Електронна бібліотека/Поезія

АРМІЙСЬКІ ВІРШІМикола Істин
чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
напевно це найважче...Анатолій Дністровий
хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
знає мене як облупленого...Анатолій Дністровий
МуміїАнатолій Дністровий
Поет. 2025Ігор Павлюк
СучаснеІгор Павлюк
Подорож до горизонтуІгор Павлюк
НесосвітеннеІгор Павлюк
Нічна рибалка на СтіксіІгор Павлюк
СИРЕНАЮрій Гундарєв
ЖИТТЯ ПРЕКРАСНЕЮрій Гундарєв
Я, МАМА І ВІЙНАЮрій Гундарєв
не знаю чи здатний назвати речі які бачу...Анатолій Дністровий
активно і безперервно...Анатолій Дністровий
ми тут навічно...Анатолій Дністровий
РозлукаАнатолій Дністровий
що взяти з собою в останню зимову мандрівку...Анатолій Дністровий
Минала зима. Вона причинила вікно...Сергій Жадан
КротовичВіктор Палинський
Львівський трамвайЮрій Гундарєв
Микола ГлущенкоЮрій Гундарєв
МістоЮрій Гундарєв
Пісня пілігримаАнатолій Дністровий
Міста будували з сонця і глини...Сергій Жадан
Сонячний хлопчикВіктор Палинський
де каноє сумне і туманна безмежна ріка...Анатолій Дністровий
Любити словомЮрій Гундарєв
КульбабкаЮрій Гундарєв
Білий птах з чорною ознакоюЮрій Гундарєв
Закрите небоЮрій Гундарєв
БезжальноЮрій Гундарєв
Завантажити

Как странно: я трогаю кожу мира.
Едва-едва, легким дыханием, кончиком пальца.
Кожура: теплая, проницаемая.
Между и между. Я трогаю кожу мира.

Сквозь нее проходят странные путники,
Тихие птицы. Там, под кожей, - огонь.
Вот кто танцует в огне – кто проникнуть туда посмел!
Сколько цветов кругом, невероятного пульса.

Как странно все вращается в танце.
Как странно быть маленьким человеком.
Как странно трогать кожуру кончиком пальца.
Еше страннее трогать ее словами.

Переходить оттуда туда.
Танцевать словами.

Ты, часть отгрызенная от целого,
Ты, тоскующее, зовущее,
Ты, пустоту знающее – ту, огромную,
Ты – тоска по той пустоте,
Ты у нее под кожей.

С неба падают цветы, сияющие гвоздики,
Это, должно быть, свадьба в соседнем доме
Или же кто-то умер.
Кто-то чувствует что-то большое:
Радость ли, горе.

Кто-то помнит что-то большое. Он устремлен.
Кто-то бежит вверх по лестнице.
Распахивает окно.
Ах!
За ним ничего нет.

Как странно: я трогаю кожу мира.
Сила, приди к нам, песня большая, приди к нам.
Горы, придите, придите, моря, снизойдите, боги.
Это стучатся люди.

А что еще может быть поводом, если не люди.

Останні події

24.04.2025|19:16
Ееро Балк – лауреат премії Drahomán Prize за 2024 рік
24.04.2025|18:51
Гостини у Германа Гессе з українськомовним двотомником поезії нобелівського лауреата
21.04.2025|21:30
“Матуся – домівка” — книжка, яка транслює послання любові, що має отримати кожна дитина
18.04.2025|12:57
Під час обстрілу Харкова була пошкоджена книгарня «КнигоЛенд»
14.04.2025|10:25
Помер Маріо Варгас Льоса
12.04.2025|09:00
IBBY оголосила Почесний список найкращих дитячих книжок 2025 року у категорії «IBBY: колекція книжок для молодих людей з інвалідностями»
06.04.2025|20:35
Збагнути «незбагненну незбагнеж»
05.04.2025|10:06
Юлія Чернінька презентує свій новий роман «Називай мене Клас Баєр»
05.04.2025|10:01
Чверть століття в літературі: Богдана Романцова розкаже в Луцьку про книги, що фіксують наш час
05.04.2025|09:56
Вистава «Ірод» за п’єсою Олександра Гавроша поєднала новаторство і традицію


Партнери