
Електронна бібліотека/Проза
- Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
- Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
- Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
- ЧуттяЮрій Гундарєв
- МузаЮрій Гундарєв
- МовчанняЮрій Гундарєв
- СтратаЮрій Гундарєв
- Архіваріус (новела)Віктор Палинський
- АРМІЙСЬКІ ВІРШІМикола Істин
- чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
- напевно це найважче...Анатолій Дністровий
- хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
- знає мене як облупленого...Анатолій Дністровий
- МуміїАнатолій Дністровий
- Поет. 2025Ігор Павлюк
- СучаснеІгор Павлюк
- Подорож до горизонтуІгор Павлюк
- НесосвітеннеІгор Павлюк
- Нічна рибалка на СтіксіІгор Павлюк
- СИРЕНАЮрій Гундарєв
- ЖИТТЯ ПРЕКРАСНЕЮрій Гундарєв
- Я, МАМА І ВІЙНАЮрій Гундарєв
- не знаю чи здатний назвати речі які бачу...Анатолій Дністровий
- активно і безперервно...Анатолій Дністровий
- ми тут навічно...Анатолій Дністровий
- РозлукаАнатолій Дністровий
- що взяти з собою в останню зимову мандрівку...Анатолій Дністровий
- Минала зима. Вона причинила вікно...Сергій Жадан
- КротовичВіктор Палинський
- Львівський трамвайЮрій Гундарєв
- Микола ГлущенкоЮрій Гундарєв
- МістоЮрій Гундарєв
- Пісня пілігримаАнатолій Дністровий
Михиного спутника.
Тот коротко хохотнул и хлопнул Миху по плечу: садись, мол, парень, не на приеме. Миха немедленно упал под окно напротив дедушки.
– Принимай подкрепление, Гнатович. – сказал мужик, разливая водку по стопкам.
– Що це за один, Тарасе? – спросил Гнатович.
– Пока не знаю. Думаю, после первой разберемся, – жизнерадостно ответил мужик, шаря по столу. – Еда-то осталась еще? Где «Завтрак туриста», где карп в томатном соусе? Уже все попрятал? Доставай. Давай хлеб порежу.
– Та він вже різаный, – проворчал Гнатович, шурша целлофановыми кульками. – Ты ба, засмыкався, як воша на пательні...
– Домой едем, – сообщил Михе мужик, торопливо вскрывая консервную банку. – Из командировки.
– А-а, – неопределенно протянул Миха, с трудом сглатывая слюну. – Но вы, того, мужики...
– Чего?
– Может, не надо?
– Чего не надо? – раскладывая на столике помидоры, спросил мужик.
– Ну... неудобно. Кто я вам такой?..
– Ты краще, той, хлопче, – перебил его Гнатович,– якщо вже рота розкрив, то закинь туды коропа, чи що... І тобі приємно, і в нас вуха не болітимуть...
Набив рот карпом в томатном соусе, Миха почувствовал, что ничего более вкусного в жизни своей не ел.
– Мы паркетчики, – объяснял мужик, пододвигая поближе к Михе разные вкусности. – Работали в одном министерстве, теперь домой едем...
– А-а, – тянул Миха, не переставая ожесточенно работать челюстями.
– Знаешь, пахали с утра до вечера две недели как негры...
– А-а...
– А дома жены, дети... Кормить-то надо...
– А-а...
– Это все Гнатович меня научил... Таких мастеров больше нету, ей-богу...
Потом они выпили раз, другой. («Как зовут-то тебя? Миша?! Будь здоров, Миша!») Потом Гнатович достал еще бутылку. Речь Тараса текла плавно и неспешно, изредка прерываясь язвительными замечаниями Гнатовича.
После очередной порции Тарас внимательно посмотрел на Миху и сказал:
– А ты?
– Я... – Миха попытался сосредоточиться. – А что я? – тело было ватным, глаза слипались. Водка здорово ударила в голову.
– Ты – кто? Куда едешь?.. Если не секрет, конечно...
– Кто? Да, наверное, никто... – пробормотал Миха и, подумав, добавил: – Распиздяй, вот кто... А еду... Для начала в Рыбницу, а там – как Бог даст...
