
Re: цензії
- 14.09.2025|Тетяна Колядинська, м. ДніпроЗа якими правилами “грали” радянські засоби масової інформації
- 03.09.2025|Ольга Шаф, м. Дніпро«Був на рідній землі…»
- 02.09.2025|Віктор ВербичКнига долі Федора Литвинюка: ціна вибору
- 01.09.2025|Василь Пазинич, поет, фізик-математик, член НСПУ, м. СумиОдухотворений мегавулкан мезозойської ери
- 25.08.2025|Ярослав ПоліщукШалений вертеп
- 25.08.2025|Ігор ЗіньчукПравди мало не буває
- 18.08.2025|Володимир Гладишев«НЕМОВ СТОЛІТЬ НЕБАЧЕНИХ ВЕСНА – ПЕРЕД ОЧИМА СХОДИТЬ УКРАЇНА»
- 12.08.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськПолтавська хоку-центричність
- 07.08.2025|Ігор ЧорнийРоки минають за роками…
- 06.08.2025|Ярослав ПоліщукСнити про щастя
Видавничі новинки
- Христина Лукащук. «Мова речей»Проза | Буквоїд
- Наталія Терамае. «Іммігрантка»Проза | Буквоїд
- Надія Гуменюк. "Як черепаха в чаплі чаювала"Дитяча книга | Буквоїд
- «У сяйві золотого півмісяця»: перше в Україні дослідження тюркеріКниги | Буквоїд
- «Основи» видадуть нову велику фотокнигу Євгена Нікіфорова про українські мозаїки радянського періодуФотоальбоми | Буквоїд
- Алла Рогашко. "Містеріум"Проза | Буквоїд
- Сергій Фурса. «Протистояння»Проза | Буквоїд
- Мар’яна Копачинська. «Княгиня Пітьми»Книги | Буквоїд
- "Моя погана дівчинка - це моя частина"Книги | Володимир Гладишев, професор, Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
- Джон Ґвінн. "Лють Богів"Проза | Буквоїд
Літературний дайджест
Топ-7 французьких романів цієї осені
Французи збирають плоди цьогорічного літературного врожаю. Традиційно, новий літературний рік у Франції розпочався 1 вересня. Читачам представили 646 романів, 220 з яких є творами іноземних авторів, які були перекладені французькою мовою.
«Підготовка літературних новинок є серйозною. Видавці працюють впродовж всього літа. Вони готують книжки також для премій, котрими нагороджуватимуться романи в листопаді. Це важлива культурна подія у Франції, яка має свою історію», - розповів львів´янам директор Французького Альянсу у Львові Жером Ваннепен.
В сімнадцятому столітті серед культурних кіл Франції виникають літературні осередки. Такі, як салони мадам де Рамбуйе, мадам Помпадур. На цих салонах обговорювались літературні твори і це слугувало тому, що згодом вони могли бути опубліковані.
В середині 18 століття Жюль і Едмон Гонкур теж організували такий салон, який мав мету популяризувати молодих авторів. Він став імпульсом до заснування у 1903 році літературної премії Гонкур, якою і до сьогодні нагороджують французьких та іноземних авторів. Розмір премії, які в 1903 році, складає 10 євро. «Премія не є великою, проте інтерес є комерційний і маркетинговий, твір переможця видається в статисячному накладі», - інформував Ваннепен.
Літературна презентація новинок супроводжується потужною рекламною кампанією у ЗМІ.
Прибутки книгарень в цей період сягають 6 мільйонів євро.
«Із 646 авторів, я відібрав 7, які представлю львівській публіці, ця сімка була сформована за критерієм популярності», - анонсував Жером Ваннепен.
Жан Ешеноз
Народився у 1943 році. Вже здобув премію Гонкур за свій роман «Я йду». Закінчив соціологію, журналістику, працював діджеєм, тестером на підприємствах з електронної техніки. Літературне натхнення до нього прийшло з народженням сина. Коли його перший роман «Меридіан Грінвіч» було продано у розмірі 500 примірників, для видавця це було катастрофою, проте видавництво продовжувало його підтримувати, в чому не помилилось, адже зараз Ешеноз знаменитий автор.
Жан Ешеноз захоплювався біографією в романі. Він написав роман «Бігти» про чеського атлета, а також роман про Равеля. Твори письменника не є датованими і абсолютно точними. Це справжні романи-біографії. Його цьогорічний роман називається «14». Автор веде мову про Першу світову війну. Ця тема є дуже поширеною у французькій літературі. Ешеноз вдається також до цього сюжету. Його стиль дуже реалістичний і мінімалістичний. Роман розповідає про п´ятьох молодих людей, які проживають поблизу Бордо і котрих на початку війни мобілізували на фронт. Ці молоді люди дуже горді і щасливі з того, що йдуть на війну. Мало хто вміє стріляти, але вони пишаються тим, що будуть воювати. Тоді вони думали, що війна триватиме 2 тижні, проте вона закінчиться лише через 4 роки. З числа цих 5 юнаків лише один повернеться додому живим, без руки.
Жером Феррарі
Письменник народився у 1968 році. Викладає філософію, зокрема педагогічну діяльність вів в Алжирі, на Корсиці. Зараз викладає в Абу-Дабі. Цьогоріч за роман «Проповідь про падіння Риму» здобув премію Гонкур.
В основі сюжету - взяття Риму в 410 році. Роман поділено на глави, які виглядають так само як проповідь святого Августина. Феррарі хоче проілюструвати, що жодна цивілізація не є вічною, ані грецька, ані римська, ані наша. Вона як людина: народжується, живе і помирає. Письменник розповідає про двох студентів, які закінчили філософський факультет і замість того, аби стати викладачами філософії, вони керують сільським баром на Корсиці. З цього закладу вони хочуть зробити один з найкращих світів, як у філософській теорії Ляйбніца.
