Re: цензії
- 20.11.2024|Михайло ЖайворонСлова, яких вимагав світ
- 19.11.2024|Тетяна Дігай, ТернопільПоети завжди матимуть багато роботи
- 19.11.2024|Олександра Малаш, кандидатка філологічних наук, письменниця, перекладачка, книжкова оглядачкаЧасом те, що неправильно — найкращий вибір
- 18.11.2024|Віктор ВербичПодзвін у сьогодення: художній екскурс у чотирнадцяте століття
- 17.11.2024|Василь Пазинич, фізик-математик, член НСПУ, м. СумиДіалоги про історію України, написану в драматичних поемах, к нотатках на полях
- 14.11.2024|Ігор Бондар-ТерещенкоРозворушімо вулик
- 11.11.2024|Володимир Гладишев, професор, Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти«Але ми є! І Україні бути!»
- 11.11.2024|Ігор Фарина, член НСПУПобачило серце сучасніть через минуле
- 10.11.2024|Віктор ВербичСвіт, зітканий з непроминального світла
- 10.11.2024|Євгенія ЮрченкоІ дивитися в приціл сльози планета
Видавничі новинки
- Корупція та реформи. Уроки економічної історії АмерикиКниги | Буквоїд
- У "НІКА-Центр" виходять книги Ісама Расіма "Африканський танець" та Карама Сабера "Святиня"Проза | Буквоїд
- Ігор Павлюк. "Бут. Історія України у драматичних поемах"Поезія | Буквоїд
- У Чернівцях видали новий роман Галини ПетросанякПроза | Буквоїд
- Станіслав Ігнацій Віткевич. «Ненаситність»Проза | Буквоїд
- Чеслав Маркевич. «Тропи»Поезія | Буквоїд
- Легенда про ВільнихКниги | Буквоїд
- Нотатник Вероніки Чекалюк. «Смачна комунікація: гостинність – це творчість»Книги | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Небо, ромашки і ти»Поезія | Буквоїд
- Володимир Жупанюк. «З подорожнього етюдника»Книги | Буквоїд
Літературний дайджест
Юрій Винничук. В очікуванні хірурга
Європа нагадує мені совєтську армійську систему, де утвердилися касти, в залежності від терміну служби: є "діди" (Англія, Франції, Німеччина і т. д.), є "черпаки" (Східна Європа), і є "гусаки" такі, як Україна.
Забрати в "гусака" пакунок з продуктами, який йому надіслали з дому – миле діло і навіть святий обов´язок для "діда", але зазвичай він на це діло відряджає "черпака".
Угорщина, як типовий "черпак", вирішила, мабуть, поперед батька проявити ініціативу і вустами свого прем´єр-міністра взялася упорядкувати наше життя.
А може це така увертюра, після якої того самого запрагнуть румуни і болгари? Хто його зна тих "черпаків", на що вони здатні. В армії вони були деколи жорстокіші навіть за "дідів".
Відповідати усім таким претензіям треба чітко і недвозначно: покажіть приклад на своїй території.
Росія вимагає другої державної мови. Однак при всьому своєму мультинаціональному розмаїтті, яке включає не якихось там "панаєхавших", а щирих автохтонів, сама не квапиться нікого обдаровувати таким щастям.
Мене тішить, коли наше МЗС нарешті почало з гумором і влучно реагувати на різні російські закиди.
Однак не тішить мене те, як реагує СБУ на антиукраїнську пропаганду всередині України. Є ще чимало видань, які стоять на путінських позиціях, закликають до припинення АТО, до переговорів з тими, хто розпорює животи і розстрілює фермера лише за те, що той привіз продукти українським військовим.
Ще за Ющенка мені зателефонували з СБУ, попросили про зустріч і розпитали детальніше про ті видання, які стоять на антиукраїнських позиціях. Зустрілися зі мною тому, що я писав про цю шовіністичну вакханалію, яка дуже комфортно себе почувала на теренах України. Таких зустрічей було кілька. Я передав посилання на відповідні публікації, навів докази фінансування русинської преси і русинського руху з кремлівського гаманця і т. д. А
ле я не побачив жодних зрушень. Нікого з тих, хто розпалював ворожнечу не було притягнуто до відповідальності. І це при тому, що уже тоді більшість кримської преси стояла відверто на антиукраїнських позиціях.
