Електронна бібліотека/Поезія
- ДружбаВалентина Романюк
- Лілі МарленСергій Жадан
- так вже сталось. ти не вийшов...Тарас Федюк
- СкорописСергій Жадан
- Пустеля ока плаче у пісок...Василь Кузан
- Лиця (новела)Віктор Палинський
- Золота нива (новела)Віктор Палинський
- Сорок дев’ять – не Прип’ять...Олег Короташ
- Скрипіння сталевих чобіт десь серед вишень...Пауль Целан
- З жерстяними дахами, з теплом невлаштованості...Сергій Жадан
- Останній прапорПауль Целан
- Сорочка мертвихПауль Целан
- Міста при ріках...Сергій Жадан
- Робочий чатСеліна Тамамуші
- все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
- шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
- зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
- ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
- тато просив зайти...Олег Коцарев
- біле світло тіла...Олег Коцарев
- ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
- добре аж дивно...Олег Коцарев
- ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
- КОЛІР?Олег Коцарев
- ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
- БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
- ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
- ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
- Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
- Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
- Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
- ЧуттяЮрій Гундарєв
- МузаЮрій Гундарєв
Что управляет тобой, кто направляет тебя,
когда по дороге домой
думаешь о совершенном?
Когда голова твоя – так высоко-высоко,
над крышами и проводами,
но недалеко от земли, как стебель какой-то, колышется шея?
Кто вдруг хватает тебя
перед входом в кино или дверью кафе,
в какой-нибудь вечер, который занять получилось
не тем, чем хотелось, а тем, что далось?
Кто это прямо в твою диафрагму стучит,
колет невидимым шилом в брюшную аорту?
Это больной, сумасшедший внутри,
у которого все – не по-женски и не по-мужски,
а, скорее, по-детски – жестоко и прямолинейно.
Я – твоя речь, - говорит он, -
я – шут, и я – царь, - говорит он.
Пережимаешь сосуды
до уничтожения ритма,
не дышишь почти что, а он -
ежесекундно течет в любом капилляре.
А когда на секунду в течение дня замолчать?
А когда замолчать – посмотреть.
Посмотреть и бежать?
Посмотреть и остаться?
Это что-то внутри – то ли девочка, а то ли мальчик,
С волосами морскими,
Глазами морскими
И кожей морской
Говорит: утони
И ты – тонешь
2008
Останні події
- 07.01.2026|10:32Поет і його спадок: розмова про Юрія Тарнавського у Києві
- 03.01.2026|18:39Всеукраїнський рейтинг «Книжка року ’2025». Довгі списки
- 23.12.2025|16:44Найкращі українські книжки 2025 року за версією Українського ПЕН
- 23.12.2025|13:56«Вибір Читомо-2025»: оголошено найкращу українську прозу року
- 23.12.2025|13:07В «Основах» вийде збірка українських народних казок, створена в колаборації з Guzema Fine Jewelry
- 23.12.2025|10:58“Піккардійська Терція” з прем’єрою колядки “Зірка на небі сходить” у переддень Різдва
- 23.12.2025|10:53Новий роман Макса Кідрука встановив рекорд ще до виходу: 10 тисяч передзамовлень
- 22.12.2025|18:08«Traje de luces. Вибрані вірші»: остання книга Юрія Тарнавського
- 22.12.2025|10:4526 грудня Соломія Чубай запрошує львів’ян на концерт “Різдво — час вірити в Дива”
- 20.12.2025|12:27Ілларіон Павлюк презентує у Києві «Книгу Еміля»