Ще коли тільки народилася, першого тижня її життя, ми побоювалися, що у мами молока для неї не вистачає, то покликали одну мудру дитячу лікарку, щоб порадила, чим підгодовувати. А жінка й каже: «Багатонямственна малявка, всього їй вистачає, а вона просто любить ще». А потім круто було, коли Стефа вперше в житті їла м´ясо. Я їй із такої нагоди курячих котлет наготував - спеціально шукав м´яса, щоб без анаболіків та іншої фіґні, якою тепер курей мордують. Дуже старанно наліпив котлет, насмажив - аж дві штуки! Ну почали годувати (а вона тоді їла дуже цікаво: неодмінно сиділа в тата на колінах, а мама годувала; якщо татові треба було бігти на роботу, то була купа образ - як це так, їсти без тата?!). Ото сидить Стефа в мене на колінах - і мама їй дає по шматочку тiєї котлети - і Стефа їсть.

Отак і повелося: любить Стефа понямати! А найулюбленіші її страви - картопля у всіх її варіаціях: пюре, смажена, печена цілою, печена шматочками, відварена в мундирах, відварена почищеною і заправлена хоч засмажкою з олійки, а хоч сметанкою, а хоч сальцем... Один iз рецептів такий. Щоб зготувати «картопляні вузлики», на фольгу викладаємо порізану кубиками картоплю (один вузлик - одна картоплина), нарізані овочі, які є: цибулю, моркву, селеру, зелень, спеції, які подобаються дитині, кілька шматочків твердого сиру і маленький шматочок масла, з м´яса - можна шматочок курятини чи зовсім маленький шматочок свинини. Потім формуємо з фольги вузлик - і в духовку. Через 10-15 хвилин він уже готовий. Начинити «вузлик» замість м´яса можна рибою. Тоді сиру не кладемо, а скроплюємо філе олією, додаємо оливки, гриби, варені яйця і сметанку.

Замість звичайних котлет ми періодично робимо «Яйця у кожушках». Для їхнього приготування потрібен фарш зі свинини, яловичини чи змішаний  - 0,5 кг, до якого додаємо подрібнену 1 цибулину, 2 морквини та 3 зварені яйця. Спочатку з присоленого та приправленого спеціями фаршу формуємо оладки,  всередину яких загортаємо половинки яєць. У глибоку сковорідку вливаємо трохи олії і «застилаємо» дно тертою на грубо сирою морквою. Викладаємо котлети, додаємо трішки води, накриваємо кришкою і тушкуємо. За 5-10 хвилин до готовності вливаємо 1-2 столові ложки томатної пасти, розведеної водою (також можна додати сметани). Не дивуйтеся, коли котлети «розкриються»...

А Стефа вже велика, третій клас закінчила, тож може вже й сама собі приготувати щось, ба навіть і татові! Одного разу вона мене розчулила так, що аж!.. У мене було дуже багато роботи - так сидів я аки суслик за компом і світа білого поза монітором не бачив, направду й поїсти ніколи було. Аж тут приходить Стефа зі школи, йде на кухню і... готує дуже смачну яєчню з помідорками не лише собі, а й мені! Хоч я їй і не казав нічого - сама побачила, що, певно, тато й не снідав, а не лише не обідав, - то приготувала тихенько, навіть поперчила, як я люблю, і принесла мені на тарілці просто до комп´ютера! Направду я такий щасливий був, коли це вперше сталося! Хто має малявок - той зрозуміє татове щастя...

Іван АНДРУСЯК,
дитячий письменник