Зараз така преса, радіо й телебачення існують на Сході й Півдні. Сам чув у Донецьку по радіо у таксиста звернення сепаратистів. А що пишуть "Вести", "Газета 2000"? Чи хтось цим цікавиться?
Ось є така собі Міраслава Бєрднік. Це та, що в "Газеті 2000" проілюструвала свій матеріал про злочини УПА відомою фальшивкою з зображенням прив´язаних до дерева чи стовпа польських дітей. Сама ж польська преса розвінчала цю брутальну підробку, але в "Газеті 2000" цього, звичайно ж, не помітили.
Ця ж таки дама не тільки присвятила себе боротьбі з українськими "неонацистами", але й з українською мовою, вираховуючи слова, які, на її думку, з´явилися зовсім недавно і псують їй настрій: світлина, мапа, наразі... Але "мапа" є у словнику Б. Грінченка (1907), "світлина" вживається з 1910-тих років, "наразі" є у Франка, а усі ці слова разом зустрічаються у багатьох українських письменників, в тому числі й не галичан. Допустити, що будь-яка мова постійно розвивається і збагачується новими словами, дама не могла.
Та це, звісно ж, квіточки. Що там якісь слова? Куди важливіше те, що за чистоту української мови раптом стала переживати "члєн прєзідіума антіфашистского камітєта Украіни".
Так-так, це та сама Міраслава. Цієї весни бідачка добралася до самого ізраїльського Кнесету і розповіла просто таки фантастичні речі про Майдан.
Виявляється, на Майдані лунали фашистські лозунги і розвівалися фашистські прапори! Там тортурували і вбивали тих, хто мав інші погляди. Дивно, як сама Міраслава разом з редакцією "Газети 2000" вижила. Тут би нагадати, що журналіста "Вести" убили не майданівці, а ті тушки-антифашисти.
Я б, якщо мав посаду в СБУ, обов´язково викликав би Міраславу і попросив би поділитися тими дуже цікавими даними, які вона виголосила у Кнесеті. Зокрема про знищені синагоги, сплюндровані єврейські цвинтарі і зокрема про побитих євреїв.
Бо антиєврейські написи і гасла ми наразі бачимо у Криму і на Донбасі і жодного не бачили на Майдані.
Налякавши довірливих депутатів Кнесету страшними погромами в Україні, Міраслава викликала бажану реакцію: депутати висловили думку, що треба негайно закликати українських євреїв їхати до Ізраїлю, додому, бо ж чигає на них смертельна небезпека!
І тут Міраслава розродилася цілим спічем на тему "Україна бєз єврєєв пєрєстанєт бить Украіной".
З тих пір, відколи ця звєзда осяяла своїм гнилим промінням кнесет, минуло два місяці. Вісток про глобальне переселення євреїв з України "дамой" не надходило. Ба більше уся інтелектуальна єврейська еліта підтримала Майдан, а дехто жартома уже став себе називати жидобандерівцем.
То я запитую СБУ? Чи повинні наші служби реагувати на подібне оббріхування України? Бо справа ж не тільки у Майдані, де побували єврейські закордонні інтелектуали, й не помітили жодного антисемітизму. Справа в тому, що звинувачення у знищенні синагог та цвинтарів стосувалася всієї України.
І коли ця дама називає нову українську владу "ХУНТОЮ", то чи не вважають в СБУ що це також стосується і їх самих?
25 лютого ця ж невтомна язиката Хвеська розкрила підступні плани українських хвашистів: "речь идёт о реaлизaции c помощью cовременных медицинcких, юридичеcких и информaционных технологий геноцидa из прогрaммы ОУН Бaндеры об иcтреблении неукрaинцев, руccкого нacеления Юго-Воcтокa и Крымa, в чacтноcти, c иcпользовaнием cтерилизaции и бaктериологичеcкого оружия для иcтребления жителей Cевacтополя.
Чтобы оcтaвить его в cоcтaве Укрaинcкого гоcудaрcтвa, вcё нacеление этого городa должно быть ликвидировaно, кроме укрaинcкой общины. Поcкольку тaм нaходитcя оккупaционный флот, то тaм укрaинизaцию можно проводить только c помощью мaccовой cтерилизaции нacеления под видом вaкцинaции, рacпроcтрaнения cмертельных вируcов, инфекций, отрaвления питьевой воды, применение химичеcкого, биологичеcкого и бaктериологичеcкого оружия".
