Re: цензії

22 грудня о 17.00 у Національному художньому музеї України (вул. М.Грушевського, 6) відбудеться відкриття виставкового проекту «Саша Прахова. Зима. Свято».

Є речі, які нам важливо переживати завжди. Очікування Миколаєвої ласки. Приготування подарунків. Побачення з найближчими і найдорожчими. Зустріч Нового року. Різдво. Нам це потрібно, аби залишатися собою – і водночас усвідомлювати, як ми змінюємось.

Цього року «Живе мистецтво» перенесе нас у середину ХХ століття. Ми опинимось в домі старовинної аристократичної родини і корінних киян. Прізвище Прахових добре знають у наукових та мистецьких колах. Але сьогодні професійні справи відкладено – всі готуються до свята. У великій родині заведено робити ялинкові прикраси власними руками і спільно прикрашати дім. Можна взяти бабусині пастелі і намалювати для всіх листівки. Пахне чимось таємничо-смачним, мама шарудить папером, замкнувшись у кімнаті, потроху смеркає. Невдовзі вся велика сім’я і друзі родини зберуться у вітальні – і почнеться Свято. Все це жадібно вивчає і вбирає в себе ще маленька Саша…

…яка за кілька десятків років стане Олександрою Праховою (1950–2011) – відомою художницею, живописцем, графіком, каліграфом, майстром книги, куратором і достойним нащадком знаменитої династії вчених і митців. Саша пройшла яскравий шлях, де були дитяча книжкова ілюстрація, каліграфія, друкарство, живопис та масштабні кураторські проекти. Свою манеру вона витончувала під впливом Василя Касіяна, Василя Чебаника, Тетяни та Олени Яблонських, Сергія Параджанова. Проте головним її вчителем і натхненням стала Родина. Завдяки цьому у творах Саші Прахової є не лише досконала майстерність, а й душевність і тепло.