Ця книга — своєрідний лист з порадами, якого Чимаманда написала своїй подрузі, що виховує дівчинку-підлітка на ім`я Чизалум. Проте рекомендації письменниці можуть бути застосовані будь ким, адже це справжній рецепт виховання сильної та незалежної жінки. Наприклад, «Будь повноцінною особистістю. Материнство — дорогий дарунок, але не дивися на себе лише крізь цю призму. Будь повноцінною особистістю… Залиш собі місце для невдач. Нова мати не завжди знає, як заспокоїти дитину, що плаче. Не думай, що ти мусиш знати все. Читай книжки, шукай в інтернеті, питай досвідченіших батьків чи просто пробуй і помиляйся. Та насамперед зосередься на тому, щоби бути повноцінною особистістю. Присвячуй час собі. Задовольняй свої потреби».

 

 

Це дуже важлива, відома та чудово написана книжка, яку Ватикан заніс до списку заборонених творів. Авторка досліджує причини пригнобленого стану жінок у суспільстві. В кінці Бовуар пояснює «головний закон політекономії»: «Товарообмін регулюється тієї цінністю запропонованого товару, яку він представляє для покупця, а не для продавця: жінку просто ошукали, кажучи їй, що вона є безцінною; насправді вона лиш розвага, задоволення, супутниця, тобто благо, проте, не основне, звісно; чоловік — центр всього, головний сенс, сенс її життя, таким чином обмін — угода, що має місце між ними, — укладається не на принципах равноцінності».

 

 

Роман був відзначений кількома престижними літературними нагородами, його автор Маргарет Етвуд отримала Букерівську премію, але у 1985 році читачі сприйняли його сюжет як цілком фантастичний. А успіх однойменного серіалу, що вийшов на екрани минулого року, довів, що наразі тема досить актуальна. Кілька десятиліть промайнуло, проте наступ на репродуктивні права жінок, якому всі ми свідки, говорить про те, що іноді погані сни можуть стати дійсністю. В одному з інтерв’ю авторка Маргарет Етвуд розповідала про процес написання книги: «Коли я розмірковувала, який з тоталітарних режимів можливий в Америці, то, звичайно, це не був би комунізм. Це була б така теократія, як у XVII столітті, коли повбивали усіх тих жінок, звинувачених у чаклунстві у Салемі. Коли я написала роман, мені казали: «Ну, тут у нас в Америці таке ніколи не станеться. І знаєте, зараз таку думку я чую все рідше».

 

 

Сильвія Плат — письменниця, яка спочатку була відома як поетеса. Взагалі, спочатку був відомим поетом її чоловік, Тед Х`юз, він же і видав більшість її творів, але вже після самогубства дружини. А до її смерті він не дуже тішився, що в родині двое митців. Єдиний роман американської письменниці вийшов у 1963 році, за кілька тижнів до її самогубства. У майже автобіографічному романі йдеться про життя молодої жінки, яка страждає на депресію, оскільки розуміє, які обмежені можливості суспільство пропонує їй як єдино прийнятні для жінки. Так каже про цей твір Ганна Улюра, літературна критикиня, у своїй книзі «365. Книжка на кожен день, щоби справляти враження культурної людини» (ArtHuss): «Роман і досі занадто відвертий і занадто незручний. Правда Плат про те, що робить патріархальна спільнота з жінкою, яка не здатна опиратися тиску, — жорстока. Втім, цей роман — саме про опір. Його визначає інтонація, яку інакше як лють не назвеш».

 

Шлюбно-сімейні стосунки наших предків часто наводяться як приклад ідеальних взаємин для справжніх українських родин. Повсякчас прихильники міфу про «святе сімейство» цитують Шевченків «Садок вишневий коло хати», не замислюючись над тим, яким насправді було родинне життя наших предків. Яким було насправді життя тієї матері, що заснула втомлена біля своїх діточок, тієї дочки, що співала разом із подругами у сутінках, і де, врешті-решт, у цей час був батько? Книжка правдиво розповідає про побут наших прабабусь, їх особисте життя та сімейні відносини — одну з найплідніших тем для етнографічних досліджень саме через стійкий інтерес публіки.

 

 

Питання ґендеру глобальні і стосуються і жінок, і чоловіків. Саме тому книжка ґендерної експертки Тамари Марценюк «Ґендер для всіх. Виклик стереотипам» розрахована на широку аудиторію. Ця книга — продовження курсу «Жінки і чоловіки: ґендер для всіх» Тамари Марценюк, який було запущено на освітній платформі «Прометеус» в жовтні 2015 року.

 

 

Ця книжка — вже канонічна збірка біографій видатних жінок, написана для дітей. Саме з неї почалася нова хвиля просвітництва у дитячій літературі: у кожній країні почали виходити книжки про відомих і забутих героїнь. А почалося все з проекту італійських авторок Елени Фавіллі та Франчески Кавалло, які створювали контент для дитячого електронного журналу і зрозуміли, що найкращими прикладами для наслідування є не вигадані дівчатка, а реальні, ті, які домоглися своєї мети попри усі «Тобі не можна, ти ж дівчинка».