У цих книжках – не лише про війну, яка сьогодні займає майже все інформаційне поле, але й про мирне життя, яке все ж таки триває в Україні. Тож автори розповідають, як вижити у цей складний період, як впоратися зі стресом, стати досконалішим, витривалішим тощо. І навіть «правильне» читання при цьому – одна із складових успіху на шляху до нашої перемоги.

Юрій Клименко, Олександр Потєхін. Геополітика проти безпеки: союзницьке стримування агресії в Європі ХХ – початку ХХІ ст. – К.: Дух і Літера, 2023

Головна ідея цієї книги – довести, що старе правило про різницю між вуличною бійкою і поєдинком на рингу досі залишається актуальним. І що мирні народи мають вживати проти варварів-агресорів якісь інші дії, ніж «цивілізований» спротив. Тож у книжці Юрія Клименка та Олександра Потєхіна «Геополітика проти безпеки: союзницьке стримування агресії в Європі ХХ – початку ХХІ ст.» нам нагадують, як у «Кінці історії» Фукуями центральною дійовою особою світової політики та економіки постав особливий вид – людина давоська – раціональний громадянин світу, технократ з економічним мисленням, а на думку його опонентів повномасштабне вторгнення Росії в Україну відбулося через те, що «Путін не поважає людину давоську. Він думає: людина давоська слабка, а він сильний. Людині давоській не вистачає сміливості захищати те, що вона має за своє. Путін вважає, що людина давоська мало за що варта пролити власну кров». Натомість у цій книзі вперше в світовій історіографії та політології зроблено спробу висвітлити з позицій інституційного лібералізму досвід створення та функціонування військово-політичних союзів, визначити їхній вплив на європейську безпеку ХХ – початку ХХІ століття. Оцінюючи здатність союзів стабілізувати міжнародну ситуацію шляхом збройного стримування агресора, автори дискутують з прихильниками геополітики та спорідненого з нею політичного реалізму. До речі, щодо згаданого Фукуями. «Вторгнення Росії в Україну передвіщає ще більше безладу і насильства, – нагадує він. – Якщо Путін приведе Росію до катастрофи – військового та економічного провалу, залишиться шанс знову засвоїти ліберальний урок про те, що не обмежена законом влада. веде до національної катастрофи, і відродити ідеали вільного та демократичного світу». Тобто знову всі на ринг?

Сергій Руденко. Бій за Київ. – Х.: Фабула, 2023 

Ця книжка відомого київського журналіста – не лише реалістичні сцени нашого воєнного сьогодення, і зокрема оборона Києва, але й яскраве аналітичне полотно подій, в якому історична ретроспекція межує з політичними прогнозами і професійними коментарями. І шлях до перемоги при цьому складається з історій не лише видатних політиків, але й не менш визначних захисників свободи. Насамперед, звичайно, це легендарні брати Клички, яким довелося ділити політичний ринг з такими знаковими постатями сучасної історії, як Ющенко і Порошенко. Чимало також про інший бік справи (і політичного рингу) – психологію російського диктатора та його ставленика в Україні, тобто про Путіна та Януковича. Утім, окрім цього, головною дійовою особою кожного з есеїв все ж таки є люди, що потрапили у вир війни. Тож вражають розділи, в яких мова про цивільних героїв, які змушені були стати оборонцями свого дому, своєї Батьківщини. «Тероборона режисера», «Морг, Pink Freud і «Бабель» Євгена Спіріна», «Pink Floyd, Андрій Хливнюк і Червона калина». Загалом книжка, як можемо, переконатися, висвітлює характери захисників Києва – попри, безперечно, характер боїв за українську столицю та професійний аналіз подій, які складаються у поліфонію нашої майбутньої перемоги. Не дивно, що оповідь побудована як одна велика і вирішальна битва – не лише за Київ, але й за Україну. Таким чином, маємо захопливе журналістське дослідження про події російсько-української війни, а саме – оборону Києва, про що свідчать самі лише назви розділів книжки: «Раунд перший. Удар по країні. Удар по столиці», «Раунд другий. Бій за Гостомельський аеропорт», «Раунд третій. Тероборона режиссера», «Раунд четвертий. Російські диверсанти в Києві», «Раунд п’ятий. Оборона аеропорту «Київ», «Раунд шостий. Під дулом автомата. Блиставиця», «Раунд сьомий. Терор на вулицях Києва».

Дейв Ґроссман, Лорен Крістенсен. Бій: Психологія і фізіологія воїна в часи війни та миру. – Л.: Астролябія, 2023

