
Електронна бібліотека/Поезія
- СкорописСергій Жадан
- Пустеля ока плаче у пісок...Василь Кузан
- Лиця (новела)Віктор Палинський
- Золота нива (новела)Віктор Палинський
- Сорок дев’ять – не Прип’ять...Олег Короташ
- Скрипіння сталевих чобіт десь серед вишень...Пауль Целан
- З жерстяними дахами, з теплом невлаштованості...Сергій Жадан
- Останній прапорПауль Целан
- Сорочка мертвихПауль Целан
- Міста при ріках...Сергій Жадан
- Робочий чатСеліна Тамамуші
- все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
- шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
- зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
- ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
- тато просив зайти...Олег Коцарев
- біле світло тіла...Олег Коцарев
- ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
- добре аж дивно...Олег Коцарев
- ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
- КОЛІР?Олег Коцарев
- ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
- БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
- ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
- ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
- Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
- Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
- Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
- ЧуттяЮрій Гундарєв
- МузаЮрій Гундарєв
- МовчанняЮрій Гундарєв
- СтратаЮрій Гундарєв
- Архіваріус (новела)Віктор Палинський
В кам’яному дольмені
звіздочит
обкурює кров’ю, мов прутиками із ялівцю,
все нічне небо – від земних виразок,
що з надміру скла, аж до гутного обліку
всіх
червонолицих життів.
Де
всі індіанські
родоводи відбулися,
та зміни вивісок народів
позводили рахунки
одні з одними,
лишившись голими,
без мов.
Тепер їм мариться єдиний
їхній кольоровий бог, що їх
відв’яже від безводної ріки,
від кактуса...
Аж до великих повернень
давніх повноводних рік.
Чий статус було узаконено
на рівно два виливи
із Міссісіпі
та три вилови
рибних офшорних зон
з-під Антігуа чи Барбадосу, -
де не їхній
діснеївський світ
виходить із досу
Великого Корпоративного Сну -
прополоскати
рот ‛Лістеріном‛ чи м’ятою.
І знову
кульгавий* пес Кольорового бога
переганяє
іподроми Кон Едісону й Еско**
та Червоного Різдва –
наздогнати свої ‛кечуа‛ чи ‛навахо‛ й ‛сіву‛ –
наздогнати ріку...
Знов індіанці співають
традиційну ранкову
про Великого Духа,
пропускаючи день, зазвичай,
через кавове ситечко й люльку –
але вже не миру!
Місто тримає для них за пазухою
кам’яне серце і трохи жита –
так аби вижити...
Друже курилко, прожени свої птахи
з повітря, або
підмети-но його!
Там деякі вірші (про волю,звичайно),
припали пилюкою й тужать
за Домом старим кольоровим
і сторожем-псом
з навахо...
----
*кульгавий пес – у значенні ‛всяке порівняння шкутильгає на одну ногу‛.
**назви найголовніших американських електрокомпаній
Останні події
- 23.08.2025|18:25В Закарпатті нагородили переможців VIІ Всеукраїнського конкурсу малої прози імені Івана Чендея
- 20.08.2025|19:33«А-ба-ба-га-ла-ма-га» видало нову книжку про закарпатського розбійника Пинтю
- 19.08.2025|13:29Нонфікшн «Жінки Свободи»: героїні визвольного руху України XX століття крізь погляд сучасної військової та історикині
- 18.08.2025|19:27Презентація поетичної збірки Ірини Нови «200 грамів віршів» у Львові
- 18.08.2025|19:05У Львові вперше відбувся новий книжковий фестиваль BestsellerFest
- 18.08.2025|18:56Видавнича майстерня YAR випустила книгу лауреата Малої Шевченківської премії Олеся Ульяненка «Хрест на Сатурні»
- 18.08.2025|18:51На Закарпатті відбудеться «Чендей-фест 2025»
- 17.08.2025|11:36«Книжка року’2025». ЛІДЕРИ ЛІТА. Номінація «ВІЗИТІВКА»
- 16.08.2025|08:45«Книжка року’2025». Тиждень книжкової моди: Лідери літа у номінації «Дитяче свято»
- 15.08.2025|07:22«Книжка року’2025». Тиждень книжкової моди: Лідери літа у номінації «Обрії»