Завантажити

Отак воно, жити в країні героїв,

Де слава й неслава, де воля й неволя,

Де тисячу років чекаєш набігу

Кочівника лютого з Дикого Поля.

Ніщо не міняється в Божому світі.

Знов рядиться злодій у добру личину,

Й козак дістає із запілля пістоля,

Й сідлає в похід бойову конячину.

Під радісний гуркіт безглуздих салютів

Гуторять бабусі про "Буки" і "Гради".

Вже зрада не подвиг, та ще і не злочин,

Втім слави усе ж таки більше ніж зради.

Ой горе тій чаєчці, вбогій небозі,

Втім жодного слова нема про поразку –

Ген дівчинка тихо косу відрізає,

Щоб здати солдатові гроші на каску.

читати