Завантажити

М. Рильському

Так, друже дорогий, ми любимо одно:
Старої творчостi додержане вино,
I мед аттiцьких бджiл, i гру дзвiнких каталiй.
Хай кволi старчуки розводять млявi жалi,
Хай про сучаснiсть нам наспiвує схоласт,
Хай культiв i фактур неважений баласт
У човен свiй бере футуристичний тривiй, —
Ми самотою йдем по хвилi бiлогривiй
На мудрiм кораблi, стовесельнiм Арго,
А ти як Тiфiй нам, i вiд стерна свого
Вже бачиш свiтлу цiль борнi i трудних плавань:
Дуб з золотим руном i колхiдiйську гавань.

читати