Олександр Бойченко:  

«На мою думку, це найкращий роман Василя Кожелянка. Або принаймні не слабкіший за його найвідомішу «Дефіляду в Москві». Тільки «Дефіляда» була блискучою стилізацією на тему «альтернативної історії», а «Діти застою» з певними застереженнями можна назвати романом реалістичним. У кожному разі кілька письменників, журналістів та політиків, гадаю, себе тут упізнають. А ще важливіше, що в романі себе упізнають буковинці загалом, яких Василь називає північними балканцями. Розділена між кількома персонажами автобіографія і узагальнений портрет розчарованого покоління, нереалізовані кохання і втрачені України, даремні в наших умовах західні ідеали і безсила в наших головах східна мудрість, художньо переконливі екскурси у трагічне минуле і чітке передбачення безпросвітного майбутнього, бездонний розпач і в´їдливий гумор, «ліричні» відступи і «ненормативні» вислови - ось далеко не повний перелік того, що знайде у «Дітях застою» спантеличений читач».

На фото: Василь Кожелянко