Третина українців за рік не прочитує жодної книжки, зате дві третини щодня знаходять час увімкнути телевізор. У світі гаджетів та повсюдних екранів дуже легко забути про насолоду від неспішного читання книжок. У такий святковий день для всіх книголюбів – авторів, видавців, читачів, критиків, бібліотекарів та інших причетних до книжкової справи людей – Всесвітній день книги та авторського права, який традиційно відзначають 23 квітня, хочеться нагадати, що читання може бути чимось більшим, ніж відпочинком, проведенням дозвілля чи потребою. А тому зібрали для вас найцікавіші факти та дослідження про те, як книжки впливають на нас і чому мозок так любить читати. Тож не відмовляйте йому в такому задоволенні!

 

 

На думку вчених, читання є одним з найскладніших завдань для мозку. А що складніші завдання ми перед ним ставимо, то менше відпочинку він має, а отже – то ліпші наші розумові здібності й пам’ять. Зокрема, вчені з’ясували, що під час читання активізуються одразу 17 ділянок головного мозку! Щоразу, коли ви читаєте, створюються нові синапси, які дозволяють зберігати більше спогадів, а отже, підтримувати гостроту пам’яті. А як інакше ви би запам’ятали стільки героїв, їхні імена та риси, а також перебіг сюжету та інші деталі книжки.

 

 

Читання (разом із такими хобі, як розгадування головоломок чи шахи) знижує в 2,5 рази ризик розвитку хвороби Альцгеймера у старшому віці. Тоді як перегляд телепередач, навпаки, підвищує ризик. «Мозок – також орган, як і будь-який інший орган в організмі. Він старіє залежно від того, як його використовують. Подібно до того, як фізична активність робить міцнішими серце, м’язи і кістки, інтелектуальна діяльність зміцнює опір мозку хворобам», – зазначив провідний доктор Роберт П. Фрідленд в інтерв’ю «USA Today», де опубліковано результати дослідження. Так читання є найдоступнішим тренажером для нашого мозку, що підтримує його в тонусі та запобігає слабоумству та іншими процесам деменції.

 

 

Читання має особливий вплив на наш мозок. Фрази «ця книжка змінила моє життя» чи «після прочитання цієї книжки я вже ніколи не буду такою/таким, як була/був» не такі вже й пафосні. Як стверджують вчені, з кожним новим досвідом, новим враженням, новою емоцією, а значить і новою книжкою, – ми стаємо іншими людьми з новими нейронними структурами та зв’язками, з новими знаннями.

 

 

Вам, мабуть, траплялося читати детектив, трилер або написаний у формі квесту чи загадки роман і ще до кінця книжки розв’язати основу загадку чи розкрити таємницю. У такому разі ви залучали навички аналітичного та критичного мислення, взявши до уваги відомі вам подробиці. Розвиваються ці навички і тоді, коли ви намагаєтеся оцінити сюжет, проблематику, чи добре написана книжка, чи добре пропрацьовані її герої, чи немає якихось сюжетних «провисань». Навички критичного мислення стануть вам у пригоді під час ухвалення важливих щоденних рішень. Адже читання вимагає від людини не лише розпізнавати текст, а й думати та обробляти отриману інформацію, що неможливо зробити під час перегляду телевізору, де одна картинка швидко заміняє іншу. Що більше ви читаєте, то краще розумієте, що ви читаєте і як це можна застосувати в реальному житті.

 

 

В епоху «клікових» технологій наш мозок вимушений постійно перемикатися з одного на інше, виконуючи одночасно різні завдання. І тільки-но ми вирішили взятися за роботу, як прийшло сповіщення в месенджері або задзвонив телефон чи хтось про щось запитує, і все – потрібну концентрацію втрачено, а ми почуваємося розгубленими. Гортання стрічки, постійне поглядання на смартфон, перекидання кількома словами з колегою не лише впливає на нашу працездатність, а й підвищує рівень стресу. Читання дозволяє поставити життя «на паузу» й свідомо прожити те, що ми читаємо. При цьому під час читання вся наша увага зосереджується на написаній історії, а світ довкола перестає існувати. Так, до півгодини читання зранку може суттєво вплинути на концентрацію під час робочого дня. Спробуйте.

 

 

На відміну від кіно, ігор та іншого візуального контенту, який ми споживаємо зі своїх телефонів, комп’ютерів чи телевізорів, книжки не дають готових картинок, а навпаки – стимулюють нашу уяву працювати самостійно. Читаючи книжки, ми фантазуємо, у такий спосіб творячи та розширюючи авторську уяву і фактично виступаючи співтворцями. Наша візуальна інтерпретація тексту є унікальною, а тому цінною. Тобто разом з уявою читання розвиває і креативне мислення.

 

 

Книжки дозволяють відчути те, що ми ніколи не відчували, або пережити схожий з реальним досвід. Оскільки мозок однаково сприймає реальність та вигадку, ми здатні так глибоко й емоційно переживати прочитане, немов це відбувається з нами. Це ж показали і дослідження Університету Еморі: читання книжок викликає неврологічні зміни, що залучають м’язову пам’ять. Тобто, книжки дозволяють не лише в переносному сенсі відчути на власній шкурі той чи інший досвід, а й у біологічному сенсі. Тому коли ми читаємо, наприклад, як герої цілуються, то цілком ймовірно, що мозок сприймає цю ситуацію як таку, що відбувається з нами. Також коли ми читаємо про якусь активну дію, як-от біг чи стрибки, навіть лежачи на дивані, активуються нейрони в мозку, відповідальні за виконання цього руху.

 

 

Літературні твори розвивають здатність краще розуміти думки та почуття інших, що робить нас більш емпатійними, а отже, здатними краще реагувати на емоційні потреби як інших, так і власні. Такими були результати дослідження, опублікованого в журналі «Science». Емоційний досвід, отриманий під час читання книжок, стане в пригоді і в реальному житті. В університеті штату Огайо з’ясували: що більше ми себе ототожнюємо з певним героєм, то більша ймовірність, що ми будете аналогічно діяти в реальному житті.

 

 

Читання – найефективніший спосіб подолати стрес та розслабитися, зокрема достатньо шести хвилин читання, щоби знизити рівень стресу більш ніж на 68%. Такі висновки дослідження, зроблені на основі оцінки серцевих скорочення та м’язового напруження учасників експерименту, що було проведене Університетом Сассекса 2009 року, опублікувала газета «The Telegraph». Найцікавіше, що читання, за результатами дослідження, посунуло таких «фаворитів» у боротьбі зі стресом, як прослуховування музики, прогулянка, відпочинок за чашкою чаю/кави чи відеоігри. Причому, як стверджує дослідник доктор Девід Льюїс, «не має значення, яку книжку ви читаєте; поринувши в неї з головою, ви можете уникнути переживань та стресів повсякденного життя і витратити час на дослідження уяви автора». Саме тому так радять читати книжки перед сном, щоб заспокоїти розум та розслабити тіло.

 

 

Дослідницька група з Університету в Толедо виявила, що 77% учасників дослідження, які дивилися телевізор понад дві години щовечора, почувалися більш пригніченими, напруженими та мали вищий рівень тривоги, ніж ті, хто дивився менше. Отримані результати змусили вчених піддати сумнівам той факт, що депресія й тривожність стимулюють людей більше дивитися телевізор. У стресовому стані, навпаки, дуже важливо зосередитися на тому, що приносить нам задоволення. І читання є одним із таких. Читання книжок було названо одним із найефективніших немедикаментозних способів лікування депресії. Часом хворі навіть знаходять у книжках ключі до свого одужання.

Інформація: Видавництво Старого Лева