
Електронна бібліотека/Публіцистика
- чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
- напевно це найважче...Анатолій Дністровий
- хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
- знає мене як облупленого...Анатолій Дністровий
- МуміїАнатолій Дністровий
- Поет. 2025Ігор Павлюк
- СучаснеІгор Павлюк
- Подорож до горизонтуІгор Павлюк
- НесосвітеннеІгор Павлюк
- Нічна рибалка на СтіксіІгор Павлюк
- СИРЕНАЮрій Гундарєв
- ЖИТТЯ ПРЕКРАСНЕЮрій Гундарєв
- Я, МАМА І ВІЙНАЮрій Гундарєв
- не знаю чи здатний назвати речі які бачу...Анатолій Дністровий
- активно і безперервно...Анатолій Дністровий
- ми тут навічно...Анатолій Дністровий
- РозлукаАнатолій Дністровий
- що взяти з собою в останню зимову мандрівку...Анатолій Дністровий
- Минала зима. Вона причинила вікно...Сергій Жадан
- КротовичВіктор Палинський
- Львівський трамвайЮрій Гундарєв
- Микола ГлущенкоЮрій Гундарєв
- МістоЮрій Гундарєв
- Пісня пілігримаАнатолій Дністровий
- Міста будували з сонця і глини...Сергій Жадан
- Сонячний хлопчикВіктор Палинський
- де каноє сумне і туманна безмежна ріка...Анатолій Дністровий
- Любити словомЮрій Гундарєв
- КульбабкаЮрій Гундарєв
- Білий птах з чорною ознакоюЮрій Гундарєв
- Закрите небоЮрій Гундарєв
- БезжальноЮрій Гундарєв
- Людському наступному світу...Микола Істин
примитивный народ. Которому низалежность это только на вред, из-за их примитивности. И они, как малые народы Севера и дикие африканские племена, не могут сами собой руководить. А незалежность для них просто во вред...
...Уринскую мову, это учитивая 50% лоховатость среди уринцев, можно признать международным языком ЛОХОВ. И нормальному человеку ее учить вредно, из-за опастности самому стать лохом. А особенно опастно давать изучать ее детям, из-за их восприимчивости. Кроме того учить ее не нужно, ибо государство с таким количеством Лохов, все равно долго не протянет...
...Сегодня увидел на рынке в Киеве, как две молодые жлобыхи из Житомира зазывали продегустировать житомирские колбасы. С мерзким галицким акцентом они прямо завывали: «Сьмакуйтэ ковбасю, сьмакуйтэ житомирську ковбасю....» Думал вначале попробовать кусочек, но от визгов мовы стало как-то тошно. Эти уродцы теперь не только не знают человеческого языка, но даже мова у них какая-то ущербная и особо смердючая...
...Нужно создать новую партию Славянская Украина. На основе партии будет сформирован отряд штурмовиков, которые будут работать на западной Украине. Их основным заданием будет избиение ветеранов УПА и их поклонников. Будут выявляться и уничтожатся магазины, которыми управляют не украинцы славяне, а галичяне-австровенгры. Все кто носитель не православной веры, а католической будет подвергаться репрессиям, а после заключен в специальные ГЕТТО. Все бывшие бандеровцы и националисты будут арестованы, и заключены в концлагеря...
------------------------------------------------------
Обережно, Гендер !
Коли десь починаюься голосні крики, лемент і плачі про рівність і братерство, то це насторожує. Маємо власний історичний досвід з цього приводу. Прикладіть вухо до Української Землі і почуєте важкий крок батальйонів руху за права упослідженого укр-жіноцтва. Зойки і голосіння чути далеко-далеко.
Вони оголошують на увесь світ, що варварське відношення, глумління і збиткування над жінкою в державі Україна змушує українське жіноцтво боротися за свої права і свободи. І це все на дуже-дуже науковій основі. Штовхає і вказує напрям руху – гендерна наука, яка пропагує гендер – політику рівних прав чоловіків і жінок. Але є маленький, тобто великий, ньюанс. Ця наука , як цнотливий айсберг, не дуже хоче показувати всім свою нижню, більшу частину. Бо там головне. Плюс якісь щедрі, добрі і ласкаві спонсори-гендерасти. В цю наукову фіру запряжені «українські» ЗМІ, суспільно-диверсійна функція котрих відома.
