Re: цензії

Андрій Середа: Так, щоби відчути себе, – можливо, це не відчуття, а радше невеличкий останній поштовх, коли ти нарешті розумієш, що знаходишся вдома, стоїш на своїй землі, але відчути, тобто не бути ним, а просто раптом відчути, думаю, що це неможливо. Це можуть хіба що депутати, але нормальна людина так не відчуває.

Антін Мухарський: Ви від самого народження розмовляли українською?

Андрій Середа: Ні, від народження я взагалі не розмовляв! Хіба що від 13 років.

Антін Мухарський: Тобто ви самоідентифікувалися як Андрій Середа у 13-річному віці?

Андрій Середа: А ви думали, що як святий Миколай – народився і відразу пішов? (сміється)

Антін Мухарський: От, бачите, поставили ведучого в тупик – не знаю тепер навіть про що питати Андрія, бо він відповідає як гуру, метр, як Софокл, Сократ.

Андрій Середа: Просто я намагаюся відповідати так, як ставиться питання.

Антін Мухарський: Що для вас означає національність?

Андрій Середа: У нас є вороги, нелюди, всілякі падли, котрі нас можуть оточувати, але в понятті українства героїв немає – є або українець, або неукраїнець.

Антін Мухарський: Хто є ворогами українства як такого?

Андрій Середа: Падло всіляке.

Антін Мухарський: Прекрасна відповідь, супер! Дякую.

Антін Мухарський: Ви користуєтеся інтернетом? Набираєте інколи, наприклад, ім’я “Андрій Середа” чи “гурт “Кому вниз”?

Андрій Середа: Ні. Я свого часу допоміг своїй дружині народити сина, щоби він носив мені пиво. Але поки він виріс і може мені купити пиво, то я вже пиво майже не п’ю. І щоби мій син не перетворився для мене на непотрібну функцію, я переклав на нього відповідальність за інтернет.

Антін Мухарський: Ви закінчили театральний інститут. У кого вчилися? Я теж закінчував театральний інститут і пішов із театру.

Андрій Середа: Це був Аркадій Гашинський.

Антін Мухарський: Він якось підійшов до мене і сказав: “Хлопче, ти непогано граєш”. І це в той час, коли інші казали, що я грав жахливо.

Андрій Середа: До речі, йому вірити не можна з першого разу.

Антін Мухарський: З театром вас щось зараз пов’язує, крім п’єс Подерв’янського? І як ви ставитеся до українського театру?

Андрій Середа: З театром пов’язує дуже багато, тому що перебування на сцені – це сталося завдяки театру, бо музики як такої не існує, музика - це спосіб спілкування з людьми, це власне театр і породжує. Тому що ті, хто не проходять театральну сцену, свято вірять у те, що вони музиканти. Але такого фаху, як музикант не існує. Музика – це просто дія. Бо якщо не вистачає слів, якщо недорікуватий, малий лексикон, погані інтонації, то музика саме або розбавляє все це гівно, нівелює і тоді створюється поп-музика, або вона допомагає, наприклад, якщо ти знаєш на три слова більше, - і тоді це вже альтернативна музика. Таку вже тяжко слухати, її можуть слухати тільки 10%.

Антін Мухарський: Скільки вас слухає? Знаєте якусь приблизну кількість шанувальників за 25 років діяльності?

Андрій Середа: Ну так, частина померла вже від старості.

Антін Мухарський: Вони були такі старі?

Андрій Середа: Звичайно, вони ж народилися раніше, ніж ми.

Антін Мухарський: Вас слухали люди, старші за вас? Коли ви починали 25 років тому, люди інтелектуально підкуті розуміли, що ви – хлопці, котрі щось файне роблять, чого раніше не було, і за “совєтів” не можна було робити.

Андрій Середа: Не знаю, наскільки файне, але те, що воно збігалося з певними їхніми внутрішніми переживаннями, то в цьому переконаний.

Антін Мухарський: Із Фейсбук-сторінки: Іда Ворс питає: “Наскільки ви вільна людина, у чому ви себе обмежуєте?”

Андрій Середа: У принципі, я вважаю себе вільною людиною.

Антін Мухарський: Андрію, ваша цитата: “Я впевнений, що Україна буде змушена пройти етап тоталітарної національної влади. Це нормальний шлях розвитку, без якого не можна знайти себе і своє місце у світі, без цього етапу не буде еліти, бо елітарність – це аскеза для нації та її найвищих інтересів”. Що для вас є елітою? Хто може претендувати на це звання?

