Re: цензії
- 21.11.2026|Євген БаранХто ми без Охрімового казання?..
- 15.11.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун, лікарка-психіатриня, психотерапевтка, PhD, письменницяКоли мозок стає героєм казки, а дитина вчиться розуміти себе
- 14.11.2026|Віктор Васильчук, заслужений журналіст України, письменник«Ятаган» змушує замислитись…
- 14.11.2026|Пауліна МалохлєбПольська критика про роман Володимира Даниленка «Клітка для вивільги»
- 12.11.2026|Тетяна ГрабМісце сили у Сан-Фурсиско
- 04.11.2026|Павло Пантелеєнко, філолог та вчитель Ліцею №304 м. КиєваПовернення до витоків слова: чому книжка «Логодіалоги» Олександра Козинця потрібна педагогам і батькам
- 02.11.2026|БуквоїдУ перекладі угорською мовою вийшов роман Володимира Даниленка «Клітка для вивільги»
- 29.10.2026|Василь КузанРеалізм абсурду
- 27.10.2026|Юлія МанякінаМузика розшарпаної цілости
- 26.10.2026|Павло Пантелеєнко, філолог та вчитель Ліцею №304 м. КиєваПам’ять, що лікує забуття: 127 відлунь одного роду
Видавничі новинки
- Юлія Судус. «Переливи»Поезія | Буквоїд
- “Читай про рідний край”Книги | Буквоїд
- Павлюк Ігор. "Мезозой"Проза | Буквоїд
- Прозовий дебют Надії Позняк «Ти ж знаєш, він ніколи тобі не дзвонить…»Книги | Буквоїд
- Сащук Світлана. «Дратва тиші»Поезія | Буквоїд
- «Безрозсудна» Лорен Робертс: почуття vs обов’язок та повалені імперіїКниги | Буквоїд
- Ігор Павлюк. «Голод і любов»Поезія | Буквоїд
- Олена Осійчук. «Говори зі мною…»Поезія | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Магніт»Поезія | Буквоїд
- Олександр Скрипник. «НКВД/КГБ проти української еміграції. Розсекречені архіви»Історія/Культура | Буквоїд
Новини
Жорж Екаут. «Замок Ескаль-Віґор»
Палкий патріот рідної Фландрії, Жорж Екаут писав французькою лише тому, що так міг донести культуру своєї батьківщини до ширшого кола читачів.
Він здобув визнання ще за життя; його запрошували до Парижа, куди на межі ХІХ-ХХ ст. виїхало чимало бельгійських авторів, але він відмовився. Утім, усі твори Екаута виходили саме тут, у знаменитому видавництві Mercure de France; він також дописував до газет і був одним із найвідоміших французьких колумністів.
Екаут відомий збірками оповідань «Кермеси» та «Нові кермеси», «Босяцький цикл» та повістю «Оксамитові бешкетники», що поєднують одночасно три напрямки - натуралізм, який тоді переважав у Брюсселі; символізм, що здобув у Бельгії потужного розвитку; відчутний тут і магічний реалізм, що стане самостійним і чи не чільним напрямком у бельгійській літературі набагато пізніше. Найбільшої слави письменник здобув завдяки романові «Замок Ескаль-Віґор» (1899), герой якого, молодий фламандський аристократ Анрі де Кельмарк, закохується у юного селянина Ґвідона. Це був чи не перший у Європі роман, де було відкрито змальовано гомосексуальні стосунки. Екаута притягнули до відповідальності, відбувся навіть судовий процес, що був не менш популярним, ніж свого часу суд над Флобером за «Пані Боварі» чи над Бодлером за «Квіти зла».
Відтак, тлумачити «Замок...» виключно як гомосексуальний роман - неправильно. Він наповнений символами, алюзіями, містикою. Сильний тут і натуралістичний елемент. Це свого роду документ доби та водночас за відчаєм і силою впливу майже шекспірівська драма.
«Замок Ескаль-Віґор» - передусім книга щасливої людини, яка хоче заявити про себе на весь голос. 1892 року в життя Жоржа Екаута увійшов - і вже ніколи з нього не виходив - молодий друкар на ім´я Сандер П´єрон (Sander Pierron). Слідуючи вказівкам старшого товариша друкар став письменником, а згодом - викладачем у Академії Красних мистецтв. Водночас Екаут мав дружину, яку глибоко кохав і дуже поважав. Одружився й Сандер. Це анітрохи не вплинуло на їхні стосунки - так само, як шлюб аж ніяк не змінив стосунків між членами групи Блумсбері або гуртка навколо Андре Жіда.
Щасливого кінця в романі немає. Під час кермеси - свята на честь місцевого святого - злютовані фурії шматують коханців одного за одним. Зрештою обох переносять вмирати до великої зали замку. Останні слова графа - його прикінцеве гасло: «... лишатись собою! Не хочу змінюватись! Хочу лишитись вірним моїй істинній природі, яка має право на існування! Якби мені випав шанс жити знову, то кохати я б хотів саме так, хай навіть мені так само - а то й більше - припаде мучитись...». Весь сенс роману - в цих словах.
Жорж Екаут. Замок Ескаль-Віґор / Пер. з фран. І.Рябчія. - К.: Самміт-Книга, 2011. - 216 с.
Коментарі
Останні події
- 17.11.2026|09:06Серед рядків – нових і давніх (Фрагменти з написаного)
- 15.11.2026|06:56Мирослав Лаюк отримав престижну премію імені Джозефа Конрада-Коженьовського за книжку «Бахмут»
- 12.11.2026|20:47Книжки Макса Кідрука перевидадуть без його імені на обкладинці
- 09.11.2026|15:19У Львові відбувся поетичний фестиваль «Земля Поетів 2026» та зібрав 400 тисяч гривень для розвідників
- 09.11.2026|06:48«Видавництво Старого Лева» та KFC презентували благодійну антологію «Віднайдені рядки»
- 08.11.2026|22:31У Відні презентували нову книгу Вероніки Чекалюк «Різдвяні історії: новели Адвенту»
- 06.11.2026|15:56«Писати і жити, жити і писати»
- 06.11.2026|15:5110 причин відвідати фестиваль «Земля Поетів» у Львові 7-8 листопада
- 06.11.2026|15:39В Україні запустили сервіс «Своя книга» для самостійного видання книжок
- 06.11.2026|15:32У «Видавництві Старого Лева» вийде нова книжка Євгена Положія «Усі тварини ходять босоніж»
