В анотації зазначено: «Його вірші заселено тисячолітніми дівчатами і Тарасом Мельничуком, що називає себе Сивком-бурком, стародавніми громовицями і блискавками над Brustur-ами, що нагадують Йокнапатофу, які, на відміну від неї, є реальним місцем на мапі України...»

Дизайн обкладинки та ілюстрації авторства стронґовського, який про свою роботу над цим виданням зазначає: «У Василя в «Типовіті» виходитиме оце на Форум прекрасна книга, повна потужних, яскравих текстів. Оформлювати її було саме задоволення. Колажі зроблені на основі автентичних листівок та ілюстрацій з видами Прикарпаття 50-70-х рр., шрифт - шикарний «Новий Нарбут» Геника Заречнюка. Як на мене, атмосферу текстів вдалося передати, придбайте книгу і переконайтеся».

Літературний бік книжки найкраще характеризують слова Петра Мідянки: «Василь Карп´юк і родом, і ходом - брустурянин, але не той традиційний гуцул на конику з бочівками на знаменитих іграшках із сиру. Василь - поет зовсім-зовсім сучасний, з міксом гуцульської говірки й молодіжного сленґу. «Brustury» - це не запобігання перед волохами та поляками, це європейське дихання Карп´юка, напоєне й підсилене екстрактом брустурської хвої, брустурським гонором його леґінської вдачі.»