Електронна бібліотека/Драматичні твори

Пісня пілігримаАнатолій Дністровий
Міста будували з сонця і глини...Сергій Жадан
Сонячний хлопчикВіктор Палинський
де каноє сумне і туманна безмежна ріка...Анатолій Дністровий
Любити словомЮрій Гундарєв
КульбабкаЮрій Гундарєв
Білий птах з чорною ознакоюЮрій Гундарєв
Закрите небоЮрій Гундарєв
БезжальноЮрій Гундарєв
Людському наступному світу...Микола Істин
СЦЕНИ З ПІДЗЕМЕЛЛЯАнатолій Дністровий
СЦЕНИ З ПІДЗЕМЕЛЛЯАнатолій Дністровий
Пізно ввечері, майже поночі...Сергій Жадан
Поетичні новиниМикола Істин
Настя малює не квіткуПавло Кущ
БубликПавло Кущ
Серцем-садом...Микола Істин
коли надто пізно ти знаєш що мало любив...Анатолій Дністровий
LET ME GОOKEAN ELZY
Конвертуй світлосутність поезії в душах...Микола Істин
де я тебе розлив...Сергій Осока
"Рейвах" (уривок з роману)Фредерік Верно
Стільки людей поховано у пустелі...Олег Короташ
Можеш забрати в мене трохи страху?Сергій Жадан
Далі стоятимеш там, де завжди і була...Катерина Калитко
Після снігуОксана Куценко
Спочатку поет жив в життєпросторі світла...Микола Істин
Буде час, коли ти...Сергій Жадан
Буде злива початку світу, і підніметься Рось...Катерина Калитко
І не вистачить сонця, аби все освітитиСергій Жадан
отак прокинутися від вибуху...Павло Коробчук
посеред ночі під час важкого кашлю...Анатолій Дністровий
з міста, якого немає, не доходять новини...Галина Крук
Завантажити

красивi, як весна!
С к о р и к (вскрикивает). Ура! наша взяла!
С т е ц ь к о (задумавшийся, испугался от его крика). Тю на твою голову. Ще й весiлля не було, а вiн вже i гука. Оттака-то московська вiра!
С к о р и к. Тепер, таваришу, падавай знак сюда. (Навязывает рушник). Спасiба ж вам, данове-сватове, за ваше паслушанiє i любов. Тепер нада-тє сполнить закон i канчать дело. Сiдайте ж ви тут. (Усаживает стариков на их места). А ми, таваришу, тут. А маладиї пастойте.
С т е ц ь к о (садясь подле старост). А князь осьдечки сяде.
С к о р и к (сводит его). I нет, брат; уж не здивуй. Минулось твайо княжество! Али сядь себе, али вон пайди. Нуте ж, скажем законнойо слово: панове сватове!
П р о к i п i О д а р к а (вместе). А ми радi слухати.
С к о р и к. Што ви жалали, то ми здєлали. А за сiї речи дайте нам горiлки гречи.
О д а р к а Просимо на хлiб, на сiль і на сватання!
С к о р и к. Вот тепер нада-тє садавитца по закону. Молодиї! Просимо на посад. (Усаживает Олексия и Уляну на большом месте: отца и мать - подле Уляны). Тут батюшка, а матушка здеся, штоб близько поратись. А ми, товаришу, здесь. (Садится с Тымишем подле Олексия).
П ро к i п. Та мерщiй давайте отраву; пора по чарцi.
С т е ц ь к о. Бач, як попарувались! Я вже бачу, до чого воно дiйдеться.
О д а р к а. Та сiдай, Стецю, з нами, та й повечеряєш. А от скоро i дружечки прийдуть, то й потанцював би з ними.
С т е ц ь к о (поет).
 
Бодай не дождали,
Щоб я з вами їв!
А ось що скажу
Оттут вам усiм:
Мати, iсказися,
Батько, подавись,
Жених, провалися,
Москаль, утопись.
Тепер же ти, Уляно,
Аж ось мене послухай:
Ой, плач тепер, небого,
Потилицю чухай.
Жених твiй крепак
(Нехай йому болячка!),
Через нього i ти стала
Не хто, як крепачка.
Крепачка, крепачка,
Крепачка, крепачка,
Крепачка...
 
