Re: цензії

Образ дитинства нерідко трапляється в творчості письменників. У когось воно було важким, у когось — наповненим радістю. Цікаво, як проходило дитинство людей, які потім стали відомими на весь світ? Чи зростали вони у творчій сім’ї? Або їм заборонялося писати? Старий Лев пропонує до прочитання добірку цікавих фактів про дитячі захоплення п’яти знаменитих письменників.

Ернест Гемінґвей

Мати майбутнього автора часто виступала на концертах і хотіла навчити дітей грати на музичних інструментах. У Ернеста не було талантів до цього, але вона вимагала від нього грати на віолончелі, що не раз ставало «джерелом конфлікту». Але пізніше письменник визнав, що уроки музики були корисні для його творчості.

У сім´ї, крім зимового будинку в Оук-Парку, був ще котедж «Віндемер» у штаті Мічиган, де батько вчив чотирирічного Ернеста полювати та ловити рибу. Його ранні досліди у світі природи прищепили Гему пристрасть до пригод і життя у віддалених або ізольованих районах. У «Віндемері» Ернест міг займатися будь-чим, адже там його не змушували грати на віолончелі. Хлопчик часто сидів з вудкою на березі, гуляв лісом, грав із іншими дітьми.

На дванадцятий День народження дідусь подарував Ернесту рушницю: це зміцнило дружбу діда і онука. Ернест дуже любив слухати розповіді дідуся, які він згодом переніс у свої твори.

Улюблений захопленням дитинства у Ернеста було полювання. Батько навчив його поводитися зі зброєю і полювати на звіра. Саме полюванню та батьку Гемінґвей присвятив одні з перших своїх оповідань.

У середній школі Гемінґвей багато займався різними видами спорту, а саме боксом, легкою атлетикою, водним поло і футболом. Особливі успіхи він показував на уроках англійської мови, а також протягом двох років брав участь в шкільному оркестрі. В юнацькі роки Гемінґвей також проходив курси з журналістики.

Роальд Дал

Роальд Дал народився 1916 року в родині вихідців з Норвегії.

Коли йому виповнилося сім, мати відправила хлопця вчитися в Кафедральну школу Лландаффі, де він провів два роки. Однак жорстоке поводження з дітьми з боку директора школи змусило матір перевести хлопчика в інтернат Св. Петра в Уестон-Сьюпер-Мері, де він навчався до 13 років.

Дал виділявся серед однолітків високим ростом, успіхами в крикеті і плаванні, але не в навчанні. Роальд зачитувався Кіплінґом, Гаґґардом, Генті, вбираючи героїзм, мужність і любов до пригод, які пізніше вплинули на його життя і творчість.

Після закінчення коледжу Дал у складі групи школярів як фотограф відправився досліджувати Ньюфаундленд. Фотографія — ще одне серйозне захоплення Дала і в наступні роки.

Пройшовши в Англії дворічне навчання в нафтовій компанії «Шелл», він отримав пропозицію відправитися в Єгипет, однак відмовився. У 1936 році як співробітник «Шелл» Дал відбув туди, куди хотів — в Східну Африку, в Танганьїку (нині Танзанія).

В Африці Роальд отримав свій перший гонорар, опублікувавши в місцевій газеті розповідь про те, як лев напав на жінку.

Туве Янссон

Туве Янссон — письменниця та художниця, донька ілюстраторки книг Сіґне Гаммарштен та визнаного фінського скульптора Віктора Янссона.

Віктор зробив кар’єру скульптора, і улюбленими темами його робіт були жіночі фігури. Мати Туве працювала ілюстраторкою і художницею. Серед інших проєктів вона розробляла банкноти для Банку Фінляндії. Також вона розробляла всі фінські поштові марки між 1929-1962 роками.

Туве мала двох братів, і кожен із них вибрав творчу професію. Молодший брат Ларс допомагав Туве створювати комікси, а Пер Улоф став фотографом. Будинок і родина були дуже важливі для Туве Янссон – вони сильно вплинули на її творчість та життєву філософію. Будиночок родичів під Стокгольмом, де в дитинстві Янссон проводила літні канікули, став прототипом будинку в мумі-долині.