«Для франкофонів роман є цікавим тим, що ми багато дізнаємось з життя Корсики», - відзначив Ваннепен. Всередині роману розповідається про розквіт цього закладу, проте вкінці бар занепаде, що спричинять алкоголізм та бійки. Вже у вересні книга була продана у ста десяти тисячах екземплярів.
Сесіль Гільбер
Письменниця народилась у 1963 році. Здобула хорошу освіту: закінчила політологію, філософію, журналістику. Її новий роман - це історія подружжя, яке живе в Парижі. Чоловік, який досі був міцним та сильним - хворіє і потрапляє до лікарні. Для жінки це велика травма. Роман побудований на ставленні хвороби, до її етики. Чи змінюється життя, коли приходить хвороба і ми живемо з болем, чи ми намагаємось змінити своє ставлення до хвороби? Жінка вважає, якщо трапилась така подія, що вплинула на її життя - з неї потрібно скористатись до кінця. Вона гідно сприймає ситуацію і живе з нею.
Вона оберігає себе від болю, якого їй завдає ця хвороба і болю який можуть завдати інші люди.
Саломе Шнек
«Ця жінка є відомою у Франції. Працює на телебаченні. Вона медіатизована, відтак її твори викликають багато критики. Сюжет її роману, як і сюжет Ешноза часто зустрічається», ¬- анонсував Ваннепен. У своїй книзі письменниця веде мову про голокост, крізь особисту призму своєї родини.
«жінка дізнається, що мати назвала її іменем Саломе, в честь своєї сестри. Про існування тітки-тезки жінка досі нічого не знала. Сестра матері померла у 1943 році в Аушвіці, де загинула і велика частина її родини. Новина про тітку змінює її мислення. Маючи лише фотографію, вона хоче відшукати історію своєї сім´ї, для цього їде до Литви, Ізраїлю та США.
«В цьому романі під питання ставиться легітимність писати ще раз на цей сюжет», - зазначив Ванне пен..
Патрік Девіль
Письменник народився в 1957 році, живе в Франції. Багато подорожує. Керує видавництвом іноземних письменників та перекладачів у Британі. Його твори перекладені на десяток мов. 20 років мешкав закордоном в Алжирі, на Кубі, в Уругваї. Його роман «Чума й холера» отримав премію Феміна. Це роман біографічний та історичний. В його основі розповідь про Олександра Єрсіна, який був правою рукою видатного французького лікаря Пастера. Олександр Єрсін менш відомий, аніж Пастер. Він вирішив не обирати паризьку кар´єру, а подорожувати світом. Єрсін народився у 1863 році в Швейцарії і помер у 1943 році у В´єтнамі. Він став першим лікарем, який вилікував хворого на чуму. Також знайшов бацилу від чуми під час епідемії у Гонконгу у 1894 році.
Олів´є Адам
Письменнику 34 роки. Окрім літературної діяльності, працює сценаристом. Написав сценарій до фільму «Welcome», який розповідає про мігрантів, які не можуть перейти кордон в Кале. На теренах Франції автор є дуже популярним. Уже здобув премію Гонкур. Його новий роман носить назву «Краї».
«Історія, яку він розповідає у своїй книзі банальна. Вона йде від першої особи. Це автор, який розлучений, любить свою колишню дружину і сумує за двома дітьми. Він є загубленою людиною, бо не може себе знайти ані в суспільстві, ані в сімейному житті, перебуваючи на маргінесах. Книга є метафорою сучасного французького суспільства, де людина шукає свої цінності, вона ілюструє напруженість діалогу між поколіннями. Це історія гарно написана. Можливо вона банальна. Проте фоновим у ній є сучасне французьке суспільство», - зазначив Ваннепен.
Матіас Енар
Письменник народився у 1972 році. Енар є знавцем арабського світу. Вивчав перську мову в інституті Східних мов у Парижі. Його роман «Вулиця злодіїв» розповідає про двох молодих марокканців, які хочуть покинути свою країну. Сюжет є актуальним. Двоє молодих людей опиняються у вирі подій Арабської весни. Маніфестації, демонстрації. Згодом герої потрапляють у Барселону.
«Ця книга дуже сподобалась французькому читачеві, роман добре продається. Він був нагороджений першою премією Гонкур «Вибір Сходу». Студенти з Єгипту та Лівану вибрали саме цю книгу для того, аби нагородити її премією. Ця книга є мандрівкою у світ Сходу, до я кого ми не є близькими і далеко не все знаємо про нього», - підсумував Ваннепен.
Роксолана Савчин
Коментарі
Останні події
- 11.09.2025|19:25Тімоті Снайдер отримав Премію Стуса-2025
- 10.09.2025|19:24Юліан Тамаш: «Я давно змирився з тим, що руснаків не буде…»
- 08.09.2025|19:3211 вересня стане відомим імʼя лауреата Премії імені Василя Стуса 2025 року
- 08.09.2025|19:29Фестиваль TRANSLATORIUM оголосив повну програму подій у 2025 році
- 08.09.2025|19:16В Україні з’явилася нова культурна аґенція “Терени”
- 03.09.2025|11:59Український ПЕН оголошує конкурс на здобуття Премії Шевельова за 2025 р
- 03.09.2025|11:53У Луцьку — прем’єра вистави «Хованка» за п’єсою іспанського драматурга
- 03.09.2025|11:49Літагенція OVO офіційно представлятиме Україну на Світовому чемпіонаті з поетичного слему
- 02.09.2025|19:05«Пам’ять дисгармонійна» у «Приватній колекції»
- 27.08.2025|18:44Оголошено ім’я лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка-2025