Електронна бібліотека/Проза

Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
ЧуттяЮрій Гундарєв
МузаЮрій Гундарєв
МовчанняЮрій Гундарєв
СтратаЮрій Гундарєв
Архіваріус (новела)Віктор Палинський
АРМІЙСЬКІ ВІРШІМикола Істин
чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
напевно це найважче...Анатолій Дністровий
хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
знає мене як облупленого...Анатолій Дністровий
МуміїАнатолій Дністровий
Поет. 2025Ігор Павлюк
СучаснеІгор Павлюк
Подорож до горизонтуІгор Павлюк
НесосвітеннеІгор Павлюк
Нічна рибалка на СтіксіІгор Павлюк
СИРЕНАЮрій Гундарєв
ЖИТТЯ ПРЕКРАСНЕЮрій Гундарєв
Я, МАМА І ВІЙНАЮрій Гундарєв
не знаю чи здатний назвати речі які бачу...Анатолій Дністровий
активно і безперервно...Анатолій Дністровий
ми тут навічно...Анатолій Дністровий
РозлукаАнатолій Дністровий
що взяти з собою в останню зимову мандрівку...Анатолій Дністровий
Минала зима. Вона причинила вікно...Сергій Жадан
КротовичВіктор Палинський
Львівський трамвайЮрій Гундарєв
Микола ГлущенкоЮрій Гундарєв
МістоЮрій Гундарєв
Пісня пілігримаАнатолій Дністровий
Завантажити

догодувати сина до його ж власної кончини, однак такими помислами, як виявилося, тільки погіршив ситуацію.
- Якщо він проджовжуватиме так жерти і не дбатиме про власне здоров’я, то ви не
встигнете розлучитися, - можливо, вам пощастить і ви помрете разом, - пом’якшив я з великим запізненням і відчуттям того, що тепер сестра оголосить мораторій на телефонні сповіді до мене, як мінімум, на місяць.
Але ні: Люда в своєму горю не вгавала. І того вечора вона таки взяла з мене клятву стати його персональним опікуном «у разі чого». І ми мусили вдарити у цьому питанні по рукам, хоча в мене на думці якраз з’явилася одна ідея виходу з цієї затяжної родинної кризи. Однак вона була вже не для сестриних вух.

