Електронна бібліотека/Поезія
- КротовичВіктор Палинський
- Львівський трамвайЮрій Гундарєв
- Микола ГлущенкоЮрій Гундарєв
- МістоЮрій Гундарєв
- Пісня пілігримаАнатолій Дністровий
- Міста будували з сонця і глини...Сергій Жадан
- Сонячний хлопчикВіктор Палинський
- де каноє сумне і туманна безмежна ріка...Анатолій Дністровий
- Любити словомЮрій Гундарєв
- КульбабкаЮрій Гундарєв
- Білий птах з чорною ознакоюЮрій Гундарєв
- Закрите небоЮрій Гундарєв
- БезжальноЮрій Гундарєв
- Людському наступному світу...Микола Істин
- СЦЕНИ З ПІДЗЕМЕЛЛЯАнатолій Дністровий
- СЦЕНИ З ПІДЗЕМЕЛЛЯАнатолій Дністровий
- Пізно ввечері, майже поночі...Сергій Жадан
- Поетичні новиниМикола Істин
- Настя малює не квіткуПавло Кущ
- БубликПавло Кущ
- Серцем-садом...Микола Істин
- коли надто пізно ти знаєш що мало любив...Анатолій Дністровий
- LET ME GОOKEAN ELZY
- Конвертуй світлосутність поезії в душах...Микола Істин
- де я тебе розлив...Сергій Осока
- "Рейвах" (уривок з роману)Фредерік Верно
- Стільки людей поховано у пустелі...Олег Короташ
- Можеш забрати в мене трохи страху?Сергій Жадан
- Далі стоятимеш там, де завжди і була...Катерина Калитко
- Після снігуОксана Куценко
- Спочатку поет жив в життєпросторі світла...Микола Істин
- Буде час, коли ти...Сергій Жадан
- Буде злива початку світу, і підніметься Рось...Катерина Калитко
Это мы, стоящие лицами к самим себе спинами к собственной памяти…
это мы, замершие в неком жесте на полуслове
вздрогнувшие от внезапной тишины прямо стоящие – это мы
Каждый из нас в отдельности стоит лицом к собственному лицу
стоит в смятении
Кто это, думает каждый, неужели это я?
Кто это?
Это мы, слабые, поэтому ощетинившиеся, недолюбленные, поэтому немного злые,
занимающие не свои места, поэтому невысказанные,
бедные, поэтому жадные, разуверившиеся, поэтому парящие в воздухе без точки опоры,
отчаянно хватающиеся за поручни -
это мы
Каждый из нас в отдельности стоит лицом к собственному лицу
стоит в отчаянии
Кто это, думает каждый, неужели это я,
казался телом, а оказался взглядом, сиянием его беспросветно огромным
Кто это через мои глаза говорит,
кто это?
Это мы, наши дипломаты сумки бумаги летят в небеса странными птичьими стаями,
отпущенные ненужные плоские белые черные серые коричневые сжимающиеся в точку,
отлетающие все дальше
Это мы, замершие на полужесте, огорошенные происходящим,
смотрящие в собственные глаза , в глаза рядом стоящего
Мы, стремящиеся склеиться с другим, чтобы стоять увереннее, чтобы какая-то опора -
это мы
Это мы
каждый в отдельности – это мы
Мы, забывшие и вспомнившие,
стоящие на пороге ожидающие перемен замершие до совершения шага
Мы, набравшие воздуха но еще не сказавшие слова
Мы, стоящие на границе,
Мы, сплошной взгляд
Мы, замершие на минуту, пока трамвай простаивает из-за отсутствия тока,
прижимающие свои сумки с бумагами к животам еще плотнее,
почти страстно,
а когда трамвай трогается с места,
закрывающие глаза и слушающие его мерное постукивание
выходящие на остановках возле своих учреждений
так, будто ничего не произошло
2009
Останні події
- 06.01.2025|23:16«Колір граната» повертається у кіно до Дня народження генія Параджанова
- 06.01.2025|23:13У «Видавництві 21» вийшла друком нова благодійна книжка письменника Андрія Мероника
- 06.01.2025|07:40«Книжка року’2024». Парад переможців: Короткі списки номінації «Дитяче свято»
- 03.01.2025|17:5814 січня Олег Скрипка зіграє Різдвяний концерт у Львові в межах туру “Щедрик”
- 31.12.2024|09:21Надія Мориквас: Якби не війна, я б написала про митця психологічний роман
- 30.12.2024|13:38«Літературний Чернігів»: КРІЗЬ ПРИЗМУ ЧАСУ
- 27.12.2024|15:35Український фільм «Редакція» вийшов онлайн на Netflix
- 27.12.2024|15:32«Крабат»: похмуре історичне фентезі чи історія нашого покоління?
- 27.12.2024|15:25Найкращі українські книжки 2024 року за версією ПЕН
- 23.12.2024|20:38Вийшов друком другий том духовних записок Ігоря Павлюка