Ведучий на зустрічі Шевченківський лауреат Михайло Слабошпицький зробив своєрідний огляд літератури на історичну тематику і місце у ній нової книги. Свої думки з цього приводу висловили в.о. голови  Національної спілки письменників України Олександр Божко,  головний редактор журналу «Всесвіт» Дмитро Дроздовський,   доктор наук Микола Григорчук, головний редактор видавництва «Ярославів Вал» Павло Щириця, секретар Національної спілки письменників України Сергій Грабар, письменниця Жанна Куява та інші промовці.

На зустрічі йшлося про істинно легендарну родина - братів Тимошенків. Старшого брата Степана звично іменують  батьком  американської прикладної механіки, Володимир – член уряду Рузвельта,  Сергій був міністром шляхів уряду УНР, в еміграції, мешкаючи у Луцьку,  обирався послом і сенатором польського сейму. Він  започатковував модерний український стиль в архітектурі – в Грузії і Росії, Україні і Польщі, Чехії і Канаді, Парагваї та Аргентині зводилися будівлі за його проектами; храмів поміж тих будівель доля значна. А ще Сергіїв син Олександр був головним архітектором метро в Вашингтоні, зводив хмарочоси в Нью-Йорку, закладав підвалини Товариство українських інженерів Америки...

Шкода, звісно, що славетним цим вченим, інженерам і архітекторам так випало мало свій край розбудовувати, більше натомість Польщу чи Чехію, Вашингтон чи Нью-Йорк… Та склалося вже, як склалося, кожен з них свою борозну прокладав, хай навіть і не на своєму полі. Але ж воно, нивка до нивки, в висліді дасть поле загальнолюдське, вічне й невимірне: колись таки поцінують вклад нашого люду у поступ цивілізації світової. Істотно тепер, аби ці імена (лиш з одної родини четверо!), не розвіялися суходолами європейськими та заокеанськими обширами, не привласнювалися нетрудними…

Музичну сторінку презентації роману «Борозна у чужому полі» прикрасили твори у блискучому виконанні лауреата премії «Глодоський скарб» Мирослави Которович.