
Електронна бібліотека/Проза
- АРМІЙСЬКІ ВІРШІМикола Істин
- чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
- напевно це найважче...Анатолій Дністровий
- хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
- знає мене як облупленого...Анатолій Дністровий
- МуміїАнатолій Дністровий
- Поет. 2025Ігор Павлюк
- СучаснеІгор Павлюк
- Подорож до горизонтуІгор Павлюк
- НесосвітеннеІгор Павлюк
- Нічна рибалка на СтіксіІгор Павлюк
- СИРЕНАЮрій Гундарєв
- ЖИТТЯ ПРЕКРАСНЕЮрій Гундарєв
- Я, МАМА І ВІЙНАЮрій Гундарєв
- не знаю чи здатний назвати речі які бачу...Анатолій Дністровий
- активно і безперервно...Анатолій Дністровий
- ми тут навічно...Анатолій Дністровий
- РозлукаАнатолій Дністровий
- що взяти з собою в останню зимову мандрівку...Анатолій Дністровий
- Минала зима. Вона причинила вікно...Сергій Жадан
- КротовичВіктор Палинський
- Львівський трамвайЮрій Гундарєв
- Микола ГлущенкоЮрій Гундарєв
- МістоЮрій Гундарєв
- Пісня пілігримаАнатолій Дністровий
- Міста будували з сонця і глини...Сергій Жадан
- Сонячний хлопчикВіктор Палинський
- де каноє сумне і туманна безмежна ріка...Анатолій Дністровий
- Любити словомЮрій Гундарєв
- КульбабкаЮрій Гундарєв
- Білий птах з чорною ознакоюЮрій Гундарєв
- Закрите небоЮрій Гундарєв
- БезжальноЮрій Гундарєв
ненавистью
смотрят: и те, кто знают, что я брат, и те, кто не
догадываются. А ее взгляд поверх их голов сколь-
зит, будто она и не замечает вовсе восхищенных
горящих глаз. А я от этого аж млею, потому что
так сладостно понимать: никому из них не све-
тит вот так же просто взять ее под руку, не боясь
быть осмеянным остреньким язычком. Родители
возлагали на нее все свои надежды. Все планы
насчет будущего Франсуазы крутились только
вокруг семейного бизнеса. Когда она изъявила
желание стать врачом, отец даже слег на неделю
с сердечным приступом.
– Прекрасная профессия. Как можно пори-
цать за такой выбор?!
– Видите ли, я из Пеи Нанте, колыбели «Мю-
скаде», где ничего не признается, кроме вьющей-
ся виноградной лозы. В нашей семье все потом-
ственные виноделы, и отец мечтал, что Франсуа-
за станет технологом вин, продолжит его стезю.
Но сестренка всегда имела на все личное мнение.
Если уже что-то задумывала, то шла до конца
и никто не мог заставить ее поступить по-друго-
му. Гордая была и упрямая, не то что я. Пока не
изведет холодностью воздыхателя, не уступит.
Знаете, в ней столько было смелости и отваги, что мы иногда даже боялись за ее поступки. Та-
ким, как Франсуаза, море всегда по колено, а от
этого и все беды, – грустно вздохнул Доменик.
100