Андрій Середа: Перш за все людина розумна, тому що найгидотніше, що ти можеш побачити в житті, це людина нерозумна, дурна, маю на увазі дорослу людину, бо в дитини ще все попереду. А коли ти розумний, то вже є на шляху до еліти. Це вузький профіль, і його досягають тільки через аскезу. Ти так переконав оточуючих, що знаєш, чого хочеш, що сам повірив у це.

Антін Мухарський: І змусив повірити інших…

Андрій Середа: Так, кругообіг гівна в природі, як у Чонкіна написано. Там ще є такий символ – називається “уроборос”

Антін Мухарський: Хто не знає, що таке уроборос, - це та зміюка, яка хапає себе за хвіст. Продовжуємо, ще одне запитання із Фейсбукувід Адреса Довбня: “Чому серед представників мрачного європейського дарк-фолку так багато гомосексуалістів? Чи фашизм спонукає до гомосексуалізму?”

Андрій Середа: Цей чоловік просто не там знаходиться, його батьки якось не до того привчили. Мені знається, що він не там сидить, якщо він сидить взагалі, я не знаю пози його. Він не за адресою звертається.

Антін Мухарський: Як ви ставитеся до монотеїзму та іудеохристиянства, нав’язаного українцям? Ви віруюча людина?

Андрій Середа: От якщо я за диктатуру окремої людини, я за якийсь нормальний стан, хоча б тимчасовий, то стосовно божества, думаю, це дуже велика нахабність - скидати на одного Бога всі функції, це погано і не ввічливо. Я у віці 25 років поповнив ряди християнського воїнства Української Автокефальної Церкви.

Антін Мухарський: Питання від Інни Тарасюк: “Як побороти комунізм у головах українців?”

Андрій Середа: Сокирою, лопатою.

Антін Мухарський: Комунофашизм, який процвітає, і зараз знову з Російської імперії лине на ці терени, як ви до нього ставитеся?

Андрій Середа: Комунофашизм? Такого напрямку взагалі не існує. Це культивація педарастії, це все одно що на Заході не можна називати тата татом, а маму мамою, все одно що батьками є двоє чуваків - воно взагалі не поєднується. Так і комунофашизм – культивація педарастії, такого немає в природі.

Антін Мухарський: Як ви стали націоналістом?

Андрій Середа: Юрко Позаяк, напевно, знає. От ви пили калганівку? Коли випиваєш калганівку, тоді стаєш українцем, як би не крутився. Свиню їсти треба, тому що так доводиш своє українство, крім того, доказуєш свій найвеличніший, найблагородніший, через кулінарію, шовінізм, адже ти проти тих, хто не їсть свиню, бо вони - родичі свині.

Антін Мухарський: В одному з чисел нашого інформаційного партнера – журналу “Український тиждень” – обговорюють традицію святкування Дня побєди, зокрема опозиційними політиками, яким закидають використання цього сумнівного свята для розширення електоральної бази за рахунок ветеранів і співчуваючих. Друга світова війна була трагедією для українського народу, через яку він пройшов. І от питання: чому вони святкують українську трагедію?

Андрій Середа: Одне з двох – або це дуже розумне питання, або дуже дурне. Я не знаю. Дайте мені півгодинки для з’ясування, яке це питання (сміється). Я думаю, тому що вони дурні. Я колись дивився передачу на каналі “Дискавері”, власне, на що перетворюється мозок після деяких ударів по голові. Настільки цікаві всілякі речі, які там оточують зсередини череп. Там навіть дзеркало є, щоб мозок міг сам на себе дивитися. Так-от, розбиття чи деформація цього дзеркала призводить до того, що мозок бачить вже не себе. В одного з кандидатів така праця, щоб його били по голові. Це говорить про те, що він не відчуває нічого. Тому він святкує перемогу. Хто там іще? Турчинов. Я завжди його любив – це робот, як він говорить, як поводиться, яке в нього обличчя… Там реально десь є батарейки в нього. Третій – Яценюк – це кролик Банні, це не людина (сміється).

Антін Мухарський: Яке ваше ставлення до георгіївської стрічки, яка пов’язана з царською ідеологією, за неї у 1920-ті роки розстрілювали…

Андрій Середа: Коли якийсь мудак чіпляє на себе чи на машину георгіївську стрічку, то радше за все він підтримує людину, яку страшенно цінує, - наприклад, Маннергейма. Наскільки я знаю, він мав таку стрічку.