Ось таку маячню розповсюджує ця дама, даючи поживу різним зомбі-кісєльовим. То я запитую: чи відслідковує СБУ такі речі? А то виходить трохи дивно: російські канали вимкнули, а заткати писок своїм брехунам якось не вдалося.
А не вдалося я знаю чому. Бо СБУ має інші пріоритети. Гадаєте вони стоять на сторожі безпеки держави? Ні, не тільки.
Ось уявіть собі картину. Львів, дитяча музична школа. Весна 2014 року. У школі з´являється молодий український чекіст. Чого він туди прителіпався – Бог святий знає.
Може, у нього була інформація, що саме там гніздяться сепаратисти? У кожному разі, він побачив, що в школі йде ремонт. І тут відразу патріотична душа українського чекіста спалахнула поглибленим інтересом: а за які кошти?
Так між нами, то яке твоє собаче діло, якщо держава коштів на ремонт не виділила? Батьки зібрали і вирішили зробити ремонт.
Але наш винюхувач зайняв незламну позицію "фас": а чому кошти не перевели через держказначейство?
Бо уже раз пролетіли: перевели, а гроші застрягли.
Та це доколупувача не задовольнило. Вчепився, як кліщ. І не відчипився, доки розмова не вийшла на звичний для теперішніх чекістів рівень. У нього поцікавилися, скільки він хоче отримати, щоб відстати.
І ось цей молодий і багатонадійний чоловік виймає айфон за 6 тисяч гривень і набирає на ньому цифру "5 000".
Чекіст він же ж і на нашому задуп´ї чекіст. На словах не скаже і на папері не напише.
Тут директрису прорвало і вона сказала все, що вона думала про таких піциків з дорогими айфонами. Вона показала свою дешеву мобілку і сказала, що такої суми не дасть.
Не знаю, як вас, але мене ця історія збісила. Якби це сталося рік тому – ну, що ж, уся країна була по вуха в корупції. Але зараз?
В Івано-Франківську цими днями мої краяни вимагають звільнення тамтешнього начальника СБУ, якого звинуватили у корупції. Львів – така сама корупційна клоака.
Ви гадаєте чому наші кордони діряві? Бо прикордонники теж займаються бізнесом. Там і контрабанда, і нелегали, і проститутки, і організація полювання крутеликів у прикордонних зонах.
Той один нещасний виявлений тунель на Закарпатті – це тільки крапля в морі. А море насправді велике і бездонне. За бабло тобі не те, що якогось там сепаратиста випустять і назад впустять, а й броньований джип від Жиріка, а то й цілий танк.
А потім ці ж таки прикордонники набираються нахабства і звертаються до Львівського університету, аби той закупив їм бронежилети. Тільки ж в університеті добре знають, що нелегалів чомусь виловлюють частіше по той бік кордону, а не по цей. То хто кому мав би допомагати?
Країна прогнила, але не безнадійно. От тільки, хто стане тим хірургом, який вичистить усю гниль – поки що невідомо.
Коментарі
Останні події
- 28.11.2024|14:49Видавництво Старого Лева спільно з Talents for Ukraine запускають серію подій "Читати. Говорити"
- 27.11.2024|12:11"Книгарня "Є" відновлює тури для письменників: дебютні авторки-фантастки вирушають у подорож Україною
- 21.11.2024|18:39Олександр Гаврош: "Фортель і Мімі" – це книжка про любов у різних проявах
- 19.11.2024|10:42Стартував прийом заявок на щорічну премію «Своя Полиця»
- 19.11.2024|10:38Поезія і проза у творчості Теодозії Зарівної та Людмили Таран
- 11.11.2024|19:2715 листопада у Києві проведуть акцію «Порожні стільці»
- 11.11.2024|19:20Понад 50 подій, 5 сцен, більше 100 учасників з України, Польщі, Литви та Хорватії: яким був перший Міжнародний фестиваль «Земля Поетів»
- 11.11.2024|11:21“Основи” вперше видають в оригіналі “Катерину” Шевченка з акварелями Миколи Толмачева
- 09.11.2024|16:29«Про секс та інші запитання, які цікавлять підлітків» — книжка для сміливих розмов від авторки блогу «У Трусах» Анастасії Забели
- 09.11.2024|16:23Відкриття 76-ої "Книгарні "Є": перша книгарня мережі в Олександрії