Re: цензії

Підлітки хочуть читати не лише «безсмертну» класику, але й книжки про таких, як вони: про молодих сучасних людей, чиї проблеми й переживанням їм найбільше відгукуються. Період дорослішання направду непростий, навіть якщо підліток зростає в доброзичливому середовищі й під люблячою опікою рідних. Що вже казати, якщо оточення навпаки усіляко пригнічує особистість: булінг, завищені очікування, перші серйозні стосунки й перші серйозні втрати. І ще чимало випробувань доводиться пройти підліткам, аби зміцніти фізично й психологічно, щоб не «зламатися». Часом за порадою легше звернутися до книжки. Самепро три такі розповідаємо в цій добірці.

«Дівчина Онлайн» Зої Заґґ

Нове явище у книжковій справі – поява книжок, авторами яких є ті, хто найперше відомі серед мільйонної аудиторії як блогери. Хоча вони, може, й не наймайстерніші письменники, але точно знають потреби, інтереси та проблеми своєї аудиторії, вміють говорити з молодими людьми їхньою мовою. Саме такою вийшла дебютна книжка «Дівчина Онлайн» англійської фешн-блогерки та авторки популярного каналу наYouTube Зої Заґґ (Zoella).

Головна героїня книжки – шістнадцятирічна Пенні. І в неї чимало підліткових викликів: невпевненість в собі, незграбність, страх публічного осуду тощо. Вона почуває себе аутсайдеркою перед хлопцем, який їй подобається, і навіть перед найкращою подругою, з якою вони вже, здається, не настільки близькі. А ще після автокатастрофи Пенні переживає напади панічних атак. «Якщо я хвилююся через щось і почуваюся так, ніби не можу втекти, я знову відчуваю те саме, що й під час аварії. Мені стає душно, мене трусить і важко дихати. Таке траплялося вже тричі — і я справді боюся, що це станеться знову. І не знаю, як діяти». Через це дівчина почуває себе ненормальною і довіряє свої переживання найкращому другові Елліоту, а ще анонімному блогу, який веде під ніком «Дівчина Онлайн». Лише там вона може бути до кінця сміливою та відвертою. Коли Пенні опиняється мішенню акту публічного приниження (булінгу), щоб остаточно не звихнутися , разом із батьками та найкращим другом вона втікає на канікули до Нью-Йорка, де на неї чекає зустріч з її справжнім першим почуттям. Разом з Пенні читачі вчаться зі спокійним розумом та емоційною стійкістю приймати випробування дорослістю й не опускати руки, навіть якщо здається, що весь світ проти тебе. Тут багато дієвих порад та методик як вийти з кризової ситуації і не боятися просити про допомогу.

«Середина світу» Андреаса Штайнгьофеля

Це один з найдивніших і найпрекрасніших романів, які доводилося читати. Написаний він напрочуд «смачною» мовою, з не менш несподіваною тематикою, з несподіваними метафорами й оборотами, за що варти віддати належне й автору, і перекладачці. «Любов завдає тобі глибоких ран, але й по-своєму загоює твої шрами, за умови, що ти довіряєш їй та даєш на це час. Я не торкатимусь своїх шрамів. Я здобуду нові рани, перш ніж старі загояться, і ранитиму інших людей. Кожен з нас носить із собою ніж». Цей роман, здавалося б, бездонний, як чорна діра, яку Філ досліджує всередині себе.

Родина головних героїв проживає на околиці провінційного німецького містечка, відрізана від решти його мешканців. У Візіблі всі живуть за своїми особливими правилами, які видаються жителям містечка ледь не божевільними. Сімнадцять років тому на порозі того будинку з’явилася молода вагітна американка і майже на порозі народила двійню. Тож зараз там живуть Ґлясс та її двійнята – Філ і Діана. Сімнадцятирічний Філ намагається знайти своє місце серед «маленьких людей» та ексцентричної сім’ї: матері, якій вдається знайти чоловіка хіба на ніч і яку все містечко вважає повією, і сестри, яка завжди замкнута в собі й відсторонена. А ще є подруга Кет, і коханий Ніколас, і Номер Три – батько, про якого Філ так хоче дізнатися бодай щось. Так, Філ – гомосексуал. Однак книжка не тільки про це. Тут настільки бездонна глибина з піднятих проблем, які зрезонують кожному: інакшість, формування й дорослішання особистості, яка виходить за рамки «нормальності», боротьба зі стереотипами та упередженнями зі світу дорослих, усвідомлення власної індивідуальності, з чим неодмінно рано чи пізно стикається кожен підліток. «Слухай, – я показав на школярів, які спізнилися та поспішали, пробігаючи повз нас, – вони достатньо дорослі, щоб мати власні погляди. Чому вони носяться з упередженнями своїх батьків?» Раджу читати всім підліткам і дорослим.

«До музики» Кетіля Бйорнстада

Хоча це доволі трагічний роман, написаний для дорослих, саме підлітки, їхні переживання та пошуки себе знаходяться в центрі сюжету. Головний героям – 16-17 років, вони закінчують школу, здобуваючи атестат зрілості, а решту часу вправляються грі на піаніно. Їхня найближча мета – виграти Конкурс молодих піаністів. Хоча чи справді це їхня мета? Чи у цих молодих людях свої амбіції намагаються втілити батьки чи викладачі музики, для яких успіх їхньої дитини/учня прирівнюється до власних здобутків. Дорослі вкладають у тих юних музикантів купу грошей і зусиль, тож хочуть «віддачі». Навіть якщо немислимою ціною здоров’я і життя.

Головний герой Аксель Віндінґ, якому от-от має виповнитися сімнадцять, втрачає матір. З її смертю хлопець не лише втрачає підтримку й той особливий зв’язок, який був між ними двома – людьми, заглибленими в музику, — але й спостерігає за розпадом решти сім’ї. Всі троє – Аксель, його батько і сестра Катріне – більше не можуть підтримувати ілюзію того, що все добре. Згодом читач дізнається, що це не єдина втрата, яку доведеться пережити хлопцеві. Лише за один рік, який охоплює книжка, Аксель пізнає перше кохання і перший секс, відчує гіркоту невдачі й поразок, навчиться миритися з самотністю й цілою гамою суперечливих почуттів. Роман «До музики», що є першим в трилогії дорослішання норвезького письменника й відомого композитора Кетіля Бйорнстада, вийшов дуже музичним і похмурим, водночас глибоко психологічним, із розвитком головних героїв та їхніми пошуками себе. Одна з героїнь насправді відчує себе вільною і щасливою, коли під час власного дебюту як піаністки впаде на сцені перед повним залом, розгубивши всю концентрацією, потрібну для блискучої гри. Але вона буде щаслива, догравши свій перший і останній концерт – бо вільна. Бо попереду на неї чекає життя, яке вона сама собі обере. Це роман про молодих людей, що стоять на порозі дорослого життя, куди втраплять лише ті, хто вистоїть перед надмірним тиском оточення і знайде собі місце «під сонцем».