Електронна бібліотека/Поезія

Майже елегія. Зі збірки «Елегії острова Патмос»Олег Короташ
Моя Венеція. Зі збірки «Поет без імперії»Олег Короташ
Політ над містом. Зі збірки «Поет без імперії»Олег Короташ
"найрідніша цей зачумлений вигуком вірш..." Зі збірки «Поет без імперії»Олег Короташ
Елегія Маяковському. Зі збірки «Поет без імперії»Олег Короташ
Блюз біженців. Зі збірки «Бордель для військових»Олег Короташ
Елегія зла. Зі збірки «Бордель для військових»Олег Короташ
«– А давайте надамо німому слово, –». Зі збірки «Бордель для військових»Олег Короташ
Денний чай у Лондоні. Зі збірки «Бордель для військових»Олег Короташ
dasein. Зі збірки «Бордель для військових»Олег Короташ
Пластика. Зі збірки «Бордель для військових»Олег Короташ
Це твоя п’єса, мабуть... Зі збірки «Бордель для військових»Олег Короташ
творити мовчання. Зі збірки «Бордель для військових»Олег Короташ
Сієста. Зі збірки «Бордель для військових»Олег Короташ
ВтечаГанна Заворотна
Постійність пам’ятіІрина Ликович
ЧічкаМихайло Трайста
Поле крові. Іловайськ. Фрагмент роману «Трьохсотлітня Голгофа. Фавор»Катерина Мотрич
КРИГА СТАРОЇ ПЕРЕПРАВИОлег Янченко
Зі збірки «Вірші про все і ніщо» (2017)Петро Гнида
Уривок із роману «Пісня цапів»Олег Андрішко
ЩоденниковеОлег Янченко
Фіалки від незнайомцяЮлія Єліна
ПровинаЮлія Єліна
У полоні спогадівЮлія Єліна
Випадкова зустрічІван Корсак
Любов ЧугайстраГанна Заворотна
Київ – ЛеополісОлег Янченко
Киця-мандрівниця (цикл лімериків)Іван Лучук
Моя країна нафталінне стерво...Христина Букатчук
Нібелунги (психоделічна поема)Андрій Коваленко
Хора киця (цикл лімериків)Іван Лучук
Чоловік доньки знахаркиГанна Заворотна
Завантажити

 

Ми нарікаємо завше, що минула пора

великих людей – чоловіків і жінок,

котрі у чистій одежі здіймалися на Агору.

Але ж у природі так є: грубшає кора,

минає століття, і вже вінок,

а не лавр, шелестить над чолом потвори.

 

Думаю, що колись і мені доведеться,

осипавшись листям, посидіти в парку,

спостерігаючи буття у формі і подобі.

Не упійманий час нарешті озветься,

спогад про неважливе здавить карк,

втім, у пам’яті більше тепла, аніж жадоби.

 

Все залишиться в минулому, майже все.

Стільки слів і розмов стануть просто прахом,

і постане питання: що насправді свобода.

Відженеш хлопчаків – і мурашник спасен,

посваришся із дружиною під вечірнім дахом

або просто нап’єшся чаю, бо така погода.

 

І що таке спогад – по суті, сни,

класицизм протиставлений модному авангарду,

наче одну країну змінюєш на іншу, менш жорстоку.

Таку, де не вчепиш на кітель свої ордени

і хмари на старості літ за вікном мансарди –

це найкраща форма держави, доступної оку.

 

2013

 

 

 

 

Партнери