
Електронна бібліотека/Поезія
- АРМІЙСЬКІ ВІРШІМикола Істин
- чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
- напевно це найважче...Анатолій Дністровий
- хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
- знає мене як облупленого...Анатолій Дністровий
- МуміїАнатолій Дністровий
- Поет. 2025Ігор Павлюк
- СучаснеІгор Павлюк
- Подорож до горизонтуІгор Павлюк
- НесосвітеннеІгор Павлюк
- Нічна рибалка на СтіксіІгор Павлюк
- СИРЕНАЮрій Гундарєв
- ЖИТТЯ ПРЕКРАСНЕЮрій Гундарєв
- Я, МАМА І ВІЙНАЮрій Гундарєв
- не знаю чи здатний назвати речі які бачу...Анатолій Дністровий
- активно і безперервно...Анатолій Дністровий
- ми тут навічно...Анатолій Дністровий
- РозлукаАнатолій Дністровий
- що взяти з собою в останню зимову мандрівку...Анатолій Дністровий
- Минала зима. Вона причинила вікно...Сергій Жадан
- КротовичВіктор Палинський
- Львівський трамвайЮрій Гундарєв
- Микола ГлущенкоЮрій Гундарєв
- МістоЮрій Гундарєв
- Пісня пілігримаАнатолій Дністровий
- Міста будували з сонця і глини...Сергій Жадан
- Сонячний хлопчикВіктор Палинський
- де каноє сумне і туманна безмежна ріка...Анатолій Дністровий
- Любити словомЮрій Гундарєв
- КульбабкаЮрій Гундарєв
- Білий птах з чорною ознакоюЮрій Гундарєв
- Закрите небоЮрій Гундарєв
- БезжальноЮрій Гундарєв
Я раньше писал о смерти,
Не будучи с ней знаком.
Я не слышал ее безразличного дыхания в весеннем ветре,
Не видел ее цветов, пробивающихся возле
Канализационных люков
В самом конце марта две тысячи восьмого.
Не видел ее людей, ходящих под руки
По больничному двору,
Ее беззаботных пациентов,
Выходящих из реанимационного отделения
Для того, чтобы выпить пару бутылок пива с друзьями
Перед выпиской.
Я ничего этого не видел, оттого
Скучал по смерти и звал ее.
А когда она пришла, не ко мне,
А к моему единственному человеку,
Который, окруженный весенними почками,
Пробивающейся листвой,
Кирпичными стенами, кафельной плиткой,
Холодной кожей, мышцами, костями,
И бог знает чем еще –
Когда смерть пришла к ней, подступила к самой ее шее,
Я больше не захотел ее знать и перестал звать ее.
Но она гуляла сама между прозрачными клетками воздуха,
Залетала в мои ноздри, сердце, руки, веки,
Жила в голосе реаниматолога, отвечающего «шансов почти нет»,
На больничном крыльце и оранжевом одеяле, в котором я
Принес ее в приемное отделение токсикологии.
Мне двадцать четыре и у меня зеленые глаза, говорила смерть.
Смерть, говорил я ей, смерть, отступись,
Пусть она останется.
Я пел ей Земфиру в реанимационном коридоре:
«Смотри в меня, останься».
Я даже не мог как следует заплакать
Семнадцать часов, пока она была в коме.
Когда она открыла глаза,
Я совершенно заплакал.
А сегодня подумал, что я никогда больше не буду
Писать о смерти, думать о ее взгляде в весеннем небе
В самом конце марта,
Я буду писать о паровозах, машинистах,
Ацтеках, океане, песочницах, конструкторах «лего»,
Любви, компьютерах, интернете, концертах
И о таком тихом и громком внутри,
О таком сильном и слабом внутри,
О том, как машинисты в паровозах
Едут через желтые песочницы,
Человек с ноутбуком сидит на концерте,
Интернет стучится в окна,
Ацтеки любят океан, --
О жизни.
2008
Останні події
- 24.04.2025|19:16Ееро Балк – лауреат премії Drahomán Prize за 2024 рік
- 24.04.2025|18:51Гостини у Германа Гессе з українськомовним двотомником поезії нобелівського лауреата
- 21.04.2025|21:30“Матуся – домівка” — книжка, яка транслює послання любові, що має отримати кожна дитина
- 18.04.2025|12:57Під час обстрілу Харкова була пошкоджена книгарня «КнигоЛенд»
- 14.04.2025|10:25Помер Маріо Варгас Льоса
- 12.04.2025|09:00IBBY оголосила Почесний список найкращих дитячих книжок 2025 року у категорії «IBBY: колекція книжок для молодих людей з інвалідностями»
- 06.04.2025|20:35Збагнути «незбагненну незбагнеж»
- 05.04.2025|10:06Юлія Чернінька презентує свій новий роман «Називай мене Клас Баєр»
- 05.04.2025|10:01Чверть століття в літературі: Богдана Романцова розкаже в Луцьку про книги, що фіксують наш час
- 05.04.2025|09:56Вистава «Ірод» за п’єсою Олександра Гавроша поєднала новаторство і традицію