Після закінчення середньої школи Туве Янссон їздила вивчати художнє мистецтво у Гельсінкі, Стокгольм, Флоренцію та Париж. Її роботи були представлені на багатьох виставках Фінляндії і Швеції, а свою першу виставку вона відкрила у Гельсінкі у 1943 році.

Туве захоплювала англійська література, тому вона ілюструвала книги Керролла та Толкіна. А 1938 року написала і проілюструвала власну книгу — казкову повість «Малюк троль та велика повінь».

У 15 років Туве Янссон поїхала вчитися до Швеції, де отримала диплом факультету образотворчих мистецтв Коледжу мистецтв. Крім шведської і фінської мов, Туве вільно говорила англійською, французькою, читала німецькою.

Після того, як Туве завершила навчання за кордоном, дівчина повернулася додому і почила ілюструвати книги та малювати карикатури на замовлення різних видань.

Одного вечора Туве Янссон сперечалася зі своїм молодшим братом і намалювала на стіні маленького бегемотика, зображаючи Ларса. Тоді і з’явився Мумі-троль, який згодом став її найвідомішим казковим персонажем.

Террі Пратчетт

Террі Пратчетт народився 28 квітня 1948 року. Батьківщина письменника — місто Беконсфілд (Великобританія). Хлопчик ріс і виховувався єдиною дитиною в сім´ї Девіда і Ейлін Пратчеттів.

Террі часто був наодинці та швидко вчився самостійності. Він багато часу проводив в суспільстві фермерів і згодом з гордістю говорив, що з дитинства вміє робити смачний козячий сир.

Мати хлопчика розповідала казки, вона навчила його писати і хотіла вселити хлопцю любов до читання. Спочатку майбутній письменник не цікавився книгами, але він щиро захопився читанням, коли в його руки потрапила книга Кеннета Грема «Вітер у вербах». Террі отримав її в подарунок від дядька, у якого він був в гостях, і, відкривши книгу на шляху додому, не міг від неї відірватися.

Від батька Террі успадкував інтерес до техніки і різноманітних механізмів. У дитинстві письменник захоплювався астрономією. У нього був телескоп, і деякий час він збирався стати астрономом, але для цього Террі не вистачило знання математики (хоча вчився в школі технічного спрямування). Інтерес до астрономічної науки спричинив за собою інтерес до англомовної наукової фантастики.

Франц Кафка

Кафка народився 1883 року в родині євреїв. Батько Франца походив із чеськомовної єврейської громади в Південній Чехії, мати — дочка заможного пивовара. Твори Франц Кафка писав німецькою мовою, але чеську він знав також чудово. Добре розмовляв французькою.

Франц був аскетичним, невпевненим у собі чоловіком, він хворобливо сприймав навколишній свій — все це задокументовано в його листах і щоденниках, а особливо в «Листі батькові» — цінній інтроспекції у стосунках між батьком і сином.

У шкільному віці Франц був активним та часто організовував літературні і суспільні зустрічі, докладав зусиль до організації та просування театральних вистав. Його дуже любили люди, адже він виглядав акуратно, суворо, спокійно, справляв враження своїм розумом і незвичайним почуттям гумору.

Насправді, Кафка був чарівною, розумною та жартівливою людиною, але він мав виснажливе подвійне життя.

Фігура батька Кафки затьмарила його творчість, а також його існування. У його уяві цей грубий, практичний і владний чоловік, який поклонявся тільки матеріального успіху та соціального прогресу, був дивовижним, але відразливим тираном.

Конфлікт із батьком відображений безпосередньо в оповіданні Кафки «Вирок», 1913. Проте коріння тривоги та відчаю Кафки сягають глибше, ніж його стосунки з батьком та родиною, з якими він вирішив жити в тісній близькості більшу частину свого дорослого життя. Джерело відчаю Кафки полягає в відчутті остаточної ізоляції від справжнього спілкування з усіма людьми — друзями, яких він любив, жінками, яких кохав, роботою, яку він ненавидів, суспільством, в якому він жив.

Анна Лугова