
Електронна бібліотека/Проза
- Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
- Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
- Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
- ЧуттяЮрій Гундарєв
- МузаЮрій Гундарєв
- МовчанняЮрій Гундарєв
- СтратаЮрій Гундарєв
- Архіваріус (новела)Віктор Палинський
- АРМІЙСЬКІ ВІРШІМикола Істин
- чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
- напевно це найважче...Анатолій Дністровий
- хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
- знає мене як облупленого...Анатолій Дністровий
- МуміїАнатолій Дністровий
- Поет. 2025Ігор Павлюк
- СучаснеІгор Павлюк
- Подорож до горизонтуІгор Павлюк
- НесосвітеннеІгор Павлюк
- Нічна рибалка на СтіксіІгор Павлюк
- СИРЕНАЮрій Гундарєв
- ЖИТТЯ ПРЕКРАСНЕЮрій Гундарєв
- Я, МАМА І ВІЙНАЮрій Гундарєв
- не знаю чи здатний назвати речі які бачу...Анатолій Дністровий
- активно і безперервно...Анатолій Дністровий
- ми тут навічно...Анатолій Дністровий
- РозлукаАнатолій Дністровий
- що взяти з собою в останню зимову мандрівку...Анатолій Дністровий
- Минала зима. Вона причинила вікно...Сергій Жадан
- КротовичВіктор Палинський
- Львівський трамвайЮрій Гундарєв
- Микола ГлущенкоЮрій Гундарєв
- МістоЮрій Гундарєв
- Пісня пілігримаАнатолій Дністровий
крови и говна...
– И куда ты махнешь теперь?.. – Тарас на секунду замялся, потом продолжил: – ...после Харькова?..
«...Люди – величайшие фантазеры Вселенной – иногда создают себе на Земле такой ад, который не придумать и Сатане. И живут в нем, и выживают, и потом разлетаются по миру как брызги адского варева, отравляя все вокруг...»
– Не знаю... В Югославию?.. На Кавказ?.. Бог весть... Но куда-нибудь махну, это точно...
– Ну ладно, а чего же ты в Приднестровье столько торчал уже после войны?.. Отдыхал?..
– Да понимаешь... – Миха усмехнулся, – если честно, ждал...
– Чего ждал?
– Думал, может, румыны опять прийдут... А они, гады, не пришли... На шару столько времени убил...
– Слышь, Мишка, – осторожно спросил Тарас, – а семью не думал завести?
– Эх, брат... Знаешь, я уже привык к такой альтернативе: либо я имею любимую женщину, и она погибает, либо я ее не имею. Что бы ты предпочел?
Они некоторое время стояли молча.
– А медаль-то дали тебе какую-нибудь? – неожиданно с улыбкой спросил Тарас.
Миха весело рассмеялся, потом вытащил из кармана медаль с красно-зеленой ленточкой.
– На. Смотри.
– «За защиту Приднестровья», – прочитал Тарас. – А чего ж не носишь?
– Да понимаешь, я ведь не под своей фамилией служил… И медаль выдана казаку Собакину. Документы наградные – тоже на Собакина...
– Да?.. А ты не Собакин?
– Конечно нет... Тоже мне, нашел еврейскую фамилию... «Собакин»! – с пренебрежением произнес это слово Миха. – На самом деле, брат, моя фамилия самая что ни на есть еврейская, как и душа. Коханович. Просто Миха Коханович. Клевый парень Миха Коханович...
Останні події
- 07.06.2025|14:54Артем Чех анонсував нову книжку "Гра у перевдягання": ніжні роздуми про війну та біль
- 06.06.2025|19:48У США побачила світ поетична антологія «Sunflowers Rising»: Peace Poems Anthology: by Poets for Peace»
- 03.06.2025|12:21У серпні у Львові вперше відбудеться триденний книжковий BestsellerFest
- 03.06.2025|07:14Меридіан Запоріжжя та Меридіан Харків: наприкінці червня відбудуться дві масштабні літературні події за участі провідних українських авторів та авторок Вхідні
- 03.06.2025|07:10Найпопулярніші книжки для дітей на «Книжковому Арсеналі»: що почитати дітям
- 03.06.2025|06:51Фільм Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки» покажуть на кінофестивалі Docudays UA
- 03.06.2025|06:50Дух Тесли у Києві
- 30.05.2025|18:48«Літературний Чернігів» на перехресті часу
- 27.05.2025|18:32Старий Лев презентує книгу метеорологині Наталки Діденко «Тролейбус номер 15»
- 26.05.2025|10:38Поезія без кордонів