Антін Мухарський: Чи є в України якась національна ідея?

Андрій Середа: Не знаю, ми ж не ідеологи.

Антін Мухарський: Але ви абсолютно чітко базуєте свої вислови, своє життя на якихось ідеологічних засадах, приміром, українського націоналізму.

Андрій Середа: Ми переживаємо стосовно того, в якому стані знаходяться наші тато і мама, боремося за їхнє здоров’я, допомагаємо, святкуємо з ними, час від часу телефонуємо. Це, власне, те саме. Якщо ти час від часу дзвониш своїй державі, святкуєш, бережеш її здоров’я. Ідеологія – це засіб захисту, але в людському значенні заради наступу. От і все, це називається ідеологією.

Антін Мухарський: Вам коли-небудь погрожували за вашу творчу діяльність?

Андрій Середа: Я тоді був п’яний, не пам’ятаю.

Антін Мухарський: А в тверезому стані?

Андрій Середа: У тверезому вони мене не бачили.

Антін Мухарський: А часто вас можна побачити в тверезому стані?

Андрій Середа: Та ні, просто рідко нападали.

Антін Мухарський: Чи має Україна якусь історичну місію?

Андрій Середа: Є держава, яка, якщо отримає істину, як-от Росія: яка в неї справжня історія, яку історію вона вкрала, то вона здохне. Це наше першочергове завдання, тому що ми її породили і ми маємо її знищити. Так було написано ще в Гоголя – нести істину. На нашій землі свого часу перетнулися всі світові шляхи. Земля, на якій що ти не робив би (маю на увазі в культурному плані), можна вважати світовою спадщиною, це скрізь буде зрозуміло. Ми в цьому пересвідчилися, перебуваючи на міжнародних фестивалях і спілкуючись із людьми різних національностей. Тобто народжені на цій землі люди мають від Бога священне право робити все, що завгодно. Але треба завжди пам’ятати один момент: таке право тобі дається тільки цією землею. Оце і є патріотизм, націоналізм, любов, ненависть і таке інше. Ми є богоподібні люди.

Антін Мухарський: Головна проблема України?

Андрій Середа: А хер його знає… Я не знаю.

Антін Мухарський: Які якості мусить мати загальнонаціональний лідер?

Андрій Середа: Лідер – це єдина структура, якщо не сказати про людину, це та сполука можливостей, яка дозволяє людині відчувати себе вільною.

Антін Мухарський: Мао Цзедун, Пол Пот, Лєнін, Адольф Гітлер… Ваше ставлення до тоталітаризму?

Андрій Середа: Тоталітаризм – це пришвидшена дія оберігання свого. Пришвидшена дія, тому що є речі, які треба будувати швидко. Якщо не буде тоталітаризму, то міст буде безкінечно недобудованим. І тільки ідіот може вважати, що в 21 столітті, утопивши кран “Захарій”, міст не побудуєш, все, торба. Він так і буде стояти. Дебільна влада, дебільні посили, меседжі.

Антін Мухарський: Хто для вас є українським національним героєм в історичному контексті?

Андрій Середа: Всі ті люди, які, читаючи різні свідчення з боку ворогів, прихильників, здебільшого, якщо відкинути всіляку ідеологічну, нанесену ззовні окупаційну срань, викликають романтичні відчуття. Ці люди достойні того, щоб жити вічно.

Антін Мухарський: А ви буваєте інколи сентиментальним?

Андрій Середа: Я виріс на індійських фільмах. Ну але вже зараз Індія мене не ставляє, але “осадок остался”. Від цього можна зі сміху всратися. Герой Роберта де Ніро в якомусь фільмі, не пригадую назви, каже: “Що зі мною відбувається? Я подивився рекламу, де було троє кошенят, і плакав півгодини…” От, певно, це той стан. Він нічим не пояснюється. Ти можеш зранку встати, зробити 40 віджимань від підлоги і раптом заплакати. Мені здається, що сентиментальність – від Бога. Це, по-перше, найгидотніша штука, коли бачиш чоловіче обличчя в сльозах, бо більш огидної морди побачити неможливо. Це Боги і природа доказують, що є збалансованість у світі, є красиві обличчя, а є огидні, а є й такі, які можуть бути і красивими і гидотними по черзі.