
Електронна бібліотека/Щоденники
- АРМІЙСЬКІ ВІРШІМикола Істин
- чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
- напевно це найважче...Анатолій Дністровий
- хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
- знає мене як облупленого...Анатолій Дністровий
- МуміїАнатолій Дністровий
- Поет. 2025Ігор Павлюк
- СучаснеІгор Павлюк
- Подорож до горизонтуІгор Павлюк
- НесосвітеннеІгор Павлюк
- Нічна рибалка на СтіксіІгор Павлюк
- СИРЕНАЮрій Гундарєв
- ЖИТТЯ ПРЕКРАСНЕЮрій Гундарєв
- Я, МАМА І ВІЙНАЮрій Гундарєв
- не знаю чи здатний назвати речі які бачу...Анатолій Дністровий
- активно і безперервно...Анатолій Дністровий
- ми тут навічно...Анатолій Дністровий
- РозлукаАнатолій Дністровий
- що взяти з собою в останню зимову мандрівку...Анатолій Дністровий
- Минала зима. Вона причинила вікно...Сергій Жадан
- КротовичВіктор Палинський
- Львівський трамвайЮрій Гундарєв
- Микола ГлущенкоЮрій Гундарєв
- МістоЮрій Гундарєв
- Пісня пілігримаАнатолій Дністровий
- Міста будували з сонця і глини...Сергій Жадан
- Сонячний хлопчикВіктор Палинський
- де каноє сумне і туманна безмежна ріка...Анатолій Дністровий
- Любити словомЮрій Гундарєв
- КульбабкаЮрій Гундарєв
- Білий птах з чорною ознакоюЮрій Гундарєв
- Закрите небоЮрій Гундарєв
- БезжальноЮрій Гундарєв
Григорівна Явленська. Поздоровили. Не один і не два, а три рази поздоровили. Потім почали поздоровляти відсутніх іменинниць, і я таки порядно напоздоровлявся.
Не зважаючи на останню вчорашню подію, я сьогодні прокинувся рано і, мов нічого не було, заходився коло свого журналу та, поки братія ще в обіймах Морфея, буду далі переписувати "Собачій Пиръ" до нового перепою.
Съ зажженнымъ фитилемъ, приложеннымь къ орудью
Въ дымящейся рук!
Свобода — женщина съ широкимъ, гордымъ шагомъ,
Со взоромъ огневымъ,
Подь гордо вьющимся по втру краснымъ флагомъ,
Подъ дымомъ боевымъ;
И голосъ у нея не женственный сопрано:
Ни жерлъ чугунный рядъ,
Ни мдь колоколовъ, ни палка барабана
Его не заглушатъ!
Свобода — женщина, но въ сладострастьи щедромъ
Избранникамъ своимъ врна,
Могучихъ лишь однихъ къ своимъ пріемлетъ ндрамъ
Могучая жена.
Ей нравится плебей, окрпнувшій въ проклятьяхъ,
А не гнилая знать,
И въ свжей кровію дымящихся объятьяхъ
Ей любо трепетать.
Когда-то ярая, какъ бшеная два,
Явилась вдругъ она,
Готова дать плодъ отъ двственнаго чрева,
Грядущая жена.
И гордо вдаль она при кликахъ изступленья
Свой совершала ходъ,
И цлыя пять лтъ горячкой вожделнья
Сжигала свой народъ!
А посл кинулась вдругъ къ палкамъ, къ барабану,
И маркитанткой въ станъ
Къ двадцатилтнему явилась капитану:
"Здорово, капитанъ!"
Да, — это все она! она съ отрадной рчью
Являлась намъ въ стнахъ,
Избитыхъ ядрами, испятнанныхъ картечью, —
Съ улыбкой на устахъ;
Она! огонь въ глазахъ, въ ланитахъ жизни краска,
Дыханье горячо,
Лохмотья, нищета, трехцвтная повязка
Чрезъ голое плечо!
Она! Въ трехдневный срокъ французовъ жребій вынутъ!
Она! Внецъ долой!
Измята армія, тронъ скомканъ, опрокинутъ
Кремнемъ изъ мостовой!
И что же? О позоръ! Парижъ, столь благородный
Въ кипньи гнвныхъ силъ,
Парижъ, гд нкогда великій вихрь народный
Власть львиную сломилъ, —
Парижъ, который весь гробницами уставленъ
Величій всхъ временъ!
Парижъ, гд камень стнъ пальбою продырявленъ,
Какъ рубище знаменъ!
