
Електронна бібліотека/Поезія
- Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
- Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
- Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
- ЧуттяЮрій Гундарєв
- МузаЮрій Гундарєв
- МовчанняЮрій Гундарєв
- СтратаЮрій Гундарєв
- Архіваріус (новела)Віктор Палинський
- АРМІЙСЬКІ ВІРШІМикола Істин
- чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
- напевно це найважче...Анатолій Дністровий
- хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
- знає мене як облупленого...Анатолій Дністровий
- МуміїАнатолій Дністровий
- Поет. 2025Ігор Павлюк
- СучаснеІгор Павлюк
- Подорож до горизонтуІгор Павлюк
- НесосвітеннеІгор Павлюк
- Нічна рибалка на СтіксіІгор Павлюк
- СИРЕНАЮрій Гундарєв
- ЖИТТЯ ПРЕКРАСНЕЮрій Гундарєв
- Я, МАМА І ВІЙНАЮрій Гундарєв
- не знаю чи здатний назвати речі які бачу...Анатолій Дністровий
- активно і безперервно...Анатолій Дністровий
- ми тут навічно...Анатолій Дністровий
- РозлукаАнатолій Дністровий
- що взяти з собою в останню зимову мандрівку...Анатолій Дністровий
- Минала зима. Вона причинила вікно...Сергій Жадан
- КротовичВіктор Палинський
- Львівський трамвайЮрій Гундарєв
- Микола ГлущенкоЮрій Гундарєв
- МістоЮрій Гундарєв
- Пісня пілігримаАнатолій Дністровий
одну-єдину й нескінченну...
– Сиділа Василина біля вікна та й надумала собі помандрувати. Зібрала у вузлик скатертину-самобранку, чарівне дзеркало та інші подібні найпотрібніші речі. Довго-довго мандрувала, і багато з нею пригод трапилося. Якось захотілося їй тепла та затишку і згадала вона свою огрядну хатиночку. Тут вона побачила великі-великі широко відчинені ворота у формі напівсердець. Зайшла вона на подвір’я, ворота зачинилися – два напівсерця злилися в одне ціле.
21 грудня1995
Дніпропетровськ
ВВЕДЕНИЕ
В СПЕЦИАЛЬНОСТЬ
Что такое Архитектура? Архитектура – это не только храмы всех времён и народов, но и количество ступенек под колёсами ваших “кравчучек” на переходе к поезду “Кривой Рог – Париж”, и ориентация на запад унитазов у мусульман.
Градостроительство – это размах крыльев, перспектива с птичьего полёта, количество пенсионеров, приходящееся на детский садик в вашем районе, какие-то десятки лет, оставшиеся до слияния Житомира с Киото.
Ну вот – хочешь написать статью о реальности исполнения мечты дяди Вани: о китайских вишнях на крыше “хрущёвки” – и мотаешься по всей киевской агломерации в поисках свободного “пентиума”.
Математика – служанка всех наук. Нас много – она одна, и Философия – её мать.
10 сентября 1998
Чернигов
ЭТЮД
Она сидела на подоконнике, прижав к ссутуленным плечам колени, и разматывала клубок мыслей. Окно в сумерках было фиолетовое и матовое из-за падающего снега. Как на его картинах. Узлы деревьев, дома, не навязывающие своего присутствия, и глубокое Знание. Не обвиняющее и не оправдывающее. На выставке она прошла бы мимо них, но под вино и водку “люди искусства” говорили и говорили на их фоне. Рассказывали истории, спорили, обсуждали. Она выхватывала из этого гомона только его слова – и начинала чувствовать картины. На них было то, что она искала и силилась понять... Потом постепенно все встали и разошлись.
О художнике она ничего не знала, и мыслям не от чего было отталкиваться. Был другой, который дверь распахивал с грохотом, хамил, унижал, в своей нечуткости этого не замечая, но его встречали с радостью, сочувствовали, жалели, разводили руками и никогда не могли забыть. Она шла по этой ниточке и разматывала, разматывала клубок. Только она доходила до самого дорогого, рядом с чем остальное теряло смысл, ниточка обрывалась.