– В Рыбницу? – изумился Тарас. – Так это ж Приднестровье.
– Точно, – кивнул Миха. – Приднестровье.
– Так там же война!..
– Не может быть, – без тени удивления в голосе произнес Миха.
– Точно война!
– Вот незадача... – он сделал попытку пожать плечами. – А знаешь, это, наверное, к лучшему, что война...
– Постой, как это лучше?...
– Та відчепися ты від хлопця, Тарасе, – остановил напарника Гнатович. – Хіба то твоі справы? Іде та й іде собі...
Автопилот сломался. Михе вдруг ужасно захотелось расплакаться, обнять Тараса за плечи и всё, все ему рассказать... «Проклятая водка...»
Повисло неудобное молчание.
– Ладно, мужики, спасибо вам за все, – пробормотал Миха, героическим усилием отрывая тело от полки. – Пойду я.
– Куда?
– На свое стоячее место...
– Да погоди, куда ты пойдешь, брат! Ты вон на йогах не стоишь...
Миха отрицательно покачал головой.
– Я же заяц, мне там нужно...
– Да у нас в купе два свободных места!..
– А проводница?
– Тарасе, вы б сходылы з хлопцем, трохы потруілыся своімы цигарками... – неожиданно вмешался Гнатович. – А потім повертайтеся. Бо час спаты давно.
– А проводница? – повторил Миха.
– Та я це владнаю, – отмахнулся Гнатович. – Йдіть.
– Ну ладно, идем, – заторопился Тарас. – Идем. Гнатович сам здесь разберется. Они вышли в тамбур и закурили.
– Ты ведь воевать едешь, да? – недоверчиво спросил Тарас, заглядывая Михе в глаза. – И что, в живых людей стрелять будешь? По собственной воле?
– Послушай, Тарас, ты в Бога веришь? – негромко выдавил Миха, не желая говорить, но понимая, что промолчать уже не удастся.
– А то!.. – хмыкнул Тарас. – Я ж не комуняка.
– Так вот, я – мерзкий жидовский ублюдок, понимаешь?.. – грубо отчеканил Миха и покачал головой.
– Я... – он попытался сдержаться, перетерпеть, но не смог.
Все то больное, тяжелое, что носил в себе так давно, неудержимо рвалось наружу.
– Уже больше двух лет у меня ничего и никого нет, понимаешь?.. Я совсем один... – он махнул рукой.
– Вот ты говорил, родители, семья, дети... А я вообще один! Боже, какой шиздец! – он уже кричал. – Я хочу подохнуть, понимаешь?! Сдохнуть, как собака, под забором! Мне осточертел этот мир, осточертела эта жизнь, я ненавижу это все, и себя, ублюдка, у которого не хватает смелости порезать себе вены!.. Боже мой! Господи, ну почему, почему ты держишь меня здесь, в этом млядском теле, что я такое натворил, что ты так наказываешь меня!.. – он дико орал, не слыша себя, не замечая перепуганной физиономии Тараса напротив, обхватив себя руками, он бился головой об
Останні події
- 07.06.2025|14:54Артем Чех анонсував нову книжку "Гра у перевдягання": ніжні роздуми про війну та біль
- 06.06.2025|19:48У США побачила світ поетична антологія «Sunflowers Rising»: Peace Poems Anthology: by Poets for Peace»
- 03.06.2025|12:21У серпні у Львові вперше відбудеться триденний книжковий BestsellerFest
- 03.06.2025|07:14Меридіан Запоріжжя та Меридіан Харків: наприкінці червня відбудуться дві масштабні літературні події за участі провідних українських авторів та авторок Вхідні
- 03.06.2025|07:10Найпопулярніші книжки для дітей на «Книжковому Арсеналі»: що почитати дітям
- 03.06.2025|06:51Фільм Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки» покажуть на кінофестивалі Docudays UA
- 03.06.2025|06:50Дух Тесли у Києві
- 30.05.2025|18:48«Літературний Чернігів» на перехресті часу
- 27.05.2025|18:32Старий Лев презентує книгу метеорологині Наталки Діденко «Тролейбус номер 15»
- 26.05.2025|10:38Поезія без кордонів