Здавалобися, споконвік в Українській Традиції жінка була у повазі і шані. В старі часи здивовані москалі ніяк не могли зрозуміти козаків: «А казачішкі, глупиє люді, – оні жон своіх не б'ют». Коли в старій Німеччині жінки жили за відомим принципом трох «К», то в Україні вони були повноправними членами суспільства. В тотій Европі відьом відловлювали і спалювали, а в Україні це була звичайна, досить поширена і популярна професія. Наші жінки вміли читати! Це тоді, коли в Європі мало хто букву живу бачив. Карась з Одаркою також є якимсь символом до питання «а хто в хаті хазяїн?»
От подумайте собі ще про таку українську національну особливість: зараз мак сіють мало, можна за це сісти до цюпи, а макогони продаються справно. І чого це? Що, хтось там, якийсь мак ними тре? Самі знаєте його побутове спец-призначення. Це яскраво-гендерний український сімейний символ, а водночас жіночий інструмент виховання, або штормового попередження. А хто зможе аргументовано заперечити, що Запорізька Січ – це просто місце втечі чоловіків від своїх злих гендериць? А тепер далі: чому гетьманська булава, це, по суті, той самий макогін? Може для козаків з дитинства кухонний макогін, в маминих руках, був символом дисципліни і влади? Жарти-жартами, але за всю історію людства традиція рівності чоловіків і жінок була була тільки в українців і етрусків, що для науковців є одним з доказів того, що українці і етруски вийшли з одного кореня.
Маючи в державі таку самохідну гармату, як таваріщь Вітрєнка, про занижений статус жінки в Україні говорити не треба. Всім запам’яталося: «А эта тібє ат мєня !»– і як приложилася червона амазонка до мужчини... Це – гендер пролєтарскій.
Одним з завдань сьогоденної антиукраїнської істерії ворожих, київських ЗМІ є розкрутка пропаганди нерівності жінки з чоловіком. Але ж проблем у відносинах жінка-чоловік менше, ніж в інших прошарках нашого життя. Безумовно, що тертя в трикутнику чоловік-жінка-суспільство в Україні є. А де ж його нема? Чи це така супер-нагальна тема, щоб на неї витрачати стільки енергії і мільйоні? То звідки ж впала на нашу голову ця проблема гендеру, тобто порятунку жіноцтва від злих українських «синіх борід»? Прошу звернути увагу, як активно, нагло і безкомпромісно просувається на державному рівні в Україні гендерна політика. І з грошима нема проблем, і радіо-телебачення оплакує важку жіночу долю, і книжки гендерові на вулицях роздають. На шару роздають!
Жінки, запам’ятайте!
Останні події
- 06.04.2025|20:35Збагнути «незбагненну незбагнеж»
- 05.04.2025|10:06Юлія Чернінька презентує свій новий роман «Називай мене Клас Баєр»
- 05.04.2025|10:01Чверть століття в літературі: Богдана Романцова розкаже в Луцьку про книги, що фіксують наш час
- 05.04.2025|09:56Вистава «Ірод» за п’єсою Олександра Гавроша поєднала новаторство і традицію
- 30.03.2025|10:014 квітня KBU Awards 2024 оголосить переможців у 5 номінаціях українського нонфіку
- 30.03.2025|09:50У «Видавництві 21» оголосили передпродаж нової книжки Артема Чапая
- 20.03.2025|10:47В Ужгороді представили книжку про відомого закарпатського ченця-василіянина Павла Мадяра
- 20.03.2025|10:25Новий фільм Франсуа Озона «З приходом осені» – у кіно з 27 березня
- 20.03.2025|10:21100 книжок, які допоможуть зрозуміти Україну
- 20.03.2025|10:19Чи є “Постпсихологічна автодидактика” Валерія Курінського актуальною у XXI ст. або Чому дослідник випередив свій час?