Електронна бібліотека/Поезія

Майже елегія. Зі збірки «Елегії острова Патмос»Олег Короташ
Моя Венеція. Зі збірки «Поет без імперії»Олег Короташ
Політ над містом. Зі збірки «Поет без імперії»Олег Короташ
"найрідніша цей зачумлений вигуком вірш..." Зі збірки «Поет без імперії»Олег Короташ
Елегія Маяковському. Зі збірки «Поет без імперії»Олег Короташ
Блюз біженців. Зі збірки «Бордель для військових»Олег Короташ
Елегія зла. Зі збірки «Бордель для військових»Олег Короташ
«– А давайте надамо німому слово, –». Зі збірки «Бордель для військових»Олег Короташ
Денний чай у Лондоні. Зі збірки «Бордель для військових»Олег Короташ
dasein. Зі збірки «Бордель для військових»Олег Короташ
Пластика. Зі збірки «Бордель для військових»Олег Короташ
Це твоя п’єса, мабуть... Зі збірки «Бордель для військових»Олег Короташ
творити мовчання. Зі збірки «Бордель для військових»Олег Короташ
Сієста. Зі збірки «Бордель для військових»Олег Короташ
ВтечаГанна Заворотна
Постійність пам’ятіІрина Ликович
ЧічкаМихайло Трайста
Поле крові. Іловайськ. Фрагмент роману «Трьохсотлітня Голгофа. Фавор»Катерина Мотрич
КРИГА СТАРОЇ ПЕРЕПРАВИОлег Янченко
Зі збірки «Вірші про все і ніщо» (2017)Петро Гнида
Уривок із роману «Пісня цапів»Олег Андрішко
ЩоденниковеОлег Янченко
Фіалки від незнайомцяЮлія Єліна
ПровинаЮлія Єліна
У полоні спогадівЮлія Єліна
Випадкова зустрічІван Корсак
Любов ЧугайстраГанна Заворотна
Київ – ЛеополісОлег Янченко
Киця-мандрівниця (цикл лімериків)Іван Лучук
Моя країна нафталінне стерво...Христина Букатчук
Нібелунги (психоделічна поема)Андрій Коваленко
Хора киця (цикл лімериків)Іван Лучук
Чоловік доньки знахаркиГанна Заворотна
Завантажити

я дуже

люблю весну

особливо

у нашому саду

 

кілька років

відколи ми посадили дерево

щоразу

на ньому почали з’являтися

перші пуп’янки гробів

 

минають якісь дні

і вони постають прекрасними

їх багато і вони

різного розміру кольору і форми

 

із прожилками хрестів

та півмісяців

іноді трапляються

майже геометричні

шестикутні візерунки

 

а коли настає літо

властиво коли вечорами

стихає уся метушня світу

я слухаю як вітер шелестить

цими плодами вічності

 

цікаво спостерігати

як ворони на високовольтній лінії

каркають до авіаліній угорі

переміщуючись дротами

містичної рахівниці

 

але найбільше

я люблю осінь коли стиглі гроби

опадають на землю

 

і якщо уважно прислухатися

можна почути оте

гуп гуп

гуп гуп

гуп гуп

 

чи ви чуєте

як ніжно падають

гроби

і як палає осінь

 

а коли від удару

гроби розколюються

звідти вилущуються

найцінніші скарби світу

 

людські жадоби і пристрасті

 

не дарма це все не дарма

 

кар кар

 

2016

Партнери