Доріс Кірнс Ґудвін. Лідерство у буремні часи. – Х.: Віват, 2021

«На різних етапах життя кожен з них зіткнувся з обставинами, які докорінно змінили їхні уявлення про себе й поставили під загрозу їхнє майбутнє, - пише авторка про героїв своєї книжки. - Природа цих життєвих нещасть була унікальною для кожного з них: Авраам Лінкольн зазнав нищівного удару по своїй публічній репутації й власній гідності, через що пережив майже суїцидальну депресію; Теодор Рузвельт за один день втратив молоду дружину й матір; Франклін Рузвельт захворів на поліомієліт, який паралізував нижню частину тіла; Ліндон Джонсон програв вибори до Сенату». То, виходить, лідерами не народжуються, а стають? Тоді як саме перешкоди впливають на розвиток лідерства? Що взагалі сприяє виникненню лідерських якостей, як їх розвинути і що потрібно, аби стати справжнім керманичем? Нарешті, лідера формує епоха чи це лідер формує епоху? Саме такі такі питання досліджує авторка цієї книжки. В окремих тематичних розділах якої проаналізовано діяльність чотирьох американських президентів - Авраама Лінкольна, Теодора Рузвельта, Франкліна Рузвельта й Ліндона Джонсона - у контексті історичних обставин і подій, які сформували особливості їхнього лідерства. Авторка розкриває характер кожного президента в розвитку й дає поради щодо ключових моментів у здобутті лідерських якостей.

Френсіс Форд Коппола. Живе кіно і техніка його виробництва. – Х.: Фабула, 2021

Цю книжку недаремно називають польотом на ракеті у потенційне майбутнє кінематографу. Адже мова у ній про поєднання  кіно, телебачення та театру, яку веде легендарний режисер «Апокаліпсису сьогодні», «Хрещеного батька», «Розмови», «Дракули» та багатьох інших культових стрічок, котрий отримав майже всі найпрестижніші кінопремії, ставши одним із батьків «живого» кіно. Однак книжка не лише про секрети створення нового мистецтва - вона містить цікаві факти з історії кіно, телебачення та театру, а також життя відомого режисера. Все починається з екскурсу в історію телебачення, що сягає тих ранніх часів, коли мало не кожна програма транслювалася глядачам наживо, а ще вона доповнена відступами особистого характеру, котрі стосуються того, як ця давня технологія переслідувала Копполу впродовж усієї його кар’єри... Тож у своїй книжці - частково мемуарах, частково щоденнику, частково методичному посібнику - автор надихає самого себе та своїх читачів шукати нові шляхи розповідання історій. «Отже, метою цієї книжки є не впадати в ностальгію, чи то за прямими ефірами на телебаченні, чи то за першими кроками кінематографу, - застерігає Коппола, - а дослідити цей новий формат, розібратися, чим він відрізняється від інших творчих засобів вираження та які нові вимоги до нас висуває, у чому полягають його переваги і, особливо, як можна використати живе кіно й навчитися його знімати».

Андерс Гансен. Інстамозок. Як екранна залежність призводить до стресів і депресії. – К.: Наш Формат, 2021 

Автор цієї книжки, шведський психіатр, доктор медицини, нагадує нам про те, що наш складний і багатогранний мозок насправді формувався «не для світу цього». Тобто не для сучасної цифрової епохи зі смартфонами та планшетами. Не для середовища, де вдосталь їжі й мізерні шанси стати обідом хижака. І навіть не для світу, де відчайдушно прагнуть щастя. Мозок розвивався в умовах, де на першому місці було виживання (який сенс робити людину щасливішою, якщо завтра її з’їсть гепард?). Він винагороджував людину дофаміном за калорійну й солодку їжу, що насичує і рятує від голоду. Але часи змінилися, а мозок лишився таким самим. Тож як мозку зі старими звичками пристосуватися до сучасних умов? Як протистояти спокусам — фастфуду, безлімітному інтернету й бажанню по 5–7 годин просиджувати в соцмережах? Як уникати стресу й тривожності, якщо на них запрограмований? Саме про це можна прочитати у цій важливій і корисній книжці.

Сет М. Сіґел. Нехай буде вода. – К.: Yakaboo Publishing, 2021 

У цій книжці нам нагадують, що водна криза є не лише проблемою «третього світу», якою повинні займатися міжнародні гуманітарні організації в далеких куточках планети, адже Індія та Китай, уже зіткнулися з нестачею води, що в найближчому майбутньому може мати серйозний вплив на їхню економіку й політичну стабільність, і для водних ресурсів Сполучених Штатів, особливо західної частини країни, теж настає критичний момент. Хай там як, але ізраїльський досвід вирішення світової проблеми нестачі води, розповіді про який присвячена книжка, дозволили цій країні стати світовим лідером у царині водних технологій. «Нехай буде вода» базується на ретельних дослідженнях та сотнях інтерв’ю і розповідає про методи й інновації, які торкаються майже всіх галузей водного профілю і охоплюють опріснення морської води, складні технології зрошення, передові методи очищення стічних вод, системи обліку витрати води й виявлення протікання та цілий набір технологій забезпечення енергоефективності. Словом, ремонт води нам забезпечено, головне, вчасно почати.

Адам Кехейн. Взаємодія з ворогом. – К.: Лабораторія, 2020

Автор цієї книжки розповідає про те, як працювати з людьми, які не викликають ні довіри, ні симпатій Він допомагає примирити сторони конфліктної ситуації, пропонуючи чіткий план дій щодо того, як можна співпрацювати з кимось особисто неприємним і кардинально іншим. А ще він пропонує спосіб мислення й дій, що може допомогти нам створити майбутнє, яке зараз здається неможливим. Для цього треба запросити до розмови всі зацікавлені сторони, особливо якщо вони не згодні одна з одною. Тобто ця книжка чудова тим, що написана з прийняттям усіх наших людських особливостей. Автор підкріплює свою теорію конкретними прикладами того, як люди знаходять у собі силу визнати вагомість позиції своїх ворогів. Ці історії не менш важливі за теоретичну складову. Тож, з одного боку, книжка закликає нас визнати жорстку реальність людського буття в цьому світі, існування конфліктів, що, здавалося б, неможливо розв´язати, а також презирства й ненависті. А з іншого, вона закликає нас усвідомити, що навіть вороги можуть посприяти нашому кращому майбутньому. А ми повинні як слід розібратись у собі, зрозумівши, що навіть не маючи довіри людей і взаємної згоди, ми все одно можемо рухатись уперед.

Ігор Бондар-Терещенко