17. Свобода Афін

Ідея полягала в організації другої персональної зустрічі Покахонтеса з Певною Особою. Проблема була наступною: колись я вже заводив із племінником мову про це, але він був категорично проти. Мотив небіжа не позбавлений здорового глузду - страх, що в кінцевому рахунку вальс Мендельсона доведеться йому слухати на весіллі Гдабони Махстель і власного дядька в якості гостя.
Але справжньою причиною мого з небожем непорозуміння було ось що: Покахонтес, як і я, ненавидів гроші, і тому, як і в мене, головним його ідеалом була свобода.
Коли двоє людей вживають слово «Бог», то це ще не означає, що вони мають на увазі одного і того самого бога. Сталося, що бувши дуже схожими, в тому числі й генетично, ми з племінником відрізняємося одне від одного приблизно так само, як білий і чорний кольори. Часто, і ця практика завелася між нами ще з раннього дитинства, коли я кажу «Біле», Міша повторює, але вже в нього виходить: «Чорне». Так і з системою свободи і товарного-грошових відносин.
Розумні люди кажуть, що гроші – не більше ніж засіб для досягнення свобод. Дурні - що ми прагнемо свободи, щоб досягти грошей. І ті, й інші праві. У голові Покахонтеса, проте, обидві ці ідеї зазнали значних пертурбацій, і, так і не змігши вийти сухими із води, цілковито затьмарили невибагливий побут мого небожа.
Завжди, коли Покахонтес дістає з бомажника купюру, на його обличчі з’являється вираз рідкісного гидування – на противагу азартним людям, які виграють у лотерею, співакам, яких пропускають у наступне коло Х-фактора, людям, які знають ціну і собі і грошам, і тому бережливо перегортають кожду сторіночку чистеньких щойно видрукуваних папірчиків. О, на відміну від них, Міша тієї хвилини відчуває одне: приплив страждання. Почасти це пояснюється небажанням розставання з папером, заради якого він псував собі хребта, просиджуючи на роботі, почасти – тим, що гроші, на його думку, занадто слабкий і тимчасовий засіб досягнення необхідної життєвої стабільності вже вчора. За гроші потрібно купувати харчі: якби харчі потрібно було купувати якимось іншим чином, думаю, гроші небожу були б і справді не потрібні. Поко наскільки любить себе, що вважає залежність людини (конкретно, його самого) від факту наявності чи відсутності грошей мало не за кримінальний злочин. Тому що свобода для нього – персональна основа життя.
Головною свободою було, є і буде для Покахонтеса прокинутися вранці, відчути в своєму тілі сумісне з подальшою можливістю пересування по квартирі здоров’я, добратися до клозету, а потім – до кухні, а тоді вже – до роботи і назад. Але головно: його цікавить повна свобода повторювати всі ці дії з дня в день, без жодних змін, від народження аж до самісінької смерті (а якщо смерть – не останній преділ, то щоб там, на небі, все повторювалося в тій же послідовності, що й на землі).
- Дядь, ну, чого ти весь час лізеш мені в душу! Я знаю краще від інших, зокрема, від
тебе, що мені потрібно. А потрібно мені одне: щоб такі, як ти, не заважали жити! – кинув він якось під час однієї з таких філософських суперечок.
Жити ж заважає, практично, все. Все, що не від тебе, все, що безпосередньо не залежить від твоєї волі, заважає жити. І тому з якогось моменту, по закінченні обов’язкових для диплому штудій, життя мого плємяша перетворилося на суцільну боротьбу за повний сепаратизм свого життя в рамках будь-якого соціального чи державного утворення.
Дуже скоро він зрозумів, що в цих особистих Афінах йому доведеться де з чим рахуватися. Афіняни, які, як і мій небіж, але в трохи ширших за власну персону масштабах, займалися політикою народовладдя з ранку до вечора, як відомо, мали неподалік від міста копальні, де раби видобували срібло – чим демократи і жили! Покахонтес же, який із моменту прокидання і до самого глибокого засинання раннього вечора (по можливості, найпізніше - о десятій вечора, що для киянина – майже злочин) неусипно боровся за високі ідеали індивідуальної свободи абсолютно від усього, отож і він повинен був мати рабів, які мусіли забезпечувати демократію його паразитування на тілі української держави. І треба сказати, що такі раби були. Цю функцію, як не складно здогадатися, виконували батьки, передовсім, мама Люда. Саме цей щасливий фактор і забезпечував республіку Покахонтеса всім необхідним для подальшої

Останні події

20.06.2025|10:25
«На кордоні культур»: до Луцька завітає делегація митців і громадських діячів із Польщі
18.06.2025|19:26
«Хлопчик, який бачив у темряві»: історія про дитинство, яке вчить бачити серцем
16.06.2025|23:44
Під час «Книжкового двіжу» в Луцьку зібрали 267 892 гривень на FPV-дрони
16.06.2025|16:24
«Основи» видадуть повну версію знаменитого інтерв’ю Сьюзен Зонтаґ для журналу Rolling Stone
12.06.2025|12:16
«Видавництво Старого Лева» презентує фентезі від Володимира Аренєва «Музиканти. Четвертий дарунок»
07.06.2025|14:54
Артем Чех анонсував нову книжку "Гра у перевдягання": ніжні роздуми про війну та біль
06.06.2025|19:48
У США побачила світ поетична антологія «Sunflowers Rising»: Peace Poems Anthology: by Poets for Peace»
03.06.2025|12:21
У серпні у Львові вперше відбудеться триденний книжковий BestsellerFest
03.06.2025|07:14
Меридіан Запоріжжя та Меридіан Харків: наприкінці червня відбудуться дві масштабні літературні події за участі провідних українських авторів та авторок Вхідні
03.06.2025|07:10
Найпопулярніші книжки для дітей на «Книжковому Арсеналі»: що почитати дітям

Партнери