(Собирает шапку и тыкву, прячет ее и выходит, все продолжая петь: крепачка! Затворив дверь, опять выглядывает и кричит: крепачка! и опять по временам выглядывает и то же кричит).
(Между тем Одарка выносит тарелки и другие принадлежности; расставив все по порядку, подает на стол миску и проч.).
 
С к о р и к (между тем нарезал хлеба). Вот тепер па трудах можно i порцiю подавать.
П р о к i п.. Насилу за увесь вечiр розумне слово сказали. (Наливает водку и подносит к Скорику). Пожалуйте, пане старосто!
С к о р и к (тихо отводит его руку). Пожалуйте, пане свате, ви вперьод викушайте. Может, намішали французької бурди, што i на стену надерьомся. Да i у Туреччинi завсiгда приговорюють: у каво у руках, у таво i в устах.
П р о к i п. Будьте ж здоровi! (Выпивает поспешно). А!.. кабацька!.. розведена! Що б то на вольнiй узяти! (Потчивает Скорика).
С к о р и к (взяв рюмку, говорит скоро). Єщо п'ю за здравьє, вам скажу какое: чарочка моя кругленька, налита з краями ровненько; тим, тим ти мне мила, што оченно полна. Кагда втоплю в тебя свої уста, так вам скажу: многая лета! Не бойсь, чарка, я тебя не струшу, лейся в горло, возвесели салдацкую душу; а штоб мне не сухо пить, так при чарке вот што стану гаварить: здравствуй, батька с маткой, веселiтеся своєю дитяткой; радость вашу величайте i нас не забувайте. Здравствуй, князь с княгинею, з молодою господинею. Любiтесь, пийте, гуляйте i чоловєчество розпложайте. А, наконец, вот мой пароль: здаров'я всей кампаниї чесной! (Выпивает и брызжет вверх). Штоб так нашi маладйї вибрикивали!
О д а р к а. Кушайте ж страву, просимо. От же i дружечки iдуть.
 
(Прокип потчует водкою пришедших девок; они не пьют, он все выпивает).
 
Х о р д е в о к (начинают петь за кулисами).
 
Та ти, душечко, наша Улянко!
Обмiтайте двори,
Обмiтайте двори,
Застилайте столи,
Кладiте ложечки,
Срiбнi блюдечки,
Золотиї мисочки,
От iдуть дружечки!
 
1-я д е в к а (кланяяь, и все за нею). Дай боже вечiр добрий! Помагайбi вам на усе добре. (Олексий и Уляна, привстав, кланяются).
О д а р к а. Спасибi, дружечки! Просимо на хлiб, на сiль i на сватання. Сiдайте сюди, дiвчата. (Усаживает их подле Уляны). От же вам i ложечки; брусуйте, друженьки, брусуйте...
С к о р и к (продолжая есть). Вот едак i у Францiї: сперва покушают страву, а там i яловичину покриїпуть.
2-я д е в к а. Та нам же при людях їсти не подоба!
3-я д е в к а. Лучче ми вам заспiваємо та ваших молодих возвеличаємо.
С к о р и к (оставив есть). Ех, девушки! патеште нас, патеште пiсеньками.
Х о р д е в о к
 
Ой чому, чому
В сiм новiм дому
Так рано засвiчено?
Улянка рано вставала,
Русу косу чесала,
Матiнку питала.
 
О д а р к а (во все время сей песни плакала). Ох, дружечки, сизi голубочки! Не розривайте мого серденька жалобними пiсеньками. Як здумаю та згадаю, як менi без Уляни зоставатись, так за слiзоньками свiта не бачу! Зостануся з п'яницею, i вже добра не ждати.
С к о р и к. Нєчево плакать; вот тут-то i пайдьот тебе дабро.
О д а р к а. Де вже добра ськати!
П р о к i п. Добра? Осьде добро.

ВОДЕВИЛЬ
 
П р о к i п.
Хто добре п'є, той знай все спить;
А хто все спить, той не грiшить.
Чого ж нам тут



Партнери