Ей представилось, что у неё есть большой дом и в нём гостит множество людей. Они переживают свои открытия и драмы, что-то чувствуют и выражают или просто наблюдают, а она скользит по комнатам и всматривается в их глаза и произведения, ловит обрывки фраз, прижимая слова к лицу, и разматывает клубок настроений. Они уходят по какому-то зову, зачем-то возвращаются, а она, присутствуя при частичках их жизни, разматывает свой клубок и связывает нитки воедино, и клубок становится меньше и меньше, и она подбирается к тому, что в глубине…
Последний сумеречный свет гас, и силуэт на подоконнике сливался с тенями. В темноте глаза уже не натыкались на вопросы и мысли запутывались. В босую ступню врезались петли и узлы размотанного. По карнизу дома напротив побежали огоньки рекламы.
13 ноября1995
Днепропетровск
АВТОПОРТРЕТ
І
Ось Ця заходить у кімнату
І повз присутніх покрокує.
Нюансів в неї небагато –
Тож комбінації рахує.
Ось Ця напитись хоче нишком,
Весь час із склянки смокче воду.
Ось Ця колись пірнула в ліжко
І марень тягне насолоду.
Ось Ця сидить на підвіконні,
Пейзаж малює на дворі.
А Ця, собі здавивши скроні,
Чека на тебе до зорі.
Ось Ця чогось для чогось прагне,
А Ця собі заварить чай.
Для Цеї ти чорт чи янгол,
Лише казками пригощай...
На кожен мент є іпостасі
Волінь, чи рухів, чи думок,
Лише найсправжня у бунтарстві
Себе сховала за замок.
Тепер, шука самої себе,
В усіх Цих інших загляда,
Та не знаходить Ту, що треба,
Тож і сумує: “От шкода...”
ІІ
А ти прийшов до мене ранком.
Мене ж бо вдома не було,
То тінь, що грає у коханки...
Поцілувала у чоло.
А Та, що грає в господині,
Вже заходилась пригощать,
А Та, що відьмою віднині,
Чарує аж хрести тріщать.
Коли до себе повернулась,
То я підтримала розмову,
Щоб ти не знав, що тут відбулось,
Що ми вступили в спільну змову.
То кожна з нас тепер чаклує:
Ти також станеш багатьма.
Хоч досвіду іще бракує,
Та кількістю нас вже є тьма.
Як, може, відшукаєш справжню,
То інші зникнуть звідси вмить.
Хоч промовляєш все поважно –
І в тебе серце защемить.
ІІІ
От і пішов... А Ця – до книжки,
Ця заходилась прибирать,
А Ця сльозу ковтає нишком,
А Ця взялася віршувать.
ІV
Та серед друзів дехто є,
Хто бачив справжню.
Той всіми Цими нехтує
І справжню дражнить.
V
Чимало мене у кімнаті.
Перетворившись на мару,
То в гарнім платті, то в халаті
Я граю в нескінченну гру.
13 листопада 1995
Дніпропетровськ
ЕСТЬ ВЕЩИ, ДРУГ ГОРАЦИО...
Сижу на лекции. Тоска по жизни, верьте –
Равна, по меньшей мере, смерти.
История народа и
Останні події
- 18.06.2025|19:26«Хлопчик, який бачив у темряві»: історія про дитинство, яке вчить бачити серцем
- 16.06.2025|23:44Під час «Книжкового двіжу» в Луцьку зібрали 267 892 гривень на FPV-дрони
- 16.06.2025|16:24«Основи» видадуть повну версію знаменитого інтерв’ю Сьюзен Зонтаґ для журналу Rolling Stone
- 12.06.2025|12:16«Видавництво Старого Лева» презентує фентезі від Володимира Аренєва «Музиканти. Четвертий дарунок»
- 07.06.2025|14:54Артем Чех анонсував нову книжку "Гра у перевдягання": ніжні роздуми про війну та біль
- 06.06.2025|19:48У США побачила світ поетична антологія «Sunflowers Rising»: Peace Poems Anthology: by Poets for Peace»
- 03.06.2025|12:21У серпні у Львові вперше відбудеться триденний книжковий BestsellerFest
- 03.06.2025|07:14Меридіан Запоріжжя та Меридіан Харків: наприкінці червня відбудуться дві масштабні літературні події за участі провідних українських авторів та авторок Вхідні
- 03.06.2025|07:10Найпопулярніші книжки для дітей на «Книжковому Арсеналі»: що почитати дітям
- 03.06.2025|06:51Фільм Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки» покажуть на кінофестивалі Docudays UA