Електронна бібліотека/Поезія

ДружбаВалентина Романюк
Лілі МарленСергій Жадан
так вже сталось. ти не вийшов...Тарас Федюк
СкорописСергій Жадан
Пустеля ока плаче у пісок...Василь Кузан
Лиця (новела)Віктор Палинський
Золота нива (новела)Віктор Палинський
Сорок дев’ять – не Прип’ять...Олег Короташ
Скрипіння сталевих чобіт десь серед вишень...Пауль Целан
З жерстяними дахами, з теплом невлаштованості...Сергій Жадан
Останній прапорПауль Целан
Сорочка мертвихПауль Целан
Міста при ріках...Сергій Жадан
Робочий чатСеліна Тамамуші
все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
тато просив зайти...Олег Коцарев
біле світло тіла...Олег Коцарев
ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
добре аж дивно...Олег Коцарев
ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
КОЛІР?Олег Коцарев
ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
ЧуттяЮрій Гундарєв
МузаЮрій Гундарєв
Завантажити

Это мы, стоящие лицами к самим себе спинами к собственной памяти…
это мы, замершие в неком жесте на полуслове
вздрогнувшие от внезапной тишины прямо стоящие – это мы

Каждый из нас в отдельности стоит лицом к собственному лицу
стоит в смятении
Кто это, думает каждый, неужели это я?
Кто это?

Это мы, слабые, поэтому ощетинившиеся, недолюбленные, поэтому немного злые,
занимающие не свои места, поэтому невысказанные,
бедные, поэтому жадные, разуверившиеся, поэтому парящие в воздухе без точки опоры,
отчаянно хватающиеся за поручни -
это мы

Каждый из нас в отдельности стоит лицом к собственному лицу
стоит в отчаянии
Кто это, думает каждый, неужели это я,
казался телом, а оказался взглядом, сиянием его беспросветно огромным
Кто это через мои глаза говорит,
кто это?

Это мы, наши дипломаты сумки бумаги летят в небеса странными птичьими стаями,
отпущенные ненужные плоские белые черные серые коричневые сжимающиеся в точку,
отлетающие все дальше
Это мы, замершие на полужесте, огорошенные происходящим,
смотрящие в собственные глаза , в глаза рядом стоящего
Мы, стремящиеся склеиться с другим, чтобы стоять увереннее, чтобы какая-то опора -
это мы

Это мы
каждый в отдельности – это мы
Мы, забывшие и вспомнившие,
стоящие на пороге ожидающие перемен замершие до совершения шага
Мы, набравшие воздуха но еще не сказавшие слова
Мы, стоящие на границе,
Мы, сплошной взгляд
Мы, замершие на минуту, пока трамвай простаивает из-за отсутствия тока,
прижимающие свои сумки с бумагами к животам еще плотнее,
почти страстно,
а когда трамвай трогается с места,
закрывающие глаза и слушающие его мерное постукивание
выходящие на остановках возле своих учреждений
так, будто ничего не произошло

 

2009

Останні події

07.04.2026|11:14
Книга Артура Дроня «Гемінґвей нічого не знає» підкорює світ: 8 іноземних видань до кінця року
07.04.2026|11:06
Українське слово у світі: 100 перекладів наших книжок вийдуть у 33 країнах
06.04.2026|11:08
Перша в Україні spicy-серія: READBERRY запускає лінійку «гарячих» книжок із шкалою пікантності
06.04.2026|10:40
Україна на Брюссельському книжковому ярмарку: дискусії, переклади та боротьба за європейські полиці
03.04.2026|09:24
Кулінарія як мова та стратегія: у Відні презентували книгу Вероніки Чекалюк «Tasty Communication»
30.03.2026|13:46
Трамвай книги.кава.вініл на Підвальній повертається в оновленому форматі
30.03.2026|11:03
Калпна Сінг-Чітніс у перекладі Ігоря Павлюка
30.03.2026|10:58
У Києві оголосили переможців літературної премії «Своя полиця»
19.03.2026|09:06
Писати історію разом: проєкт «Вишиваний. Король України» розширює коло авторів
18.03.2026|20:31
Україна візьме участь у 55-му Брюссельському книжковому ярмарку


Партнери