свжей кровію дымящихся объятьяхъ

Ей любо трепетать.

Когда-то ярая, какъ бшеная два,

Явилась вдругъ она,

Готова дать плодъ отъ двственнаго чрева,

Грядущая жена.

И гордо вдаль она при кликахъ изступленья

Свой совершала ходъ,

И цлыя пять лтъ горячкой вожделнья

Сжигала свой народъ!

А посл кинулась вдругъ къ палкамъ, къ барабану,

И маркитанткой въ станъ

Къ двадцатилтнему явилась капитану:

"Здорово, капитанъ!"

Да, — это все она! она съ отрадной рчью

Являлась намъ въ стнахъ,

Избитыхъ ядрами, испятнанныхъ картечью, —

Съ улыбкой на устахъ;

Она! огонь въ глазахъ, въ ланитахъ жизни краска,

Дыханье горячо,

Лохмотья, нищета, трехцвтная повязка

Чрезъ голое плечо!

Она! Въ трехдневный срокъ французовъ жребій вынутъ!

Она! Внецъ долой!

Измята армія, тронъ скомканъ, опрокинутъ

Кремнемъ изъ мостовой!

И что же? О позоръ! Парижъ, столь благородный

Въ кипньи гнвныхъ силъ,

Парижъ, гд нкогда великій вихрь народный

Власть львиную сломилъ, —

Парижъ, который весь гробницами уставленъ

Величій всхъ временъ!

Парижъ, гд камень стнъ пальбою продырявленъ,

Какъ рубище знаменъ!

Парижъ, отъявленный сынъ хартій, прокламацій,

Отъ головы до ногъ,

Обвитый лаврами, апостолъ въ дл націй,

Народовъ полубогъ,

Порижъ, что нногда, какъ свтлый куполъ храма

Всемірнаго, блисталъ,

Сталъ нын скопищемъ нечистоты и срама,

Помойной ямой сталъ,

Вертепомъ подлыхъ душъ, мсть ищущихъ въ лакеи

Паркетныхъ шаркуновъ,

Просящихъ нищенски для рабской ихъ ливреи

Мишурныхъ гапуновъ;

Бродягъ, которые рвутъ Францію на части,

И сквозь плавни, толчки,

Визжа, зубами рвутъ издохшей тронной власти

Кровавые клочки!

Такъ вепрь израненный, сраженный смертнымъ боемъ,

Чуть дышетъ въ злой тоск,

Покрытый язвами, палимый солнца зноемъ,

Простертый на песк;

Кровавые глаза померкли; обезсиленъ,

Могучій зврь поникъ:

Отверстый звъ его шипучей пной взмыленъ

И висунутъ языкъ...

Вдругъ рогъ охотничій пустыннаго простора

Всю ппощадь огласилъ

И спущенныхъ собакъ неистовая свора

Со всхъ рванулась силъ!

Завыли жадныя! Послдній песъ дворовый

Оскалилъ острый зубъ

И съ визгомъ кинулся на пиръ ему готовый,

На неподвижный трупь!

Борзые, гончіе, лягавые, бульдоги:

"Пойдемъ!" — и вс пошли:

"Нтъ вепря короля! Возвеселитесь, боги!

Собаки - короли!

Пойдемъ! Свободны мы! Насъ не удержатъ стью,

Веревкой не скрутятъ!

Суровый сторожъ насъ не пріударитъ плетью,

Не крикнетъ: песъ, назадъ!

За т щелчки, толчки хоть мертвому отплатимъ!

Коль не въ кровавый сокъ

Запустимъ морду мы, такъ падали ухватимъ

Хоть нищенскій кусокъ!

Пойдемъ!" И начали изъ всей собачьей злости

Трудиться, что есть силъ;

Тотъ песъ щетины клокъ, а тотъ кровавой кости

Обрзокъ ухватилъ,

И радъ бжать домой, вертя хвостомъ мохнатымъ,

Чадолюбивый песъ

Ревнивой сук въ даръ и въ кормъ своимъ щенятамъ

Хоть что-нибудь принесъ.

И бросивъ изъ своей окровавленной пасти

Добычу, говоритъ:

"Вотъ шьте! Эта кость — урывокъ царской власти!

Пируйте: вепрь убитъ!".

Бенедиктовъ.

18 [вересня]. Учора святкували іменини премилої бабусі Любови Григорівни Явленської. Сьогодні святкуємо народини її премилого внука О. О. Сапожнікова. А поки ще сніданок не загрожує, то я по-вчорашньому скористуюся безтурботним ранком і перепишу ще одного вірша з заповідного портфелю нашого предоброго капітана.

РУССКОМУ НАРОДУ.

1854 года.

— "Меня поставилъ Богъ надъ русскою землею," —

Сказалъ намъ русскій царь:

— "Во имя Божіе склонитесь прадо мною,

Мой тронъ — его алтарь!

Для русскихъ не нужны заботы гражданина,

Я думаю за васъ!

Усните. Сторожитъ глазъ царскій властелина

Россію всякий часъ.

Мой умъ васъ сторожитъ отъ чуждыхъ нападеній,

Отъ внутренняго зла.

Пусть ваша жизнь течетъ вдали заботъ въ смиреньи,

Спокойна и свтла!

Совты не нужны помазаннику Бога:

Мн Богъ даетъ совтъ.

[Народъ идетъ за мной невидимой дорогой,

Одинъ я вижу

« 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 »

Останні події

29.06.2025|13:28
ВСЛ оголосило передзамовлення на книжку Юлії Чернінької "Бестселер у борг"
26.06.2025|19:06
Дмитро Лазуткін став лауреатом літературної премії імені Бориса Нечерди
26.06.2025|14:27
Роман, що повертає емпатію: у Луцьку вийшла книжка Костянтина Коверзнєва
26.06.2025|07:43
«Антологія американської поезії 1855–1925»
25.06.2025|13:07
V Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» оголошує фокус-тему та нових учасників
25.06.2025|12:47
Блискучі рішення для життя і роботи: українською побачив світ комікс всесвітньовідомого поведінкового економіста Дена Аріелі
25.06.2025|12:31
«Основи» готують до друку «Стан людини» Ханни Арендт
25.06.2025|11:57
Сьомий Тиждень швейцарського кіно відбувається у липні
25.06.2025|11:51
Видавництво READBERRY перевидало «Чорну раду» Куліша
20.06.2025|10:25
«На кордоні культур»: до Луцька завітає делегація митців і громадських діячів із Польщі


Партнери