У всі культурні епохи людину цікавила природа сну, вабили його таїна, ефемерність і – особливо – зв’язок із реальністю. Описи сновидінь варіюються від зовсім ординарних і побутових до фантастичних, сюрреалістичних, а тлумачення – від містичного, трансцендентного до виключно наукового. Хтось із філософів, онейрологів чи психоаналітиків зазначив би, що це – суб’єктивне сприйняття образів, які виникають у свідомості людини, котра спить. Вони – пряма маніфестація підсвідомого, репрезентація нездійснених бажань. Сновидіння – різновид свідомої розумової діяльності, котрий має безпосередній стосунок до природи творчості.

Дефініцій – безліч, та художник Андрій Гуренко не вдається до жодних логічних пояснень, чітких визначень, не будучи, відповідно, адептом котроїсь із теорій чи квазітеорій сновидінь. За посередництва кольору, форми, фактури й орнаменту він створює мистецькі візії, представлені в проекті «Сновидіння. Вибране»: зведене до граничної густини орнаментальне плетиво; хащі, що пульсують невідомим життям під патиною місячного світла; дивні квіти й зооморфні істоти; люди, час яких застиг чи то в містерійному дійстві, чи в ритуалізованому не-діянні.

Андрій Гуренко говорить, що він достеменно не знає, чому формується саме такий образний ряд, і не бачить це у своїх снах. Що ж криється в химерному світі його живопису й графіки?.. Можливо, прагнення впіймати бажане видиво. Можливо, крізь Гуренкові роботи шукають вихід культурні архетипи. Чи то Гіпнос нагадує так про вічне тривання міфу. Ось художник прочиняє двері в іншобіччя Босхових фантасмагорій. Неспішно веде бесіду з делла Франческою серед врочистого ренесансного простору. І гостюють у його майстерні Чжуан Чжоу та Борхес.

На всі припущення мистець тільки посміхається: хто зна, хто зна… Зрештою, вдивлятися у сни завжди набагато цікавіше, аніж про них оповідати.

 «Ці образи мені не сняться. Коли починаю працювати, то полотно ніби стає дзеркалом сновидінь, і саме в ньому бачу те, чому надаю кольору, форми й фактури. Сновидіння – дуже рідкісна дивовижна реальність, що дозволяє примирити побутове існування й творчість. За рахунок картини я проживаю інше життя».

Андрій Гуренко

Про автора

Народився 1970 року в Києві. Закінчив Київський технологічний інститут легкої промисловості (1988-1993), диплом художника-модельєра.

Працює в царині живопису, графіки та ленд-арту. Член Всеукраїнської творчої спілки художників «БЖ-Арт».

Роботи знаходяться у приватних колекціях України, Росії, Німеччини, Швеції, США, Австралії, Хорватії.