Re: цензії
- 20.11.2024|Михайло ЖайворонСлова, яких вимагав світ
- 19.11.2024|Тетяна Дігай, ТернопільПоети завжди матимуть багато роботи
- 19.11.2024|Олександра Малаш, кандидатка філологічних наук, письменниця, перекладачка, книжкова оглядачкаЧасом те, що неправильно — найкращий вибір
- 18.11.2024|Віктор ВербичПодзвін у сьогодення: художній екскурс у чотирнадцяте століття
- 17.11.2024|Василь Пазинич, фізик-математик, член НСПУ, м. СумиДіалоги про історію України, написану в драматичних поемах, к нотатках на полях
- 14.11.2024|Ігор Бондар-ТерещенкоРозворушімо вулик
- 11.11.2024|Володимир Гладишев, професор, Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти«Але ми є! І Україні бути!»
- 11.11.2024|Ігор Фарина, член НСПУПобачило серце сучасніть через минуле
- 10.11.2024|Віктор ВербичСвіт, зітканий з непроминального світла
- 10.11.2024|Євгенія ЮрченкоІ дивитися в приціл сльози планета
Видавничі новинки
- Корупція та реформи. Уроки економічної історії АмерикиКниги | Буквоїд
- У "НІКА-Центр" виходять книги Ісама Расіма "Африканський танець" та Карама Сабера "Святиня"Проза | Буквоїд
- Ігор Павлюк. "Бут. Історія України у драматичних поемах"Поезія | Буквоїд
- У Чернівцях видали новий роман Галини ПетросанякПроза | Буквоїд
- Станіслав Ігнацій Віткевич. «Ненаситність»Проза | Буквоїд
- Чеслав Маркевич. «Тропи»Поезія | Буквоїд
- Легенда про ВільнихКниги | Буквоїд
- Нотатник Вероніки Чекалюк. «Смачна комунікація: гостинність – це творчість»Книги | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Небо, ромашки і ти»Поезія | Буквоїд
- Володимир Жупанюк. «З подорожнього етюдника»Книги | Буквоїд
Літературний дайджест
Юрій Винничук. Фейки і конвульсії
Навіщо Ярош розповідає про якесь своє підпілля у Криму?
Щоб українці в Криму зазнали переслідувань? Бо ж ніякого підпілля нема, як і нема Правого сектора... А Тризуб, з якого він вилупився – це саме те яєчко, яке знесли російські спецслужби
Позаминулого тижня на зустрічі з читачами у Рівному я довідався, чому цю саму зустріч відмінили взимку. З´ясувалося, що організатори отримали дзвінок з рівненської прокуратури. Саме тієї, яку тролив Сашко Білий.
Попередження звучало так: "Хіба ви не знаєте, що Винничук – особистий ворог президента Януковича? Для нього в Рівному закриті усі зали!"
А тепер я собі думаю: особистий ворог Януковича! Це ж крутіше, ніж "заслужений" чи "народний". Та це навіть крутіше, ніж лауреат премії Т. Шевченка.
То оце мені спало на думку, чи не могла б мені нова влада вручити посвідчення "Особистий ворог президента України Віктора Януковича"? І щоб з печаткою. І з дублікатом в перекладі англійською.
Цікаво було б поглянути на реакцію водія маршрутки, даішника чи офіціанта, якому б я таке посвідчення показав. Або на реакцію прикордонника в шенгенській зоні чи генерального консула.
Такі, знаєте, в мене дуже невинні мрії.
Хоча вершиною щастя, мабуть, був би титул "особистий ворог президента Путіна". І, може, став би, якби ж то я вигадав таку гарну пісню "Путін х...ло!"
На жаль, мене випередив харківський ультрас.
Відповідь з Росії не забарилася. Інститут русского язика імені В. Віноградова РАН постановив виключити використання "лексической единицы "хуй" в современном русском языке". При чому не тільки це слово, а й похідні значення.
Цю новину швидко поширило безліч сайтів, хоча то був доволі вдалий фейк. Але чимало людей таки повірило і стали на повному серйозі роздумувати, як же ті какадеміки збираються впровадити у життя свою постанову, коли без вживання цього слова жоден ісконний русскій ані дурної гайки не закрутить, ані авта не заведе.
Фейки стали невід´ємною частиною нашого інформаційного життя. Інколи вони дотепні, інколи бісять. Бо ж ніщо так не тішить душу щирого українця. як чергова інформація про "пакращення" життя у Криму. На другому місці йде блага вість про те, що почали мочити колорадосів.
