Бурхливе культурно-мистецьке життя з жовтня по грудень, яке завжди було насичене різноманітними велелюдними фестивалями, святами та ярмарками, якось раптом змарніло, втратило яскравість і наповнюваність. Більшість акцій відбувалася онлайн, або за зачиненими дверима, де збиралися максимум двадцять осіб. Однак, незважаючи на всі несприятливі умови, культурне життя таки жевріло, про що ми розповіли на сторінках щоквартального вісника «Культурологічні джерела», який нещодавно побачив світ. Мова йде про четвертий номер, який завершає такий непростий і напружений 2020 рік.

Творча палітра журналу багата і різноманітна. Традиційно вісник нараховує 80 сторінок. До нього увійшли 32 матеріали 21 автора, які подано у дев’яти рубриках: «Відлуння подій», «Думки вголос», «Творча майстерня», «Ювілеї», «Сторінками історії», «Постаті», «Стане у пригоді», «У світ», «Пам’ять».

Прикрашає обкладинку майстер вовноткацтва Микола Кокіш із Рахівщини (світлина Олени Гайдук). Дизайн обкладинки Миколи Дем’яна. Світлина Миколи Кокіша успішно завершує творчий задум обкладинок 2020 року, мета яких популяризувати нематеріально-культурну спадщину краю. Перший номер приваблював світлиною майстрині лозоплетіння Віри Вучкан з села Іза, що на Хустщині, а другий – коваля Михайла Пилипчинця із села Лисичово, що на Іршавщині.

Завдяки нашим постійним дописувачам яскраво представлений Іршавський район. Про Івана Симканинця з Ільниці, який організував удома музей речей побуту наших предків, розповів у статті «Дух побуту в музеї по-домашньому» Іван Кополовець. З педагогом і музикантом Іваном Кертисом із Довгого знайомить нас Михайло Ісак. Про роботу і творчу діяльність директорки будинку культури села Білки Наталію Горзов довідуємося зі статті «Дружить із творчим поривом» Оксани Сідор. Зацікавить читачів і стаття «Науковиця та дипломатка із солов’їним голосом» Михайла Ціцака, у якій він тепло відгукується про уродженку села Імстичово, а нині професорку Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (м. Івано-Франківськ) Марію Клепар.

Журналіст, письменник Василь Шкіря запропонував до журналу чотири матеріали. До рубрики «Творча майстерня» ми подали статтю «На хвилі багатогранного таланту» про цікаву творчу особистість, керівника зразкового аматорського музично-драматичного театру «Пролісок» Василя Філеша. Дві наступні про музичну родину Копинців та талановитого поета Івана Мельника розміщені у рубриці «Постаті». А про те, як живе і творить письменник у часи пандемії, довідуємося з інтерв’ю Василя Кузана, яке ми розмістили у рубриці «Думки вголос».

Для тих читачів, хто полюбляє такий жанр, як інтерв’ю, пропонуємо віртуальні зустрічі із науковцем та музикантом Миколою Антоненком з Ужгорода та працівницею культури Марією Фулою з Хуста. Обидва матеріали подав провідний методист Центру культури Володимир Мишанич. До слова, під час підготовки інтерв’ю героїня-ювілярка Марія Фула обіймала посаду завідувача районного організаційно-методичного центру відділу культури Хустської райдержадміністрації. Однак із січня 2021 року залишилася без роботи у зв’язку з децентралізацією. Сподіваємося, що знання і багаторічний досвід Марії Миколаївни буде достойно оцінено і вона скоро знову приступить до своєї улюбленої роботи.

Приємною подією 2020 року був вихід у світ збірника «Співаночки мої милі», до якого увійшли декілька тисяч коломийок, записаних провідним методистом КЗ «ООМЦК» ЗОР Іваном Хлантою у селі Колочава на Міжгірщині, починаючи з 2006 року. У грудні успішно було проведено дві презентації. Одну в Ужгороді у приміщенні Закарпатської обласної бібліотеки для дітей та юнацтва, другу – в кафе «Трембіта», що в селі Колочава на Міжгірщині. Обидва заходи змістовно описані на сторінках журналу.

До номера ми подали аж три сценарії: до Дня Святого Миколая, на Святий вечір і до Дня захисту дітей, над якими плідно попрацювали працівники культури з багаторічним стажем, – директор Перечинського районного будинку культури Тетяна Кречко, директор будинку культури села Чорна Тиса Олена Передарюк та заслужений працівник культури України Людмила Ухач.

Шанувальників театрального мистецтва зацікавить стаття заслуженого працівника культури України Василя Андрійця «Крок до сузір’я корифеїв. Персоналії», у якій він розкрив творчу майстерню заслуженного артиста України Василя Шершуна.

А хто прочитає статтю заслуженого журналіста України Богдана Барбіла про Євгенію Напуду, той обов’язково завітає до Закарпатської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Ф. Потушняка. І на це у нього буде щонайменше дві причини.

Кого цікавить історія музичного мистецтва, той залюбки прочитає статтю Людмили Довганич «Художньо-інтонаційний зв’язок слова і музики в обробці історичної пісні Євгена Станковича «За Кубань іду». Повага до маестро та любов до народної пісні дають можливість Любові Іванівні глибоко проаналізувати твір.

Незважаючи на те, що людина відійшла у вічність, вона житиме доти, доки її пам’ятатимуть сучасники. Майстриня Віра Балога (Пуглик) не дожила до свого 60-річчя, але теплі спогади про неї оприлюднили Володимир Мишанич, Наталія Стегура та Магдалина Пуглик-Белень.

У журналі також згадано декілька культурно-мистецьких акцій та проаналізовано нові книжкові надходження.

З електронною версією журналу можна ознайомитися за посиланням.