Електронна бібліотека/Проза

"Рейвах" (уривок з роману)Фредерік Верно
Стільки людей поховано у пустелі...Олег Короташ
Можеш забрати в мене трохи страху?Сергій Жадан
Далі стоятимеш там, де завжди і була...Катерина Калитко
Після снігуОксана Куценко
Спочатку поет жив в життєпросторі світла...Микола Істин
Буде час, коли ти...Сергій Жадан
Буде злива початку світу, і підніметься Рось...Катерина Калитко
І не вистачить сонця, аби все освітитиСергій Жадан
отак прокинутися від вибуху...Павло Коробчук
посеред ночі під час важкого кашлю...Анатолій Дністровий
з міста, якого немає, не доходять новини...Галина Крук
Велика годинникова стрілкаСергій Жадан
Вечірня школаДмитро Лазуткін
Оповита сном (THE SLEEPER)Едгар По
Нас не вчили жити в такому, і ми вчимося, як можемо...Катерина Калитко
Чужими піснями отруєна даль не навіки...Ігор Павлюк
Візерунки на склі. То від подиху нашого...Мар´яна Савка
Святи Йордан водою не вогнем...Мар´яна Савка
Така імла - поміж дощем і снігом...Мар´яна Савка
Він переїхав в Бучу в середині березня 2021...Максим Кривцов
Приймаю цю осінь внутрішньовенно...Сергій Кривцов
Скільки б я не старався виїхав по-сірому...Максим Кривцов
Падає ліс падає людина падає осінь...Сергій Кривцов
Зайшов до друга додому...Сергій Кривцов
Коли запропонують витягти соломинку памʼятіСергій Кривцов
Змійка дороги вигинається...Сергій Кривцов
Як же мріється нині про ваші нудні біографії...Максим Кривцов
Втрати...Сергій Кривцов
В прифронтовому місті...Сергій Кривцов
Сідаєш в броню наче у човен...Максим Кривцов
Під розбитим мостом протікає Оскіл...Максим Кривцов
Хто б міг подумати...Максим Кривцов
Завантажити
« 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 »

парткомів. А є дивовижна природа, чисті води і повітря. І пальми з липами тут ростуть поруч і прекрасно уживаються, і ніхто нікому не заважає. І океан, який ніколи не буває далеко. Я бачу його зі свого вікна. Великий командор Кук ходив по цих берегах.
І все якось склалося, і все наче у мене є.
Наче є.
Тільки нема тебе.
А все що сталося, то минуло, і дивишся за стільки років на все те вже не так, як колись. І пам’ятаєш лише найкраще. Я найчастіше згадую, як ми любили іти до перукарні удвох і стригтись разом. Ми виходили оновлені і гарні, і все було наше – Андріївський узвіз, і кава, і чарочка шартрезу, і тиняння на Подолі, і знайомі, і давай ще по одній, і як ти любила, щоб я прикурив одразу дві цигарки – одну собі, одну – тобі. І як ми дивились «Шукачі пригод», і як сльози струменіли по твоїх щоках, коли Летицію ховали в океані, і ти казала, що і сама хочеш, щоб так і тебе свого часу поховали. Ти казала, що не бажаєш ніякого лицемірного паломництва нащадків до твоїх кісток. І ти пахла парфумами «Сіккім». Ти взагалі любила усе французьке – і мову, і кіно, і музику. Це ти мене навчила любити Франсуазу Арді, Марі Ляфоре та Жерара Ленормана. Ти казала, що то був час, коли музика була музикою. Ти мріяла про Люксембургський сад, про Латинський квартал і про Монмартр.
Твоїми друзями були тільки художники і художниці. Ти знала всі майстерні, і що в них сьогодні буде.
- Принаймні, з ними не нудно, - запевняла ти. - І переночувати у них можна без питань. І на картини подивитись, і по душах побалакати, і себе показати. І вони люблять свічки запалювати, як і я. Тоді все виглядає інакше.
Ти любила позувати. Саме в майстерні у Максима я і стрівся з тобою вперше. Відтоді нас усі бачили тільки разом. Максим потім не раз сумував, що я вкрав у нього найкращу натуру. Твоя подруга Марина тільки усміхалась і через два тижні цинічно процідила:
- Дивовижна вірність.
А Максим не міг тут жити, і весь час мріяв знятися з якоря. За Кравчука він емігрував до Канади, і у перший день перебування в Торонто на нього накинувся якийсь обкурений наркоман із ножем. Максим вижив, але тепер до кінця своїх днів буде в інвалідному кріслі. А його брат Василь загинув у війську. То не була смерть героя. За прогули та веселу вдачу Василя вигнали з університету і він потрапив на службу в Чечні. Була у нього там місцева жінка, і незабаром прийшли до нього її брати і сказали, що тепер він має одружитись із нею. Це в плани Василя не входило, і за тиждень до кінця служби вони розрядили у Василя повну обойму з автомата. Справу тихо прикрили, за офіційним висновком то було необережне поводження зі зброєю. Батько Максима і Василя був канадський репатріант, завербований КДБ, очолював тут пропагандистську газетку, що розповсюджувалась за кордоном. Отаке коло карми.
- Ти смішний, - призналась ти потім. – Мені такі подобаються. А ще я знаю, що чоловікам найбільше подобається в жінці.
Я спитав: що? Але ти так ніколи і не відповіла. Ти усміхалась і казала, що розповіси тоді, коли станеш старенькою.
А ще ти любила липовий чай, липовий мед, липовий цвіт…
А я любив тебе. Тебе усі любили.
Господи, як я боявся. Як я боявся, що ти мені відмовиш, тому і не наважувався нічого сказати такого, що зазвичай чоловіки кажуть жінкам. Я тільки приносив тобі квіти, духмяний чай і булочки з маком. І діставав французькі платівки.
І одного дня ти мене спитала:
- А чому ти не одружуєшся зі мною?
І я відчув, що у мене на хвильку зупинилось серце.
Я скоро повертаюсь, квиток в кишені, монетку в океан не кинув.
Я хотів би повернутись до тебе.
Скажи мені добре слово.
У нас ще є час. Його вистачить на все.


11.

Невеличка південна країна


Сьогодні мені наснилася бурхлива ріка, що різко, на моїх очах, змінила напрям течії. Трохи тривожно. Куди ти зник?!..
. . .
Кицю, вибач. У мене виникли серйозні проблеми. Мушу негайно виїхати з України. Сподіваюся, у тебе все добре.
. . .
Де ти?!! Чому не відповідаєш на мої дзвінки? Якщо не можеш говорити, то хоч напиши, що сталося. Це пов’язано з тією статтею?! Я правильно зрозуміла?..
. . .
За мною стежать. Видали мене, будь ласка, зі списку своїх друзів на facebook та з контактів у Skype. Чим швидше, тим краще. А далі просто уважно стеж за всіма знаками.
. . .
Які знаки?! Де ти? Навіщо вимкнув телефон?
. . .
Пишу зі щойно створеної адреси. Потім поясню, в чому річ. Дуже тебе прошу, поки не пиши мені жодних есемесок. Мій телефон зараз вимкнений. А якщо точніше, у нього з’явився інший власник. У разі чого скидай повідомлення сюди. Тільки – нічого зайвого. Домовилися?
. . .
Як бачиш, я теж відкрила іншу скриньку, хоча сумніваюся, що це має якесь значення.
. . .
Сумую за тобою.
. . .
Уяви собі, на моєму

« 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 »


Партнери