Завантажити

оцим пальцем!.
Ю д к о кива.
То-то! (Промовчав). Тепер крути голкявою!
Ю д к о крутить.
То-то! (Співа).
“Возьміть Байду
Ізв'яжіте
Та за ребро гаком,
Гаком почепіте!..”
Там він і досі висить, сердега! (Зітхає).. Ю д к о, підведи мене!
Ю д к о підводить.
Ти, може, думдюш, що я п'яний? Овва! Веди ж під руку, як архарея!..
Ю д к о взяв його під руку.
Гей, збирайсь, голота, М а р т и н гуляє! Пропив воли полові, почнемо з рябих!.. Ого-го, у М а р т и на ще буде на що пити, ще буде та й буде! Відчиняй, бісів капцане, двері!
Пішли у шинк.
Б и ч о к (один). Починай, М а р т и н е, з рябих, а мені й на руку ковінька! Треба буде на всякий случай векселя заготовити, щоб підписав М а р т и н, то воно спокійніш буде! (Сіда на ганок). Засіла мені О л е н а в голову, мов цвяшок! Та чи вже ж вона втече з моїх рук? (Подумав). Коли б мені Андрія куди-небудь запроторити, тоді б інша річ була!.. Тільки б мені його з села випровадити!. Хіба звернути на нього яку провину та становому шепнути? Що ж, хіба то великого заходу коштує? У мене на тім тижні коняку украдено, скажу, що Андрій украв, і свідки знайдуться!.. Я їх цілий десяток куплю!.. І суддя свій чоловік, я ж йому немалу суму дав у позику!.. Становий — кум мій!.. А як і вище піду, то є чим руку позолотити!..
 
ЯВА 10
 
І в а н П а в л о в и ч і А н д р і й К у г у т.
І в а н П а в л о в и ч (побачив Бичка). Слихом сли-хать, Йосипа Степановича у вічі видать!
Б и ч о к (убік). От чортяка тебе принесла! Ще чаю попросить... А мені з тебе користі, як з бика молока. (До нього). Яким це вас вітром занесло?
І в а н П а в л о в и ч (чоломкається з ним). Діла, діла! Аж голова тріщить од тих ділові.. Тут чоловічка хочу найняти, та от ніяк до совокупності не проізо-йдьом!..
Б и ч о к. Якого ж чоловічка, чи не Андрія?
А н д р і й. Та мене ж!
Б и ч о к (убік). Поможи, боже, воно без гріха ще Краще! (Зрадів). Так чого ж тут? Милості просю до господи!
І в а н П а в л о в и ч. Значить, даю йому на год вісімдесят! А робота яка: наглядать за хазяйством і всякою процедурою; значить, будем так говорить, за прикажчика беру. .
Б и ч о к. Та вам кращого робітника, як А н д р і й, то й не знайти! І чесна людина, така чесна!.. Вже я вам за його у поруку!
І в а н П а в л о в и ч. Чув, чув од людей! Звісно, я не стану жбурлять копитал так, заради бога, бо то трудове. Я, значить, посовітувався тут з деякими хазяїнами, ну і... А мені такого чоловіка і треба, щоб він не лежень був і у хазяйстві за всяким сословієм щоб було як своє око! (До Андрія). Одначе спитай хоч і Йосипа Степановича, чи дасть тобі тепер хто більшу ціну?
Б и ч о к. А яка ціна?
А н д р і й. Тут не про ціну річ!
І в а н П а в л о в и ч. А будеш вірно служити і всякі діла прозводить, так я й прибавлю.
А н д р і й. Що говорить! Ціна гарна, одна біда, що далека сторона
І в а н П а в л о в и ч. Яка ж то далека, що, будем так говорить, і двохсот верст не буде!..
Б и ч о к (лукаво). Ой ні! Далека, далека сторона, аж на краю світа!.. Як же таки так, ви тілько розміркуйте: одно, що далека сторона, а друге, що тут зостається жінка молода, так страшно покидати, щоб іноді на самоті не знайшла собі забавки!..
А н д р і й (блиснув очима). Йосип Степанович! Моя жінка — то мій і сором буде! А вам до цього діла зась!
Б и ч о к (убік). Ото, який баский! (До нього, сміючись). Гарячий, як у горні залізо!
І в а н П а в л о в и ч. Запорозька крові Люблю таких молодців! Гарячий чоловік, будем так говорить, до всякого діла гарячий!..
Б и ч о к. А я тобі скажу, Андрію, по-приятельськи, тілько ти не сердься на мене! Бач, якби найнявся, то й мені б швидше віддав позику.
А н д р і й (почервонів). Йосип Степанович! Не пристало путати чужого чоловіка у наші з вами стосунки!.. Дуже вже часто стали ви дорікати мене тією позикою.
Б и ч о к. Господь з тобою! Як вже я тебе дорікаю, то й не знаю! По-божому, по-божому з тобою обходжусь!.. (Сміється). Хоч, по правді кажучи, ти, голубе сивий, ніби й честі вже не знаєш! Ще торік слідовало віддати? Ну, та тепер вже, як наймешся, то я буду забезпечений!..
А н д р і й (заскреготав зубами). Годі, Йосип Степанович! Не знаю, хто з нас честі не має! Ви б краще розказали, як та позика складалась. Ну, та що вже тут говорить: засунув шию у ярмо, так треба й везти!.. (До Івана Павловича). Я йду, я согласен!..
І в а н П а в л о в и ч. Хвалю. Значить, молодець!.. Щоб уся ета процедура зразу, — іду або не іду! Молодець, одно слово, молодець!
Б и ч о к. Ну, слава господеві, що все благополучно! Ходімо у господу і там вже побалакаємо собі любенько до ладу.
А н д р і й. Можна і тут балакати! Я не крадене продаю, а свій піт, свою кривавицю!
І в а н П а в л о в и ч. О ні, у хаті

читати