Електронна бібліотека/Поезія

АРМІЙСЬКІ ВІРШІМикола Істин
чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
напевно це найважче...Анатолій Дністровий
хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
знає мене як облупленого...Анатолій Дністровий
МуміїАнатолій Дністровий
Поет. 2025Ігор Павлюк
СучаснеІгор Павлюк
Подорож до горизонтуІгор Павлюк
НесосвітеннеІгор Павлюк
Нічна рибалка на СтіксіІгор Павлюк
СИРЕНАЮрій Гундарєв
ЖИТТЯ ПРЕКРАСНЕЮрій Гундарєв
Я, МАМА І ВІЙНАЮрій Гундарєв
не знаю чи здатний назвати речі які бачу...Анатолій Дністровий
активно і безперервно...Анатолій Дністровий
ми тут навічно...Анатолій Дністровий
РозлукаАнатолій Дністровий
що взяти з собою в останню зимову мандрівку...Анатолій Дністровий
Минала зима. Вона причинила вікно...Сергій Жадан
КротовичВіктор Палинський
Львівський трамвайЮрій Гундарєв
Микола ГлущенкоЮрій Гундарєв
МістоЮрій Гундарєв
Пісня пілігримаАнатолій Дністровий
Міста будували з сонця і глини...Сергій Жадан
Сонячний хлопчикВіктор Палинський
де каноє сумне і туманна безмежна ріка...Анатолій Дністровий
Любити словомЮрій Гундарєв
КульбабкаЮрій Гундарєв
Білий птах з чорною ознакоюЮрій Гундарєв
Закрите небоЮрій Гундарєв
БезжальноЮрій Гундарєв
Завантажити

Я раньше писал о смерти,
Не будучи с ней знаком.
Я не слышал ее безразличного дыхания в весеннем ветре,
Не видел ее цветов, пробивающихся возле
Канализационных люков
В самом конце марта две тысячи восьмого.
Не видел ее людей, ходящих под руки
По больничному двору,
Ее беззаботных пациентов,
Выходящих из реанимационного отделения
Для того, чтобы выпить пару бутылок пива с друзьями
Перед выпиской.
Я ничего этого не видел, оттого
Скучал по смерти и звал ее.
А когда она пришла, не ко мне,
А к моему единственному человеку,
Который, окруженный весенними почками,
Пробивающейся листвой,
Кирпичными стенами, кафельной плиткой,
Холодной кожей, мышцами, костями,
И бог знает чем еще –
Когда смерть пришла к ней, подступила к самой ее шее,
Я больше не захотел ее знать и перестал звать ее.
Но она гуляла сама между прозрачными клетками воздуха,
Залетала в мои ноздри, сердце, руки, веки,
Жила в голосе реаниматолога, отвечающего «шансов почти нет»,
На больничном крыльце и оранжевом одеяле, в котором я
Принес ее в приемное отделение токсикологии.
Мне двадцать четыре и у меня зеленые глаза, говорила смерть.
Смерть, говорил я ей, смерть, отступись,
Пусть она останется.
Я пел ей Земфиру в реанимационном коридоре:
«Смотри в меня, останься».
Я даже не мог как следует заплакать
Семнадцать часов, пока она была в коме.
Когда она открыла глаза,
Я совершенно заплакал.
А сегодня подумал, что я никогда больше не буду
Писать о смерти, думать о ее взгляде в весеннем небе
В самом конце марта,
Я буду писать о паровозах, машинистах,
Ацтеках, океане, песочницах, конструкторах «лего»,
Любви, компьютерах, интернете, концертах
И о таком тихом и громком внутри,
О таком сильном и слабом внутри,
О том, как машинисты в паровозах
Едут через желтые песочницы,
Человек с ноутбуком сидит на концерте,
Интернет стучится в окна,
Ацтеки любят океан, --
О жизни.

2008

Останні події

24.04.2025|19:16
Ееро Балк – лауреат премії Drahomán Prize за 2024 рік
24.04.2025|18:51
Гостини у Германа Гессе з українськомовним двотомником поезії нобелівського лауреата
21.04.2025|21:30
“Матуся – домівка” — книжка, яка транслює послання любові, що має отримати кожна дитина
18.04.2025|12:57
Під час обстрілу Харкова була пошкоджена книгарня «КнигоЛенд»
14.04.2025|10:25
Помер Маріо Варгас Льоса
12.04.2025|09:00
IBBY оголосила Почесний список найкращих дитячих книжок 2025 року у категорії «IBBY: колекція книжок для молодих людей з інвалідностями»
06.04.2025|20:35
Збагнути «незбагненну незбагнеж»
05.04.2025|10:06
Юлія Чернінька презентує свій новий роман «Називай мене Клас Баєр»
05.04.2025|10:01
Чверть століття в літературі: Богдана Романцова розкаже в Луцьку про книги, що фіксують наш час
05.04.2025|09:56
Вистава «Ірод» за п’єсою Олександра Гавроша поєднала новаторство і традицію


Партнери