Парижъ, отъявленный сынъ хартій, прокламацій,
Отъ головы до ногъ,
Обвитый лаврами, апостолъ въ дл націй,
Народовъ полубогъ,
Порижъ, что нногда, какъ свтлый куполъ храма
Всемірнаго, блисталъ,
Сталъ нын скопищемъ нечистоты и срама,
Помойной ямой сталъ,
Вертепомъ подлыхъ душъ, мсть ищущихъ въ лакеи
Паркетныхъ шаркуновъ,
Просящихъ нищенски для рабской ихъ ливреи
Мишурныхъ гапуновъ;
Бродягъ, которые рвутъ Францію на части,
И сквозь плавни, толчки,
Визжа, зубами рвутъ издохшей тронной власти
Кровавые клочки!
Такъ вепрь израненный, сраженный смертнымъ боемъ,
Чуть дышетъ въ злой тоск,
Покрытый язвами, палимый солнца зноемъ,
Простертый на песк;
Кровавые глаза померкли; обезсиленъ,
Могучій зврь поникъ:
Отверстый звъ его шипучей пной взмыленъ
И висунутъ языкъ...
Вдругъ рогъ охотничій пустыннаго простора
Всю ппощадь огласилъ
И спущенныхъ собакъ неистовая свора
Со всхъ рванулась силъ!
Завыли жадныя! Послдній песъ дворовый
Оскалилъ острый зубъ
И съ визгомъ кинулся на пиръ ему готовый,
На неподвижный трупь!
Борзые, гончіе, лягавые, бульдоги:
"Пойдемъ!" — и вс пошли:
"Нтъ вепря короля! Возвеселитесь, боги!
Собаки - короли!
Пойдемъ! Свободны мы! Насъ не удержатъ стью,
Веревкой не скрутятъ!
Суровый сторожъ насъ не пріударитъ плетью,
Не крикнетъ: песъ, назадъ!
За т щелчки, толчки хоть мертвому отплатимъ!
Коль не въ кровавый сокъ
Запустимъ морду мы, такъ падали ухватимъ
Хоть нищенскій кусокъ!
Пойдемъ!" И начали изъ всей собачьей злости
Трудиться, что есть силъ;
Тотъ песъ щетины клокъ, а тотъ кровавой кости
Обрзокъ ухватилъ,
И радъ бжать домой, вертя хвостомъ мохнатымъ,
Чадолюбивый песъ
Ревнивой сук въ даръ и въ кормъ своимъ щенятамъ
Хоть что-нибудь принесъ.
И бросивъ изъ своей окровавленной пасти
Добычу, говоритъ:
"Вотъ шьте! Эта кость — урывокъ царской власти!
Пируйте: вепрь убитъ!".
Бенедиктовъ.
18 [вересня]. Учора святкували іменини премилої бабусі Любови Григорівни Явленської. Сьогодні святкуємо народини її премилого внука О. О. Сапожнікова. А поки ще сніданок не загрожує, то я по-вчорашньому скористуюся безтурботним ранком і перепишу ще одного вірша з заповідного портфелю нашого предоброго капітана.
РУССКОМУ НАРОДУ.
1854 года.
— "Меня поставилъ Богъ надъ русскою землею," —
Сказалъ намъ русскій царь:
— "Во имя Божіе склонитесь прадо мною,
Мой тронъ — его алтарь!
Для русскихъ не нужны заботы гражданина,
Я думаю за васъ!
Усните. Сторожитъ глазъ царскій властелина
Россію всякий часъ.
Мой умъ васъ сторожитъ отъ чуждыхъ нападеній,
Отъ внутренняго зла.
Пусть ваша жизнь течетъ вдали заботъ въ смиреньи,
Спокойна и свтла!
Совты не нужны помазаннику Бога:
Мн Богъ даетъ совтъ.
[Народъ идетъ за мной невидимой дорогой,
Одинъ я вижу
Останні події
- 24.04.2025|19:16Ееро Балк – лауреат премії Drahomán Prize за 2024 рік
- 24.04.2025|18:51Гостини у Германа Гессе з українськомовним двотомником поезії нобелівського лауреата
- 21.04.2025|21:30“Матуся – домівка” — книжка, яка транслює послання любові, що має отримати кожна дитина
- 18.04.2025|12:57Під час обстрілу Харкова була пошкоджена книгарня «КнигоЛенд»
- 14.04.2025|10:25Помер Маріо Варгас Льоса
- 12.04.2025|09:00IBBY оголосила Почесний список найкращих дитячих книжок 2025 року у категорії «IBBY: колекція книжок для молодих людей з інвалідностями»
- 06.04.2025|20:35Збагнути «незбагненну незбагнеж»
- 05.04.2025|10:06Юлія Чернінька презентує свій новий роман «Називай мене Клас Баєр»
- 05.04.2025|10:01Чверть століття в літературі: Богдана Романцова розкаже в Луцьку про книги, що фіксують наш час
- 05.04.2025|09:56Вистава «Ірод» за п’єсою Олександра Гавроша поєднала новаторство і традицію