Re: цензії

11.03.2025|Марина Куркач, літературна блогерка, м. Кременчук
Жінкам потрібна любов
"Називай мене Клас Баєр": книга, що вражає психологізмом та відвертістю
05.03.2025|Тетяна Качак, м. Івано-Франківськ
Стефаник у художньому слові Оксани Тебешевської
22.02.2025|Василь Пазинич, поет, фізик-математик, член НСПУ
Зоряний "Торф"
18.02.2025|Світлана Бреславська, Івано-Франківськ
Про Віткація і не тільки. Слово перекладача
Художні листи Євгенії Юрченко з війни у Всесвіт
14.02.2025|Ігор Зіньчук
Загублені в часі
05.02.2025|Ігор Чорний
Яке обличчя у війни?
Залишатись живим
29.01.2025|Ігор Зіньчук
Прийняти себе, аби стати сильнішою

Літературний дайджест

10.11.2014|08:46|ТСН.ua

Юрій Андрухович. Персонаж прогнозований

Він своєрідний серійний убивця, що на місці кожного злочину залишає свій символічний автограф.

Грузинський письменник Заза Бурчуладзе днями надіслав мені коротенький уривок з інтерв´ю, яке він узяв у мене чотири роки тому, наприкінці 2010-го. Це таке своєрідне нагадування про те, як я в ті часи бачив наше відносно недалеке майбутнє. В тому інтерв´ю йшлося передусім про літературу та все, що навколо неї – творчі середовища, мовну реальність, нову українську прозу. Проте не обійшлося й без політики – "епоха раннього Януковича" не залишала нам шансів якось її проігнорувати.

Одне із запитань (його й наводить нині Заза в листі) звучало так: "Если Россия продолжит сползать в новый ГУЛАГ, как это сейчас происходит, это не сулит ничего хорошего ее соседям. У вас есть прогнозы на этот счет?".

Я відповів, що "прогнозы делать уже поздно – все уже полным ходом реализуется. Я думаю, что во время нашей следующей революции (а я уверен, что у нас неизбежна еще одна революция) вооруженные силы России будут задействованы на украинской территории по полной программе, скорее всего, по просьбе украинского правительства. Русские солдаты и украинские менты будут физически разгонять наших повстанцев. Чем все закончится – не знаю, но совершенно четко вижу саму ситуацию противостояния. Чтобы стать по-настоящему восточноевропейской страной, нам, наверное, необходимо пройти через это".

"Словно вчера это было!" – дивується Заза у своєму нинішньому листі.

Щиро кажучи, я про те інтерв´ю встиг уже й забути. Перечитуючи тепер ту відповідь, я намагаюся відчути, чого в ній більше – реалістичної оцінки єдино або, скажімо, дуже можливого сценарію чи розперезаної письменницької фантазії.

Збулося, думається мені. Звичайно, не на всі сто. Наприклад, те, що "російські солдати й українські мєнти" спільними зусиллями розганятимуть "наших повстанців" реалізувалося не цілком. Але якби 22 лютого Янукович та присні, передусім тодішні силовики, не повтікали б, а продовжували чіплятися за владу й командувати? Зрештою, всі ті "беркути" та інші "спецназівці", що протягом кількох наступних діб повиринали в Криму, моментально отримуючи російські паспорти, звання і шеврони, – чим не пунктир для втілення саме того сценарію?

Своєю панічною втечею Янукович та бонзи його режиму дещо сплутали чистоту й однозначність сюжетної лінії. Тому тривалого збройного повстання в Україні не трапилося. Трапилося дещо інше, чого передбачити в такій виразній формі мені не вдалося – російсько-українська війна. Тобто російські військові вторглися на нашу територію не на запрошення януковичівського уряду – рятувати "законно обрану владу" та "наводити правопорядок" у "дружній державі". Ні, вони вторглись як справжні агресори. Без оголошення війни, зате з чимось на зразок непрямого її оголошення. Пам´ятаєте той начебто закон про згоду на використання російських збройних сил за кордоном і – як воно там звучало? – перш усього "на Украине"?

Чому я так ясно бачив цю перспективу вже наприкінці 2010 року? Та, звісно, не тому, що так мені її провістили небесні тіла або наворожила кавова гуща. Просто в усій цій історії, в усій нашій теперішній трагедії є один дуже вирішальний чинник – особа російського президента.

Путін передбачуваний. Але з цим усе не так просто. І ми в Україні, і весь світ цьогоріч зазнали шоку саме від його непередбачуваності. "Ні, ну аж так далеко він не зайде!" – звучало і досі звучить наївним та безвідповідальним рефреном у багатьох прогнозах. Путін передбачуваний у тому, що хоче діяти максимально непередбачувано. Якщо б я змальовував його як літературного персонажа, то це був би передусім феноменальний і досконалий нечестивець із амбіціями великого гравця. Він своєрідний серійний убивця, що на місці кожного злочину залишає свій символічний автограф. Наприклад, він любить гру подій з датами. Він мислить себе Деміургом і хоче, щоб його демонізували.

Політковську йому вбивають на його день народження. Агресію проти Грузії він розпочинає в день відкриття Олімпійських ігор. "Український уряд" він змушує оголосити про відмову від євроінтеграції на річницю Майдану. (До речі, не за горами чергова така річниця). Широкомасштабне вторгнення регулярного війська в Україну велить готувати на наш День Незалежності. Це лише кілька прикладів.

Для того, щоб йому протистояти, слід навчитися думати, як він. Це елементарно, Ватсоне. У віялі можливих його ходів слід вибирати той, який сам він вважає найнепередбачуванішим. І при цьому слід думати, як він, швидше за нього самого – щоб устигнути зустріти кожен його наступний хід у всеозброєнні.

У нашому сьогоднішньому випадку слово "всеозброєння" слід розуміти передусім дослівно: якомога більше зброї.

Головне пам´ятати про таке: він ніколи не відмовиться від поставлених цілей. Про це забудьте. Він може лише відкладати й вичікувати. Його неможливо задобрити чи вгомонити. Тільки перемогти.



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

13.03.2025|13:31
У Vivat вийшла книжка про кримських журналістів-політвʼязнів
13.03.2025|13:27
Оголошено короткий список номінантів на здобуття премії Drahomán Prize 2024 року
11.03.2025|11:35
Любов, яка лікує: «Віктор і Філомена» — дитяча книга про інклюзію, прийняття та підтримку
11.03.2025|11:19
Захоплива історія австрійського лижника: «Виходячи за межі» у кіно з 13 березня
11.03.2025|11:02
“Основи” видають ілюстрованого “Доктора Серафікуса” В. Домонтовича з передмовою Соломії Павличко
10.03.2025|16:33
Стартував прийом заявок на фестиваль для молодих авторів “Прописи”
07.03.2025|16:12
Життєпис Якова Оренштайна у серії «Постаті культури»
05.03.2025|09:51
Міжнародна премія Івана Франка оголосила довгий список претендентів
02.03.2025|11:31
Я стану перед Богом в безмежній самоті…
01.03.2025|11:48
У Харкові пошкоджено місцеву друкарню «Тріада-Пак» і дві книгарні мережі «КнигоЛенд»


Партнери