Re: цензії
- 13.03.2026|Марія Федорів, письменниця«Цей Великий день»: свято, закодоване у слові
- 11.03.2026|Буквоїд«Коли межа між світами така тремка і непевна...»
- 09.03.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ100 тонн світла
- 07.03.2026|Надія Гаврилюк“А я з грядущих, вочевидь, епох”
- 06.03.2026|Микола Миколайович ГриценкоДефіцит людського спілкування. Проблематика «Відступників» Христини Козловської
- 04.03.2026|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськХтось виловлює вірші...
- 27.02.2026|Василь КузанМіж "витівкою" і війною
- 26.02.2026|Роман Офіцинський«Моя Галичина» Василя Офіцинського
- 24.02.2026|Тетяна Іванчук, письменницяПартитура життя
- 22.02.2026|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськТалановиті Броди
Видавничі новинки
- «Безрозсудна» Лорен Робертс: почуття vs обов’язок та повалені імперіїКниги | Буквоїд
- Ігор Павлюк. «Голод і любов»Поезія | Буквоїд
- Олена Осійчук. «Говори зі мною…»Поезія | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Магніт»Поезія | Буквоїд
- Олександр Скрипник. «НКВД/КГБ проти української еміграції. Розсекречені архіви»Історія/Культура | Буквоїд
- Анатолій Амелін, Сергій Гайдайчук, Євгеній Астахов. «Візія України 2035»Книги | Буквоїд
- Дебра Сільверман. «Я не вірю в астрологію. Зоряна мудрість, яка змінює життя»Книги | Буквоїд
- Наомі Вільямс. «Пацієнтка Х, або Жінка з палати №9»Проза | Буквоїд
- Христина Лукащук. «Мова речей»Проза | Буквоїд
- Наталія Терамае. «Іммігрантка»Проза | Буквоїд
Літературний дайджест
Всеволод Емелин: «Помоги мне, Валентин»
Подари мне, подари, подари мне валентинку.
Стихотворение Всеволода Емелина ко Дню всех влюблённых: «Я подлее всех скотин, — восклицал он исступлённо, — помоги мне, Валентин, покровитель всех влюблённых».
Если вам за сорок лет,
В жизни нет совсем интима,
Лишь один в тоннеле свет -
День святого Валентина.
Плачет, глядя в монитор,
Всеми брошенный мужчина,
У него один партнёр -
Мировая паутина.
Вот февральской ночью злой
Он сидит на шатком стуле
И дрожащею рукой
Тычет по клавиатуре.
Под остатками волос
Он сидит в несвежей майке,
И плывут сквозь призму слёз
На экране порносайты.
Не напрасно смотрит он
Разноцветную мозаику,
Он мучительно влюблён
В девушку из порносайта.
Тихо смотрит на неё,
Словно снайпер в крест прицела,
На красивое бельё,
На ухоженное тело.
Океаны, города,
Госграницы между ними,
Микросхемы, провода,
Он не знает её имя.
Сколько лет совсем один он,
Злою жизнью загнан в угол.
«День святого Валентина»
Забивает в поиск «Гугла».
Он хотел узнать в ту ночь
Всех влюблённых на планете,
Кто бы мог ему помочь
Эту девушку вдруг встретить.
И в ответ на свой вопрос
Узнаёт из «Википедии» —
Так издревле повелось,
Это римское наследие.
Был там праздник неприличный,
Назывался Луперкалии, —
По семи холмам столичным
Бабы голые скакали.
Было столько голых тел,
Что не надо интернета…
Только он спросить хотел
Не про это, не про это.
И ещё во тьме времён,
В третьем веке нашей эры,
Там священник был казнён
За любовь свою и веру.
Палачи швырнули прах
Под античные колонны,
Он с тех пор на небесах
Покровитель всех влюблённых.
В трудный двадцать первый век
Средь компьютерного блуда
Одинокий человек
Попросил у неба чуда.
Он собрал остатки сил,
Стул свой шаткий опрокинул
И молитву обратил
Ко святому Валентину.
«Я подлее всех скотин, —
Восклицал он исступлённо, —
Помоги мне, Валентин,
Покровитель всех влюблённых».
Лёжа на полу в пыли,
Раздирая грудь и плечи,
Он молил: «Пошли, пошли
Мне с моей любимой встречу».
Вдруг сверкнул нездешний свет,
Ожила его картина,
Знать преград на свете нет
Для святого Валентина.
В середине февраля
Может он раздвинуть горы,
Может осушить моря,
Лопнул пластик монитора.
И, рассеивая тьму,
Безо всякого обмана
Вышла девушка к нему
Из разбитого экрана.
Не смолкал всю ночь их крик,
Шли любовные утехи,
Он не знал её язык,
В этом не было помехи.
Будто снова двадцать лет,
Снова Сочи или Гагры,
Был он бронзовый атлет
Без виагры, без виагры.
Поменяли сотни поз,
Как он счастлив был, о боже,
Лепестками белых роз
Было устлано их ложе.
Для влюблённых двух сердец
Не хватило «Камасутры»,
Он забылся наконец
И проснулся серым утром.
В окна мутные его
Смотрят снежные просторы,
А в квартире никого,
Лишь осколки монитора.
И с тех пор, который год,
Сгорбившись, как старый ворон,
Он её ночами ждёт
Над разбитым монитором.
Вспоминает до зари
Он любимую картинку —
Подари мне, подари,
Подари мне валентинку.
Всеволод Емелин
Фото: www.torange.ru
Коментарі
Останні події
- 11.03.2026|18:35«Filling in»: Україна заповнює культурні прогалини на Лейпцизькому книжковому ярмарку 2026
- 09.03.2026|08:57Письменник-азовець Павло Дерев’янко презентує в Луцьку культове козацьке фентезі
- 06.03.2026|08:40Оголошено конкурс літературної премії імені Катерини Мандрик-Куйбіди
- 24.02.2026|15:53XХVІІ Всеукраїнський рейтинг «Книжка року ’2025». Остаточні результати
- 22.02.2026|12:341 березня у Києві відбудеться друга письменницька конференція проекту «Своя полиця»
- 18.02.2026|17:24«Крилатий Лев» оголошує прийом матеріалів на визначення лавреатів 2026 року
- 18.02.2026|17:14Оголошується прийом творів на конкурс імені Івана Чендея 2026 року
- 18.02.2026|16:5428 лютого Мар’яна Савка вперше покаже у Львові концерт-виставу «Таємний чат»
- 16.02.2026|17:46Романтика, таємниці та київські спогади: Як пройшла презентація «Діамантової змійки» у Відні
- 07.02.2026|13:14Українців закликають долучитися до Всесвітнього дня дарування книг