Читач цієї книжки дізнається про психологічну еволюцію бойових дій; про розвиток технік, які сприяють ефективності військовослужбовців та їхній психологічній витривалості й допомагають вийти з токсичного середовища смертоносних боїв зміцнілими тілом та духом. Автори дослідження «Бій: Психологія і фізіологія воїна в часи війни та миру» Дейв Ґроссман і Лорен Крістенсен – відповідно, підполковник, колишній рейнджер Армії США і викладач психології Вест-Пойнту,  та досвідчений поліцейський, ветеран війни у В’єтнамі. Тож що відбувається з людським тілом під впливом стресу в умовах смертельного зіткнення? А з нервовою системою, серцем, диханням, зором та слухом, з пам’яттю? Що потрібно сучасним воїнам, щоб не дійти до нервового виснаження і продовжувати боротьбу, щоб вижити й перемогти? На ці та інші запитання, що постають перед учасниками бойових дій та правоохоронцями, дають відповідь вищезгадані автори. «Чому, стріляючи, людина втрачає лік своїм пострілам? – питаються вони. – Чому занижує їх кількість? Поговоримо про персеверацію – явище, про яке ми вперше дізналися, вивчаючи пожежі в переповнених театрах і нічних клубах на початку й у середині 1990-х років. У багатьох із цих трагічних інцидентів люди кидалися до дверей і натискали на аварійну кнопку відчинення дверей, але двері лишались замкнені. Зазвичай після кількох невдалих спроб раціональна людина пішла б до інших дверей, але ці люди не були раціональними. Середній мозок — той, що працює, як у цуценяти, – перебирав керування на себе. Тепер командувало «цуценя», гавкаючи на цих переляканих людей, щоб вони знову й знову тиснули на кнопку. Так вони й робили, потрапивши в нескінченний цикл, повторюючи одне й те саме знову та знову, аж доки не гинули. Гарі Клугевіч називає це «тактичним зацикленням». До речі, ця книжка входить до переліку рекомендованої літератури у Військовій академії США та Академії ФБР.

Ольга Корнюшина. 37 буддійських штук. Як пережити бентежні часи. – К.: Наш Формат, 2023 

…Кажуть, цю книжку читали в погребі при свічках у перші дні війни. Хоч вона не про релігію і навіть не про буддизм, як можна подумати, судячи з назви. «37 буддійських штук. Як пережити бентежні часи» Ольги Корнюшиної взагалі про інше. «Звісно, коли я писала цю книжку, – згадує авторка, – то навіть не уявляла, що нам треба готуватися не просто до бентежних часів, а до війни. Але виявилося, що книжка може бути корисною саме зараз. Я була надзвичайно зворушена та мотивована тим, що читачки надсилали мені фото книжки «37 буддійських штук» у своїх тривожних валізках, із бомбосховищ, брали книжку із собою, покидаючи домівки». Тож насправді ця книжка про те, як буддійські практики змінюють наш стан і допомагають у бентежні часи. Як давати раду емоціям і стати спокійнішим? Як переживати втрати й не чіплятися за минуле? Чому допомога іншим покращує наше самопочуття? Авторка пропонує 37 кроків, які здатні змінити наш психологічний стан і ставлення до життя. Тобто вона осмислила класичні кроки тренування розуму в нинішніх умовах війни й адаптувала їх до нашого непростого сьогодення. А також доповнила кожен розділ книжки роздумами і вправами, які допоможуть впоратися з надзвичайними викликами. Додане ґрунтується на особистому досвіді авторки під час її перебування в зоні бойових дій у Київській області наприкінці лютого та на початку березня 2022 року. «Одна з найперших втрат під час війни – нагадує авторка, – це втрата відчуття безпеки. Також нам може бути важко оцінити, чи залишаються наші звичні безпечні місця справді безпечними. На початку повномасштабного вторгнення військ РФ в Київську область, багато моїх знайомих виїхало на дачі або до заміських будинків своїх батьків і друзів. Ці місця завжди були для них безпечними й давали відчуття захищеності. На жаль, у новій реальності, яка змінилася надто швидко, саме вони в перші тижні війни стали смертельно небезпечними. В умовах нестачі інформації та загальної абсурдності ситуації, яка повністю виходила за межі звичних уявлень про реальність, зробити неправильне рішення було дуже просто. Тож прив’язаність до своїх колишніх безпечних місць зіграла з багатьма нами злий жарт». Таким чином, ця книжка – для всіх, хто проходить крізь лихі часи і шукає дієві методи для подолання цього шляху. Вона може стати першою психологічною допомогою для тих, хто зараз потребує підтримки.

Шеррі Кемпбелл. Дорослі, які пережили токсичний вплив родичів. – Житомир: Морфеус, 2023

Ця книжка – про те, як захистити особисті кордони, реагувати на критику й позбутися сорому після розриву стосунків. І недаремно у дослідженні Шеррі Кемпбелл «Дорослі, які пережили токсичний вплив родичів» нам вкотре нагадують про те, що у багатьох родинах трапляються токсичні особи, які маніпулюють, оббріхують і принижують своїх рідних. І так само недарма авторка нагадує, що перед ними слід поставити кордони, мовлячи це з огляду на багаторічний досвід своєї роботи з такими клінічними ситуаціями. І хоч книжку вперше перекладено українською мовою, але вона не стане аж такою дивиною у повсякденному житті багатьох із нас. Адже ситуації, коли в родині киплять пристрасті, в результаті чого руйнуються стосунки і ламаються долі, на загал відомі, і давно вже інтерпретовані у масовій культурі – від фольклору до телесеріалів. Тим не менш, книжка все одно стане в пригоді всім, хто цікавиться прикладною психологією, а насамперед людям, котрі прагнуть вийти за межі токсичних стосунків і потребують професійної підтримки. Тож у своєрідному практичному посібнику відома консультантка і психотерапевтка дає покрокові інструкції, як дистанціюватися від родинного насильства, зцілитися після пережитого і захистити своє право на щасливе життя, гармонію і повагу.

автор Ігор Бондар-Терещенко, спеціально для ВСВІТІ