Електронна бібліотека/Проза
- що взяти з собою в останню зимову мандрівку...Анатолій Дністровий
- Минала зима. Вона причинила вікно...Сергій Жадан
- КротовичВіктор Палинський
- Львівський трамвайЮрій Гундарєв
- Микола ГлущенкоЮрій Гундарєв
- МістоЮрій Гундарєв
- Пісня пілігримаАнатолій Дністровий
- Міста будували з сонця і глини...Сергій Жадан
- Сонячний хлопчикВіктор Палинський
- де каноє сумне і туманна безмежна ріка...Анатолій Дністровий
- Любити словомЮрій Гундарєв
- КульбабкаЮрій Гундарєв
- Білий птах з чорною ознакоюЮрій Гундарєв
- Закрите небоЮрій Гундарєв
- БезжальноЮрій Гундарєв
- Людському наступному світу...Микола Істин
- СЦЕНИ З ПІДЗЕМЕЛЛЯАнатолій Дністровий
- СЦЕНИ З ПІДЗЕМЕЛЛЯАнатолій Дністровий
- Пізно ввечері, майже поночі...Сергій Жадан
- Поетичні новиниМикола Істин
- Настя малює не квіткуПавло Кущ
- БубликПавло Кущ
- Серцем-садом...Микола Істин
- коли надто пізно ти знаєш що мало любив...Анатолій Дністровий
- LET ME GОOKEAN ELZY
- Конвертуй світлосутність поезії в душах...Микола Істин
- де я тебе розлив...Сергій Осока
- "Рейвах" (уривок з роману)Фредерік Верно
- Стільки людей поховано у пустелі...Олег Короташ
- Можеш забрати в мене трохи страху?Сергій Жадан
- Далі стоятимеш там, де завжди і була...Катерина Калитко
- Після снігуОксана Куценко
- Спочатку поет жив в життєпросторі світла...Микола Істин
крови и говна...
– И куда ты махнешь теперь?.. – Тарас на секунду замялся, потом продолжил: – ...после Харькова?..
«...Люди – величайшие фантазеры Вселенной – иногда создают себе на Земле такой ад, который не придумать и Сатане. И живут в нем, и выживают, и потом разлетаются по миру как брызги адского варева, отравляя все вокруг...»
– Не знаю... В Югославию?.. На Кавказ?.. Бог весть... Но куда-нибудь махну, это точно...
– Ну ладно, а чего же ты в Приднестровье столько торчал уже после войны?.. Отдыхал?..
– Да понимаешь... – Миха усмехнулся, – если честно, ждал...
– Чего ждал?
– Думал, может, румыны опять прийдут... А они, гады, не пришли... На шару столько времени убил...
– Слышь, Мишка, – осторожно спросил Тарас, – а семью не думал завести?
– Эх, брат... Знаешь, я уже привык к такой альтернативе: либо я имею любимую женщину, и она погибает, либо я ее не имею. Что бы ты предпочел?
Они некоторое время стояли молча.
– А медаль-то дали тебе какую-нибудь? – неожиданно с улыбкой спросил Тарас.
Миха весело рассмеялся, потом вытащил из кармана медаль с красно-зеленой ленточкой.
– На. Смотри.
– «За защиту Приднестровья», – прочитал Тарас. – А чего ж не носишь?
– Да понимаешь, я ведь не под своей фамилией служил… И медаль выдана казаку Собакину. Документы наградные – тоже на Собакина...
– Да?.. А ты не Собакин?
– Конечно нет... Тоже мне, нашел еврейскую фамилию... «Собакин»! – с пренебрежением произнес это слово Миха. – На самом деле, брат, моя фамилия самая что ни на есть еврейская, как и душа. Коханович. Просто Миха Коханович. Клевый парень Миха Коханович...
Останні події
- 02.02.2025|19:56Духовна трійня Ігоря Павлюка
- 02.02.2025|19:16Оголошено конкурс на здобуття літературної премії імені Ірини Вільде 2025 року
- 30.01.2025|22:46Топ БараБуки: найкращі дитячі та підліткові видання 2024 року
- 22.01.2025|11:18Англійське чаювання з Генрі Маршем: говоримо, мотивуємо, донатимо
- 22.01.2025|11:16«Інше життя» від Христини Козловської вже в книгарнях-кав’ярнях та на сайті
- 22.01.2025|09:24«Основи» перевидають фотокнигу balcony chic Олександра Бурлаки, доповнену фотографіями з 2022–2024 років
- 20.01.2025|10:41Розпочинається прийом творів на VІI Всеукраїнський конкурс малої прози імені Івана Чендея
- 17.01.2025|11:04Топ БараБуки: короткий список найкращих дитячих і підліткових видань 2024 року
- 15.01.2025|10:48FRANKOPRIZE 2025: Комітет розпочав прийом заявок
- 12.01.2025|20:21Філософські есе Олега Кришталя крізь призму відгуків