
Електронна бібліотека/Поезія
- І ще сто грам веселої печалі…Ігор Павлюк
- Сцена на ПодоліАнатолій Дністровий
- СантаВіктор Палинський
- я очі розплющив у тихій темряві...Анатолій Дністровий
- після того як стихла канонада...Анатолій Дністровий
- Галява (новела)Віктор Палинський
- Вілла під крокодиломВіктор Палинський
- Перезавантаження життяМикола Істин
- чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
- Вулиці тонуть у сонячній млості...Сергій Жадан
- Прошиті жилами дротів...Василь Кузан
- Протяги - ніби душі - носяться по кімнаті...Дмитро Лазуткін
- під час повітряної тривоги...Анатолій Дністровий
- ранковий трамвай у мене спитав...Анатолій Дністровий
- ІлляВіктор Палинський
- чи виберуся з цієї журби...Анатолій Дністровий
- Осінь стану воєнногоМикола Істин
- Тиха пора із домішком срібла...Сергій Жадан
- Зала очікуванняГалина Крук
- Якщо зможеш – поплач...Катерина Калитко
- За вечерею з європейськими інтелектуалами...Катерина Калитко
- Тук (новела)Віктор Палинський
- Мисливці на снігуКостянтин Москалець
- Остання осінь у житті...Віктор Дячок
- де ти була мені сестра...Тарас Федюк
- І ще таке, знаєш, пташине…Мар´яна Савка
- Прийде пора золотаМикола Істин
- Лик смерті (уривок із роману)Олександр Горбачевський
- Німа (новела)Віктор Палинський
- Повітряна тривога по всій країні...Вікторія Амеліна
- У весняне синє поле...Вікторія Амеліна
- жінка розгублена біля чужого моря...Вікторія Амеліна
- Пам´ятаю, як я себе берегла малою...Вікторія Амеліна
Василеві Герасим´юку, побратимові
Музей не зачиняється о шостій, і тепер
ми, безпритульні, бачимо наш грудень: Ворохту у снігах, чужих людей,які жестикулюють біля клубу, і виносять обладнання з автобусів, і камери, і світло
зимове ущухає блискавично, а
Карпати рушають поза мову, топчуть сніг — ружовий,
присмерковий,
смерековий.
Антоніоні, Пазоліні і Фелліні
сидять на сходах, палять сиґарети;
чогось бракує, як завжди, але чого — не встановити, і змучені до решти асистенти показують, що треба почекати, перш ніж закінчувати;
жмакаєш свій факс,ідеш до мікрофона, купа дротів,
малі гуцули зі свічками зупиняють,
питаючи, як довго буде смерть.
Як довго буде смерть… … … …
Хіба я знаю?
Криваві фляки замерзають у пітьмі,
і гори у безмову западають,
і западають стежки сніжком у зимі,
— а в ній уже ні Марти, ні Марії,
лиш морок, вирій лиликів, цей стан
невідворотної Ворохти, що застав
бездомних псів у горах Гуцулії.
Останні події
- 07.12.2023|16:29«Вул. Різдвяна, 24»: вийшла друком нова книжка, що допоможе розібратися у святкових символах
- 07.12.2023|14:33У видавництві Yakaboo Publishing виходить друга книга про силу українок у війні з російськими загарбниками
- 07.12.2023|14:28Благодійний показ фільму Джима Джармуша «Виживуть тільки коханці» відбудеться в кінотеатрі «Жовтень» на 20-річчя кінокомпанії «Артхаус Трафік»
- 07.12.2023|14:15Як блоги впливають на дітей: радощі і труднощі юних початківців. Презентація книги Ольги Купріян «Панна Софія»
- 07.12.2023|14:09Український ПЕН починає прийом заявок на фестиваль для молодих авторів “Прописи”
- 07.12.2023|13:17Які книжки найчастіше купували українці у 2023 році: результати опитування книгарень
- 03.12.2023|16:49У Києві відбудеться п’ятий фестиваль “Дні есеїстики”
- 03.12.2023|16:45Вперше в Україні відбулася презентація роману Станіслава Ігнація Віткевича «Прощання з осінню»
- 29.11.2023|13:04ВВС оголосила короткі списки Книги року ВВС-2023
- 27.11.2023|10:27Лауреатом Букера за 2023 рік став ірландський письменник Пол Лінч