Про це повідомляє МО «Остання барикада».

Він народився 17 травня 1937 року у селі Старі Безрадичі, Обухівського району, Київської області.

Філософ, організатор самвидаву в 60-х роках. Виступив з відкритим листом на захист заарештованих шістдесятників і на знак солідарності побажав бути засудженим разом з ними.

Хвиля арештів інтелігенції 1972 підштовхнула Лісового до відкритого протесту. Разом з Євгеном Пронюком видав №6 самвидавського журналу «Український вісник». 

Київський обласний суд 6 грудня 1973 року засудив його до 7 років позбавлення волі в таборах суворого режиму та 3 років заслання за ст. 62 ч. 1 КК УРСР. Посправниками Лісового були Євген Пронюк та Василь Овсієнко. 

Звільнений у липні 1983 року. У 1989 року реабілітований, відновлений у званні кандидата філософських наук і на роботі в Інституті філософії НАН України. Викладав філософію, готував навчальну літературу, виступав зі статтями в галузі політології.