Електронна бібліотека/Поезія

Минала зима. Вона причинила вікно...Сергій Жадан
КротовичВіктор Палинський
Львівський трамвайЮрій Гундарєв
Микола ГлущенкоЮрій Гундарєв
МістоЮрій Гундарєв
Пісня пілігримаАнатолій Дністровий
Міста будували з сонця і глини...Сергій Жадан
Сонячний хлопчикВіктор Палинський
де каноє сумне і туманна безмежна ріка...Анатолій Дністровий
Любити словомЮрій Гундарєв
КульбабкаЮрій Гундарєв
Білий птах з чорною ознакоюЮрій Гундарєв
Закрите небоЮрій Гундарєв
БезжальноЮрій Гундарєв
Людському наступному світу...Микола Істин
СЦЕНИ З ПІДЗЕМЕЛЛЯАнатолій Дністровий
СЦЕНИ З ПІДЗЕМЕЛЛЯАнатолій Дністровий
Пізно ввечері, майже поночі...Сергій Жадан
Поетичні новиниМикола Істин
Настя малює не квіткуПавло Кущ
БубликПавло Кущ
Серцем-садом...Микола Істин
коли надто пізно ти знаєш що мало любив...Анатолій Дністровий
LET ME GОOKEAN ELZY
Конвертуй світлосутність поезії в душах...Микола Істин
де я тебе розлив...Сергій Осока
"Рейвах" (уривок з роману)Фредерік Верно
Стільки людей поховано у пустелі...Олег Короташ
Можеш забрати в мене трохи страху?Сергій Жадан
Далі стоятимеш там, де завжди і була...Катерина Калитко
Після снігуОксана Куценко
Спочатку поет жив в життєпросторі світла...Микола Істин
Буде час, коли ти...Сергій Жадан
Завантажити

Конвертуй світлосутність поезії в душах

що у формах людей та тварин, в танцях риб, і пернатих одежах,

хай тримається день твій на спинах

в рядках поетичних квітучих рослин,

і продовжують руки

дерева в твоїх новодруках,

і носій електрон

це твій потяг й перон...

 

Лиш коли у поетизованій шкірі

усього живого в доброспівчуваннях відміряєш

кроки

всегармонії доторків,

де планетолюбові,

та міжзоряні долі,

й навіть мертвих сновидні живописи

складеш в пазлі незлому з реальністю змісту живих,

та відчуєш космічну свідомість всесвіть,

лиш тоді доєднаєшся до всемережі всещасть!

 

Всепоезії еволюцією

пройдеш перпендикулярами, паралелями, трапецією,

зростаючи до ідеальностей

виростаючи з крайностей,

як з одежі зі шкір яку зшили первісні люди.

 

І настане коли кулі пущені в груди,

та застрягли у болю в тобі,

що стріляли – відчують в собі,

тому їх повиймають,

нововтілено діри душі залатають,

небо удосконаливши

й досотворивши,

усі люди, з богами, повіривші

 

в вірші…



Партнери