Але повідомлення від Лесі Оробець про 10 убитих російських окупантів мені відразу здалося побрехенькою. Розлетілася ця маячня дуже швидко, тішачи наші потаємні бажання, але ніхто при цьому чомусь не замислився, що інформація йде лише від однієї особи.
І якби було справді так, то трупи б уже фігурували на російському телебаченні, а екзальтовані данбаскіє бабушкі голосили б у небеса і заламували руки.
Незрозуміла ситуація з антитерористичною операцією, яка чи то уже почалася, чи то ось-ось почнеться, а чи й не пробувала початися, не може не нервувати. А відтак народ сам продукує якісь "новини" про штурми, атаки, бої, полонених і заручників. І то по обидва боки барикад.
Одним ввижаються російські війська, які ось уже вступили на територію України з боку Луганська, а іншим – американські найманці, бандерівці й бійці Правого сектору.
Жару додають наші праві, які люблять надто часто згадувати всує Бандеру. Свободівці знову і знову радісно повідомляють, що "Слава Україні" і "Героям слава" – бандерівські гасла. Я уже писав про те, що це неправда. Ці гасла існували і до Бандери. Але ж чути мене невигідно, бо так хочеться нагнітати ситуацію і страхати Схід бандерівською чупакаброю!
На останньому шоу Шустера Тягнибок знову наголосив, що це бандерівські гасла.
Навіщо це робиться?
Навіщо Ярош розповідає про якесь своє підпілля у Криму? Щоб українці в Криму зазнали переслідувань? Бо ж ніякого підпілля нема, як і нема Правого сектора там, де він комусь увижається. А Тризуб, з якого він вилупився – це саме те яєчко, яке знесли російські спецслужби і активно використовують досі.
Росіяни і східняки нацизм бачать у кожній дрібниці, а на підтвердження цього згадують гасло "Нація понад усе". Даремно комусь із них пояснювати, що слово "нація" походить не з гітлерівського підручника, а від латинського "natio" – народ!
То що ж такого агресивного чи поганого в тому, коли звучатиме "Народ понад усе"?
Не олігархи, не політики, не чиновники, а народ.
Але Схід у переважній своїй масі ніколи не відчував себе народом. Зараз окремі з них нарікають на владу, яка їм нічого не дала. Однак влада була їхньою усі 23 роки. Чому ж досі не протестували?
Росія вимагає від нас федералізації. Але ідея федералізації наразі озвучена лише у трьох областях невеликою купкою громадян.
Яким же чином можна федералізувати Україну? У трьох областях, навіть якщо прийняти той неймовірний факт, що цього хоче більшість жителів, буде встановлена федералізація, а решта України буде жити, як і раніше?
Це ж абсурд. Адже більшість українців федералізації не хоче.
Що зміниться, якщо у кількох областях російська мова стане офіційною поруч державної? Насправді нічого. Діючий закон і без того дозволяє використовувати її всюди без обмежень.
Однак Росія чомусь за владарювання Януковича не вимагала ані федералізації, ані другої державної настільки активно. Усе обмежувалося заявами окремих політиків.
Зате тепер усе це скидається на якісь передсмертні конвульсії хижака, який навіть конаючи, не може випустити зі своїх кігтів упольовану здобич. А при цьому повторює репліку з п´єси Островського: "Так нє дастанься ти нікаму!"
Коментарі
Останні події
- 28.11.2024|14:49Видавництво Старого Лева спільно з Talents for Ukraine запускають серію подій "Читати. Говорити"
- 27.11.2024|12:11"Книгарня "Є" відновлює тури для письменників: дебютні авторки-фантастки вирушають у подорож Україною
- 21.11.2024|18:39Олександр Гаврош: "Фортель і Мімі" – це книжка про любов у різних проявах
- 19.11.2024|10:42Стартував прийом заявок на щорічну премію «Своя Полиця»
- 19.11.2024|10:38Поезія і проза у творчості Теодозії Зарівної та Людмили Таран
- 11.11.2024|19:2715 листопада у Києві проведуть акцію «Порожні стільці»
- 11.11.2024|19:20Понад 50 подій, 5 сцен, більше 100 учасників з України, Польщі, Литви та Хорватії: яким був перший Міжнародний фестиваль «Земля Поетів»
- 11.11.2024|11:21“Основи” вперше видають в оригіналі “Катерину” Шевченка з акварелями Миколи Толмачева
- 09.11.2024|16:29«Про секс та інші запитання, які цікавлять підлітків» — книжка для сміливих розмов від авторки блогу «У Трусах» Анастасії Забели
- 09.11.2024|16:23Відкриття 76-ої "Книгарні "Є": перша книгарня мережі в Олександрії