Георгій Ткаченко народився 5 травня 1898 р. у слободі Глушковій на Курщині, в бідній родині ремісника, з якої виніс щиру й послідовну віру в Бога і любов до музики. Після закінчення у 1917 році Курського реального училища одержав ґрунтовну освіту архітектора: Харківське художнє училище та Московський художній інститут, котрий закінчив 1929 року по майстерні академіка Щусєва, одержавши звання архітектора-художника.

У 1993 році Георгія Кириловича не стало, але не пішли в небуття його думи і сподівання,  розлетілися по світу його пейзажі, якими нині пишається не одна музейна колекція. І пішли поміж люди його учні, продовжуючи у третьому тисячолітті кобзарську традицію. Тому той, хто сьогодні, відклавши буденні клопоти, прийде поспілкуватися з творами цієї дивовижної людини, набуде собі частинку вселенського спокою і тонких емоцій живої, майже олюдненої природи. А в давніх думах і історичних піснях, переданих Георгієм Ткаченком, малюється українська епічна історія. Так кобзар і художник, який за життя став духовним Вчителем для багатьох, продовжує спілкуватися з нами − вже з-за порогу Вічності...

 У вечорі пам’яті візьмуть участь кобзарі та лірники Київського Кобзарського Цеху.