Re: цензії
- 20.11.2024|Михайло ЖайворонСлова, яких вимагав світ
- 19.11.2024|Тетяна Дігай, ТернопільПоети завжди матимуть багато роботи
- 19.11.2024|Олександра Малаш, кандидатка філологічних наук, письменниця, перекладачка, книжкова оглядачкаЧасом те, що неправильно — найкращий вибір
- 18.11.2024|Віктор ВербичПодзвін у сьогодення: художній екскурс у чотирнадцяте століття
- 17.11.2024|Василь Пазинич, фізик-математик, член НСПУ, м. СумиДіалоги про історію України, написану в драматичних поемах, к нотатках на полях
- 14.11.2024|Ігор Бондар-ТерещенкоРозворушімо вулик
- 11.11.2024|Володимир Гладишев, професор, Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти«Але ми є! І Україні бути!»
- 11.11.2024|Ігор Фарина, член НСПУПобачило серце сучасніть через минуле
- 10.11.2024|Віктор ВербичСвіт, зітканий з непроминального світла
- 10.11.2024|Євгенія ЮрченкоІ дивитися в приціл сльози планета
Видавничі новинки
- Корупція та реформи. Уроки економічної історії АмерикиКниги | Буквоїд
- У "НІКА-Центр" виходять книги Ісама Расіма "Африканський танець" та Карама Сабера "Святиня"Проза | Буквоїд
- Ігор Павлюк. "Бут. Історія України у драматичних поемах"Поезія | Буквоїд
- У Чернівцях видали новий роман Галини ПетросанякПроза | Буквоїд
- Станіслав Ігнацій Віткевич. «Ненаситність»Проза | Буквоїд
- Чеслав Маркевич. «Тропи»Поезія | Буквоїд
- Легенда про ВільнихКниги | Буквоїд
- Нотатник Вероніки Чекалюк. «Смачна комунікація: гостинність – це творчість»Книги | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Небо, ромашки і ти»Поезія | Буквоїд
- Володимир Жупанюк. «З подорожнього етюдника»Книги | Буквоїд
Літературний дайджест
Тарас Прохасько. Ідіосинкразія
Коли цієї зими у кардіологічних відділеннях і окремих хатах помирали люди від того, що надто переймалися новинами з Києва, ще можна було заспокійливо думати, що самі винні.
Бо це їх слабість. Чого вони нічого не могли зробити з собою, зіткнувшись із неочікуваними повідомленнями? У них ніхто ж не стріляв…
Коли сто років тому тисячі старих і малих вмирали від того, що медицина не була ще такою, як є тепер, навіть у нас, ніхто не сумнівався, що так має бути, бо люди мають вмирати, коли нема навіть уявлення про дезінфекцію, антибіотики, хірургію та інші нормальні речі…
І смерть трьох-чотирьох немовлят із восьми-дев’яти у одній родині теж не була чимось таким, після чого не хочеться жити.
А у кінці вісімдесятих мало хто міг усвідомити, що таке радіація на переповненій вітамінами городині. Її не було видно, її мало хто відчув відразу, людям не властиво уявляти собі майбутніх дітей, змалечку хворих на рак.
Так само і з алергією. Те, що хтось вмирав від несумісності з певними речовинами, здавалося трохи байкою. Так само зі СНІДом, гепатитом і хімікаліями у смачній і поживній їжі.
Але часи змінилися. Всі ці невидимі речі стали реальністю. Змінилися теж категорії оцінювання цінності життя і оцінювання зусиль, покладених на те, щоби такі життя зберегти, врятувати, підтримати, продовжити, знеболити.
Однією з найвизначальніших гносеологічних революцій став крах теорії Мальтуса – людей на землі стає все більше, і все більше цінується кожне окреме людське життя. Відповідно, усе, що цьому життю загрожує – видиме і невидиме, знане і незнане, умисне і неумисне, зрозуміле і незрозуміле, масове чи індивідуальне – трактується щораз поважніше, набирає щораз більше ознак злочину, скерованого вже не так супроти живої особи, як проти базової ідеї цивілізації – недоторканості кожного життя, недоторканості життя як такого.
Для мого покоління вже нічим дивним не є боротьба за право на повітря, яке не вбиває, воду, яка не калічить, життя без очевидного насилля, за харчі, які не отруюють.
Мине ще трохи часу, і цілком нормальними стануть такі ж вимоги стосовно дієвих і нищівних речей, які тепер здаються химерами, вигаданими хворими людьми, які не можуть собі зарадити, які нарікають, що їм зле від того, що більшості або не шкодить, або навіть подобається.
Я вірю, що невдовзі смертельно небезпечними визнають і різні візуальні алергени, і інформаційні. Вірю в те, що залишилося зовсім небагато часу до того, як чистоту ландшафту і чистоту інформаційного простору визнають настільки ж важливим фактором загального здоров’я, як чистоту питної води, чистоту рук стоматолога, хірурга і гінеколога.
Може, тоді рідне місто перестане бути таким убивчим, таким агресивним. Принаймні воно очиститься від гонореї різноманітної реклами, від сифілісу сміття, від СНІДу маніпулятивної інформації, від лишаю безумних споруд і фасадів, від лейкемії надмірних автомобілів.
Бо наразі від ідіосинкразії до всіх цих факторів умирають чутливі люди. Незважаючи на крах мальтузіанства, на особливу вартість кожного життя. І навіть на те, що вмирання від такого може зараз здаватися чимось смішним, адже вони просто самі собі щось вишукують.
Коментарі
Останні події
- 28.11.2024|14:49Видавництво Старого Лева спільно з Talents for Ukraine запускають серію подій "Читати. Говорити"
- 27.11.2024|12:11"Книгарня "Є" відновлює тури для письменників: дебютні авторки-фантастки вирушають у подорож Україною
- 21.11.2024|18:39Олександр Гаврош: "Фортель і Мімі" – це книжка про любов у різних проявах
- 19.11.2024|10:42Стартував прийом заявок на щорічну премію «Своя Полиця»
- 19.11.2024|10:38Поезія і проза у творчості Теодозії Зарівної та Людмили Таран
- 11.11.2024|19:2715 листопада у Києві проведуть акцію «Порожні стільці»
- 11.11.2024|19:20Понад 50 подій, 5 сцен, більше 100 учасників з України, Польщі, Литви та Хорватії: яким був перший Міжнародний фестиваль «Земля Поетів»
- 11.11.2024|11:21“Основи” вперше видають в оригіналі “Катерину” Шевченка з акварелями Миколи Толмачева
- 09.11.2024|16:29«Про секс та інші запитання, які цікавлять підлітків» — книжка для сміливих розмов від авторки блогу «У Трусах» Анастасії Забели
- 09.11.2024|16:23Відкриття 76-ої "Книгарні "Є": перша книгарня мережі в Олександрії